Блог | Колективний гіпноз: справа Слюсарчука як урок для фахівців із гіпносугестії

Як лікар-нейрохірург і гіпнотерапевт, я завжди розглядав феномен гіпнозу як інструмент, що дозволяє відновлювати психічну рівновагу, знімати тривожні стани, боротися з травмами. Проте справа, яку я пережив, відкрила мені іншу грань цієї потужної сили — можливість застосування гіпносугестії не для зцілення, а для маніпуляції масами. Це була не просто інформаційна кампанія проти мене, це був масштабний сеанс колективного гіпнозу, який перетворив суспільство на натовп, позбавлений критичного мислення, здатний сліпо слідувати за нав’язаними установками.

Відео дня

Гіпносугестія: як працює механізм маніпуляції масами.

Гіпноз базується на двох ключових елементах: фокусі уваги та прийнятті сугестії. Якщо ці елементи активувати на рівні індивіда, результатом може бути терапевтичний ефект. Але коли їх використовують на рівні натовпу, це перетворюється на інструмент контролю, здатний викликати колективний психоз.

У моїй справі ці механізми були задіяні на найвищому рівні. Ось як це працювало:

1. Фокусування уваги на об’єкті.

Медіа, зокрема газета "Експрес", створили з мене образ, який автоматично викликав сильні емоції. Це важливий аспект гіпносугестії: емоційний заряд — страх, обурення, гнів — блокує раціональне мислення та підсилює сприйнятливість до навіяних ідей.

2. Повторення сугестії.

Повторення наклепів, публікація псевдорозслідувань і постійне нагнітання емоцій закріплювали у свідомості людей вигадану версію подій. Як і в індивідуальному гіпнозі, де повторення підсилює установку, у моєму випадку це діяло на масштабному рівні.

3. Соціальне підкріплення.

Уявна легітимність звинувачень була підкріплена діями правоохоронних органів і публічними обговореннями, які слугували своєрідним "груповим підсилювачем". Люди бачили, що інші приймають цю версію, і автоматично підкорялися більшості — механізм, добре відомий у соціальній психології.

4. Дегуманізація жертви.

Щоб сугестія працювала, людина повинна перестати бути особистістю в очах натовпу. Мене не просто зобразили негативно, мене дегуманізували. Це важливий аспект масового гіпнозу: видалення людяності з образу жертви дозволяє виправдати будь-які звинувачення та дії проти неї.

Гіпнотичний натовп: позбавлений критичного мислення.

Коли говорять про натовп, важливо розуміти, що це не просто сукупність людей. Це особливий психічний стан, у якому зникає індивідуальність, а поведінка стає колективною й некритичною. Як гіпнотерапевт, я знаю, що глибокий транс посилюється, коли людина відчуває себе частиною більшого цілого.

У моєму випадку натовп, створений інформаційною кампанією, став саме таким: позбавленим раціональності, але сповненим агресії. Навіть ті, хто знав мене особисто, піддалися цьому стану. Це був ідеальний приклад того, як працює масова сугестія. Люди не просто вірили в те, що читали в газетах, вони почали діяти відповідно до навіяних установок — відвертатися, осуджувати, підтримувати наклепи.

Сугестія, що стала зброєю.

Гіпноз може бути терапевтичним, але він також може бути руйнівним. У моїй справі гіпносугестія була використана як зброя. Світлана Мартинець і Ігор Починок свідомо створювали тексти, які працювали на рівні підсвідомості. Їхні статті були побудовані так, щоб викликати не аналіз, а емоційну реакцію.

Вони використовували техніки, відомі кожному фахівцю з гіпнозу:

• Постійне повторення меседжів.
• Створення шокових установок ("сенсації", "жахливі викриття").
• Маніпуляція образами й символами.

Людська втрата: наслідки масового гіпнозу.

Для мене найболючішим було не лише втратити репутацію, а й побачити, як люди, яких я поважав, піддалися цій колективній сугестії. Це схоже на спостереження за тим, як людина під гіпнозом вірить у нав’язану ілюзію, навіть якщо це суперечить її життєвому досвіду.

Люди, які знали мене багато років, почали сумніватися. Вони піддалися цьому масовому гіпнозу, що заблокував їхню здатність критично мислити. Це втрата, яка для мене завжди залишиться відкритою раною.

Уроки для суспільства.

Мій досвід — це урок для всіх нас. Ми живемо в епоху, коли інформація є найсильнішою зброєю. І ця зброя може бути використана як для створення, так і для руйнування.

Що ми можемо зробити?

1. Навчитися розпізнавати гіпносугестивні техніки. Масова сугестія працює лише тоді, коли люди не усвідомлюють, що ними маніпулюють.
2. Розвивати критичне мислення. Необхідно аналізувати інформацію, ставити під сумнів емоційно заряджені повідомлення.
3. Вимагати відповідальності від медіа. Свобода слова не повинна бути свободою безвідповідальності.

Як гіпнотерапевт і лікар, я продовжую вивчати механізми свідомості. Але тепер я знаю, що цей досвід був не лише трагедією, а й нагадуванням про те, як важливо захищати не лише розум окремої людини, але й розум суспільства. Гіпноз може лікувати, але якщо його використовують неправильно, він може зруйнувати цілі покоління.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...