Коли Зелені свята в 2025 році: дата Трійці за новим календарем

Трійця щороку відзначається на п’ятдесятий день після Великодня. Цей день вшановує зішестя Святого Духа на апостолів і поєднує церковне вчення з давніми українськими звичаями, що сягають дохристиянських часів. У 2025 році Зелені свята припадають на неділю, 8 червня.

Відео дня

Трійця офіційно увійшла в християнську традицію у IV столітті після рішення Вселенського собору в Константинополі. OBOZ.UA розповідає про традиції Зелених свят. 

Як визначають дату Трійці

Свято не має сталої дати, адже обчислюється залежно від Великодня – рівно через 50 днів після Воскресіння. У 2025 році православні християни святкували Великдень 20 квітня, тому Трійця припадає на 8 червня. У церковному календарі цей день також має назву День П’ятидесятниці.

Історія свята

У церковній традиції Трійця з’явилася в IV столітті, коли на Константинопольському соборі було проголошено вчення про Триєдиного Бога – Отця, Сина і Святого Духа. П’ятидесятниця символізує початок діяльності апостолів і народження Церкви.

Водночас в українському народному календарі Трійця – це ще й свято природи, оновлення, пробудження землі. Саме тому його називають Зеленими святами: з давніх-давен люди прикрашали домівки травами, гілками дерев, вшановували духів полів і лісів, зверталися до сил природи із подякою та проханням про добрий урожай.

Скільки триває святкування

Зелені свята охоплюють три дні:

• Зелена п’ятниця – день приготувань і духовного очищення: прибирають у домівках, згадують померлих, готують хліб і обрядові страви;
• Зелена субота – прикрашають будинки та двори гілками дерев (берези, липи, дуба), встеляють підлогу запашними травами: м’ятою, полином, лепехою;
• Трійця (неділя) – головний день, що супроводжується урочистими богослужіннями, родинними зустрічами, святковими трапезами та народними обрядами.

Як святкують Трійцю в Україні

Починаючи з п’ятниці, в оселях завершують прибирання і готують усе до свята. Храми прикрашають гілками дерев, здебільшого берези, липи, клена, але ніколи не осики.

У неділю, після святкової літургії, родини збираються за обідніми столами. У містах і селах здавна проводили ярмарки, співи, танці, обрядові дійства, що зберігають відгомін давніх веснянок і хороводів. Особливою частиною свята є прикрашання житла гілками дерев і запашними травами, які після освячення зберігають цілий рік як оберіг.

Обряди, повір’я та символіка

Трійцю здавна супроводжують магічні ритуали. Дівчата плели вінки, ворожили на долю, пускали трав’яні фігурки по воді, спостерігаючи, яка з них допливе найдалі – вірили, що саме та дівчина першою вийде заміж.

Трави, зібрані на Зелені свята, здавна вважалися лікувальними. Їх сушили, використовували для приготування чаїв, обкурювання хворих, клали під подушку – "на добрий сон". У народі вірили: усе, що виросло до Трійці й зібране з чистими думками, має особливу силу.

Після Трійці починався тиждень, який у народі називали Русальним. Вважалося, що в цей період активізуються водяні духи та русалки. В селах виготовляли ляльки-русалки з тканини, водили їх по дворах із піснями, щоби задобрити стихію. 

Заборони на Трійцю

У Зелену неділю традиційно не можна:

• працювати на полі чи в саду – вважається, що земля в цей день і потребує спокою;
• купатися у водоймах – це час, коли "гуляють русалки";
• сваритися, лаятися, влаштовувати гучні застілля з надмірностями;
• відвідувати кладовища – поминання здійснюється у Зелену суботу, напередодні.

Раніше OBOZ.UA розповідав про традиції свята Вознесіння.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.