Їздили лише через безвихідь: які авто в СРСР ніхто не хотів

В епоху Радянського Союзу, коли вибір автомобілів був обмежений, на дорогах можна було зустріти чимало транспортних засобів, які не викликали захвату у водіїв. Ці машини, часто з недоліками в конструкції та надійності, ставали вимушеним вибором через брак альтернатив.

Ці автомобілі, попри свої недоліки, є частиною історії радянського автопрому. Вони відображають умови того часу, коли вибір транспортних засобів був обмежений, а водії змушені були миритися з недоліками заради можливості пересування.

OBOZ.UA пропонує розглянути п'ятірку автомобілів, які в СРСР мали найменшу популярність.

ЗАЗ-965 "Горбатий"

ЗАЗ-965 - радянський мікролітражний автомобіль, що вироблявся з 1960 по 1963 рік, з модифікацією ЗАЗ-965А, оснащеною двигуном потужністю 27 л. с. (пізніше 30 к. с.), що випускалася до 1969 року. Усього було вироблено 322 166 автомобілів усіх модифікацій. Модель стала популярною завдяки своїй низькій ціні (близько 18 тис. рублів у 1960 році), що було значно дешевше, ніж більші автомобілі, такі як Москвич-407 та Волга.

Запорожець добре зарекомендував себе на поганих дорогах та у сільській місцевості, завдяки незалежній підвісці та гарній прохідності. Він відрізнявся компактними розмірами та вагою всього 665 кг, що дозволяло легко витягувати його із важких ситуацій, таких як застрягання у снігу чи болоті.

Попри статус "народного" автомобіля, ЗАЗ-965 мав низку недоліків. Його незвичайна конструкція з двигуном ззаду та багажником спереду, а також надмірний шум та повільна їзда, робили поїздки некомфортними. Проте, цей автомобіль залишив слід в історії радянського автопрому.

ІЖ-2126 "Ода"

Іж-2126 "Ода" – це легковий автомобіль, що випускався з 1997 по 2005 рік. Спочатку модель мала  назву "Орбіта", але через зареєстрований товарний знак "Orbit" на зарубіжних ринках назва була змінена на "Ода". 

У процесі виробництва "Ода" зазнала кількох змін: модернізація панелі приладів, оновлення оббивки салону та підготовка до зовнішнього рестайлінгу. Це авто не здобуло популярності через застарілий дизайн, проблеми з надійністю та якістю збірки. Проте, його цінували за просторий салон.

Москвич-408

Цей задньопривідний автомобіль малого класу з кузовом типу "чотирьохдверний седан" випускався з 1964 по 1967 рік і в Іжевську. Крім стандартної версії седан, існували модифікації з кузовами "п'ятидверний універсал" (Москвич-426) та фургон (Москвич-433). 

Москвич-408 відрізнявся від пізніших моделей простотою в обслуговуванні та експлуатації. У 1967 році модель зазнала деяких конструктивних змін, включаючи установку двигуна від Москвича-412, але зовні залишалася незмінною до 1969 року, коли обидві моделі були оновлені з новим кузовом та покращеною безпекою.

Автомобіль хоча й мав привабливий зовнішній вигляд, не міг похвалитися технічними характеристиками. Слабкий двигун, висока витрата палива та жорстка підвіска робили його не найкращим вибором для радянських водіїв.

ЛуАЗ-969М

ЛуАЗ-969М — радянський повноприводний автомобіль, який виготовлявся на Луцькому автомобільному заводі з 1979 по 1992 рік. Він став модернізованою версією моделі ЛуАЗ-969А, відрізняючись оновленим дизайном і покращеними ходовими характеристиками. Автомобіль здобув популярність в народі під назвою "Волинянка" і став відомим завдяки своїм позашляховим властивостям.

У 1978 році ЛуАЗ-969М дебютував на міжнародному автосалоні в Турині, і був визнаний одним з найкращих повнопривідних автомобілів Європи. Автомобіль здобув нагороду на виставці "Земля-годувальниця" в Чехії, де отримав золоту медаль за найкращі характеристики для сільського використання. Окрім СРСР, модель експортувалася до Західної Європи, де проводилися деякі модернізації для покращення економічності та потужності.

Цей позашляховик, хоча й мав хорошу прохідність на бездоріжжі, був надзвичайно некомфортним на асфальтованих дорогах. Відсутність шумоізоляції, ручне керування склом та неефективна пічка робили його "мінітанком".

ВАЗ-1111 "Ока"

ВАЗ-1111 "Ока" — радянський та російський мікролітражний автомобіль, який розроблявся для заміни мотоколяски СМЗ С-3Д. Серійне виробництво почалося в 1988 році, і автомобіль був розрахований на 4 особи, включаючи водія. "Ока" мала передній привід, незалежні підвіски та двоциліндровий двигун, що забезпечувало хорошу маневреність і низькі витрати палива.

Серед переваг "Оки" варто відзначити її компактні розміри, які дозволяли легко паркувати автомобіль у місті, місткий багажник та хорошу прохідність на легкому бездоріжжі. Однак, машина мала і низку мінусів, таких як погана стійкість до корозії, слабка підвіска, яка не витримувала радянських доріг, а також низький рівень безпеки. Крім того, проблеми з якістю запчастин і механізмів, а також неприємності з електронікою в дощову погоду знижували загальну привабливість "Оки".

OBOZ.UA раніше писав, які автомобілі в Радянському Союзі вважалися розкішшю.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.