Коли Трійця у 2025 році: як вирахувати і скільки днів святкують
Трійця – одне з найважливіших християнських свят, яке поєднує біблійне вчення з вкоріненими в українську традицію обрядами поклоніння природі. Трійцю святкують на 50-й день після Великодня, тож дата щороку змінюється. У 2025 році Зелені свята припадають на неділю, 8 червня.
Трави, зібрані цього дня, вважаються цілющими. Їх сушать на зиму для лікувальних чаїв або кладуть під подушки "на добрий сон". OBOZ.UA розповідає про традиції Зелених свят.
Як вирахувати дату Трійці
Трійця вираховується відповідно до дати Великодня, оскільки символізує п’ятдесятий день після Воскресіння Христового. У 2025 році Великдень святкували 20 квітня, тож Зелені свята випадають на 8 червня. Це неділя, яка в церковному календарі називається Днем П’ятидесятниці – на згадку про зішестя Святого Духа на апостолів у Єрусалимі.
Походження свята та його значення
Трійця офіційно увійшла в християнську традицію у IV столітті після рішення Вселенського собору в Константинополі. Свято прославляє єдність Бога в трьох іпостасях: Отця, Сина і Святого Духа.
У народній традиції Трійця також вважається святом весняного оновлення, пробудження природи, життєдайної сили дерев, трав і води. Саме тому в Україні її часто називають Зеленими святами.
Скільки днів святкують Трійцю
Святкування триває три дні:
- Зелена п’ятниця – день кумління, зустрічей, приготувань, прибирання й вшанування покійних.
- Зелена субота – прикрашання осель гілками дерев, зокрема берези, дуба, липи; встелення підлоги запашними травами.
- Трійця (неділя) – головний день свята, який супроводжується урочистими богослужіннями, родинними обідами, освяченням домівок та символічними обрядами.
Традиції святкування
Зелений цикл свят починається ще з п’ятниці, коли в оселях завершують прибирання, готують страви, печуть хліб і згадують покійних. Із цього дня починається триденне святкування, що супроводжується обрядами та богослужіннями.
Храми прикрашають гілками дерев, здебільшого берези, липи, клена, але ніколи не осики. У цей період духовенство одягається в ризи зеленого кольору, що символізує оновлення, вічне життя та пробудження природи. Недільна літургія – центральна подія свята, після якої родини збираються за щедрим столом, вітають гостей і влаштовують святкові посиденьки. У містах і селах часто проводять вуличні дійства, народні розваги, співи й танці.
Традиційно Трійцю супроводжують магічні ритуали, дівочі ворожіння, плетіння вінків, збір цілющих трав, освячення будинків і обійсть. Люди прикрашають подвір’я та хати гілками дерев і запашними травами, що надають святу особливої атмосфери.
Християнська Трійця співпадає з початком літа, тому вона тісно пов’язана з традиціями відродження. Колись слов’яни саме в цей період влаштовували обрядові ігри, водили хороводи навколо дерев, співали пісень, а до ритуалів долучалась переважно молодь.
Із Зеленими святами пов’язано чимало народних повір’їв. Наприклад, до Трійці потрібно було завершити ткацькі справи – за уявленнями предків, у недотканому полотні могли оселитися русалки. Тиждень після Трійці часто називали "русальним": у селах виготовляли ляльку-русалку з тканини, вдягали її в дівочий одяг і несли по вулицях із піснями та танцями. Вірили, що це заспокоїть духів води і забезпечить захист від стихій.
У деяких місцевостях Троїцький тиждень вважали сприятливим для ворожіння. Зокрема, дівчата плели фігурки з трав, ховали їх у землю чи на деревах, а на свято пускали по воді. Чия фігурка допливе найдалі – та першою вийде заміж.
Що не можна робити на Зелену неділю
Здавна на Трійцю заборонялося:
- працювати на городі або в полі – земля вважається "живою" і має відпочивати;
- купатися в річках чи озерах – за повір’ям, це час "русалчиного тижня";
- влаштовувати конфлікти, лаятись, сваритись;
- проводити гучні вечірки з надмірностями – свято має бути духовним, а не показовим;
- відвідувати кладовища в сам день Трійці – для цього є окрема поминальна субота.
Раніше OBOZ.UA розповідав, що можна святити у церкві на Трійцю, а що – ні.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.