Наймолодше місто України будували люди із 8 республік СРСР: воно має унікальну історію

Славутич – це не просто населений пункт на мапі України, а справжній архітектурний та соціальний заповідник, що виник посеред соснових лісів Чернігівщини. Його історія нерозривно пов’язана з найбільшою техногенною катастрофою людства – аварією на Чорнобильській АЕС.
Місто звели у рекордно стислі терміни, аби забезпечити домівками фахівців, які продовжували працювати на станції після евакуації Прип’яті. Назва населеного пункту відсилає нас до давньослов’янського іменування Дніпра, підкреслюючи глибоке коріння та водночас нову надію.
Сьогодні Славутич відомий як місто з найнижчим середнім віком населення, де кожна третя особа – дитина. Це компактне та зелене місце, яке за своїм плануванням не має аналогів у державі.
Славутич на карті
Юридичні та територіальні особливості Славутича роблять його виключним випадком у сучасному адміністративному устрої.
Як будували Славутич
Головною візитівкою Славутича є його поділ на національні квартали, кожен з яких відображає колорит країни, що його зводила. У будівництві брали участь майстри з Литви, Латвії, Естонії, Грузії, Азербайджану, Вірменії, України та росії.
Завдяки цьому, прогулюючись містом, можна за лічені хвилини "побувати" в Баку, Єревані, Тбілісі чи Ризі. Кожен сектор має характерні лише для певної культури елементи декору, форми будинків та ландшафтні рішення.
Символіка міста також відображає цей міжнародний внесок: вісім променів зірки на гербі Славутича позначають вісім республік-будівельників. У самому центрі височіє монументальний ансамбль "Білий Ангел", що став духовним орієнтиром для мешканців.
Загалом територія забудови охоплює 7,5 квадратних кілометрів, поєднуючи багатоповерхові будинки з котеджними забудовами на одну-дві родини. Такий підхід створив унікальну атмосферу затишку, яка рідко зустрічається у промислових містах.
Економічна трансформація та атомне серце
Довгий час економіка Славутича майже на 85% залежала від роботи Чорнобильської АЕС, яка була основним роботодавцем для дорослого населення. Рішення про дострокове закриття станції у 2000 році стало справжнім викликом для громади, ознаменувавши перехід від "романтичного" періоду розвитку до складного "реалістичного". Якщо раніше на об'єкті працювало близько дев'яти тисяч мешканців міста, то зараз цей показник скоротився до двох з половиною тисяч.
Сьогодні ці фахівці виконують критично важливу роботу: вони підтримують безпеку зупиненої станції та працюють над перетворенням об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему. Для подолання економічної кризи Славутичу надали статус особливої економічної зони, що допомагає залучати інвестиції та створювати нові робочі місця поза атомною галуззю. Місто активно впроваджує програми перекваліфікації, намагаючись зберегти свій унікальний інтелектуальний потенціал.
Адміністративні парадокси та виклики сьогодення
Адміністративний статус Славутича є безпрецедентним: місто юридично підпорядковується Київській області, хоча географічно знаходиться на території Чернігівської.
Соціальна інфраструктура Славутича залишається однією з найкращих у країні. Тут діють сучасні дитсадки з басейнами, ліцеї, гімназія та численні спортивні комплекси. Розвинена система позашкільної освіти, зокрема Дитяча школа мистецтв та Палац дітей та молоді, роблять місто ідеальним місцем для виховання нового покоління.
Славутич продовжує розвиватися як сучасний, комфортний та молодіжний центр, який, попри трагічне минуле, впевнено дивиться у майбутнє.
OBOZ.UA пропонує дізнатися, чому варто поїхати у Славутич, та про те, що подивитися у місті.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.











