Для багатьох українців слово "кадети" видається чимось знайомим - але знайомим, як "російське". Серіали, чужа пропаганда, історичні стереотипи сплутали просту річ: кадетство не народилося за "порєбріком". Цю освітню і культурну форму створили значно раніше в Європі. А в Україні воно має свою глибоку історію, свої сенси і своїх героїв.

Відео дня

Звідки ти, "кадет"?

Саме слово cadet - з французької. Означає - "молодший".  В Європі саме французька культура 17-18 століть започаткувала традицію спецшкіл, де виховували молоде покоління майбутніх офіцерів, воєначальників і держслужбовців. Наполеон Бонапарт казав: "Майбутнє армії вирішується не на полі бою, а в школах, де виховують її офіцерів".

Далі ідея розповзлася іншими країнами, бо працювала. Дітей з самого малечку вчили любити і захищати Батьківщину. В Європі навіть сьогодні існують історичні приклади таких закладів. Приміром, Hamina Cadet School у Фінляндії, яка ще з ХІХ століття в рамках Великого князівства Фінляндії готує дітей до службових ролей у суспільстві, включно з цивільними посадами. У Сполучених Штатах діє U.S. Military Academy Preparatory Schools, що готують юнаків і дівчат до служби - це пряма аналогія сучасних кадетських ліцеїв. У Великій Британії теж є школи з військовими традиціями, у Канаді - Royal Military Colleges, які виховують майбутніх офіцерів. Все це означає одне: кадети - не імперський "винахід" однієї держави, а частина великої освітньої традиції.

Відомий історик  Тімоті Снайдер якось зазначив: "Коли імперія втрачає майбутнє, вона намагається монополізувати минуле". Попри те, що у 18 столітті царська Росія зкопіпастила кадетську традицію, в останніх кілька десятиліть ru-пропаганда намагалася закріпити кадетство в головах українців, як щось "російське". Це було не просто, адже довелось добре приховати, як "попередники" - більшовики повністю знищили кадетські корпуси, вважаючи їх джерелом опору червоній владі і колискою буржуазних настроїв.

Українські кадети: тоді і зараз

Слово "кадет" в Україні наразі сприймається через призму чужих культурних нашарувань. Міф про те, що кадети - це "російська історія", все ще живе в головах українців. Значною мірою завдяки колись популярним медіапроєктам. Ще не забули  відомий в середині нульових, серіал "Кадети"? Три сезони, 160 серій і знімався за підтримки міноборони РФ. Кримська правозахисна група визнала серіал пропагандистським, що й не дивно.

На щастя, історія не підкоряється телевізійним сценаріям. Спроби приватизувати кадетство - це частина імперських стратегій, які хотіли контролювати символи і наративи. Нинішня реальність ламає ці штучні конструкти: саме українські землі були одним із центрів кадетської освіти у XIX столітті, хоч і в складі російської імперії. Після війни з Наполеоном кадетські корпуси з’явилися у Полтаві, Києві, Одесі, Севастополі, Сумах. Це були центри підготовки молоді до військової і державної служби навіть попри жорстку імперську русифікацію. Серед випускників було багато вихідців з українських громад, які згодом стали офіцерами армії УНР в 1917-1921 рр. У лавах українських армій налічувалося щонайменше 238 генералів, які закінчили кадетські корпуси. Ключовий момент: кадетство на українських землях існувало незалежно від української чи російської ідентичності - це було освітнє середовище, що давало можливості всім, хто прагнув, служити суспільству. І так - кадети це була школа еліти суспільства.

З розпадом "союзу" в Україні задумалися над новою моделлю виховання молоді, яка б відповідала на виклики безпеки, служіння країні, професійної відповідальності. В 90-ті було лише три навчальних заклади:  Київське військове училище (зараз ліцей імені І. Богуна), Львівська та Криворізькі спецшколи з посиленою військово-фізичною підготовкою. Жоден з них не називався кадетським, бо радянщина бачила в слові "кадет" відсилку до "буржуазних" традицій. Та вже у 2000х в Україні з’явилися заклади з посиленою військово-фізичною підготовкою і частина повернула собі назву "кадетські корпуси" або ліцеї, щоб відродити історичну традицію. Бо, як казав український історик Ярослав Грицак: "Імперії завжди крадуть не лише території, а й смисли. Повернення історії - це форма звільнення".

Як це працює?

Щоб зрозуміти, що це за навчальні заклади, ці кадетські ліцеї - яка їхня "родзинка", хто викладачі тощо - треба зайти всередину. Наприклад, Київський Ліцей №23 "Кадетський корпус" у Києві. Виховує понад 700 дітей: хлопців називають кадети, дівчат - паняночки. Кадети носять форму, яка повністю відтворює історичний аналогічний одяг. Навчання тут - це передусім дисципліна, чіткість, самоорганізація. Дитина, вихована у кадетському дусі краще пристосована до життя, краще орієнтується у своїх майбутніх намірах.

Навчальна програма - мікс класики (математика, фізика, географія і т.д.) та  поглибленого військово-фізичного навчанням. Це, зокрема, "Основи військової підготовки", "Загальні положення військової розвідки, "Основи військової психології та етикету", "Історія українського війська" тощо. І не менше 6 годин на тиждень - фізичні тренування. А також ціла пригоршня факультативів - карате, вокал, робототехніка, кібернавігація, екоінжиніринг та ін.

 Викладачі - як цивільні, так і кадрові офіцери з великим практичним досвідом. Формат навчання - повний пансіон. Це непогано вирішує проблему впливу "вулиці" на дітей. Школярі живуть і вчаться на території кампусу. З особливостей - роздільне навчання хлопців і дівчат, відсутність смартфонів на уроках (гаджети дозволені лише у позанавчальний час), навчання управлінню БПЛА, тестування фізпідготовки за міжнародними стандартами (IPFT - International Physical Fitness Test) і військово-патріотичне виховання, яке рік-у-рік формує справжніх патріотів та лідерів. Для кадетів майбутнє в Україні - це не квартира, машина, кар’єра... Від нонсьюмеризму нікуди дітись. Але тут додають дещо більше - прагнення служити країні, яка іноді потребує захисту. І сьогодні саме той час.

Вдалось безпосередньо поспілкуватись з кадетами-старшокласниками, яким ще рік за партою до випуску. Але хлопці чітко бачать свій вектор. І це не "виїзд" з країни, поки відкриті кордони юнакам до 22 років. Кадети обирають боротьбу за те, що палко вважають своїм аж до кісток - рідну землю, народ і те, що він нарешті створив - свою державу.

Олександр:  Це було моє бажання і батьки підтримали. Я в Ліцеї з 5 класу. Як і очікував, тут сильна дисципліна, офіцери стежать за порядком. Дуже різнопланове навчання. У звичайній школі такого і близько немає. Наступний пункт після Ліцею - Нацгвардія.        

Макар: Я багато чув про кадетство і прагнув долучитися. Але з першого разу недооцінив вимоги і не пройшов відбір. Тоді протягом року готувався наполегливіше і зміг поступити. Вчитися важче, ніж у звичайній школі. Але мені потрібні ці навантаження. Вони роблять з мене чоловіка. Далі поступатиму в Одеську військову академію на факультет Десантно-штурмових військ.  

Владислав: Я в ліцеї з першого класу - з 2016-го. "Довгожитель" так би мовити. (багато учнів приходять в ліцей не з першачків) Батьки свідомо до цього підходили, розуміючи, що в країні вже тривала війна на Сході, а кадети - це здебільшого майбутні військові. Я лише в середніх класах усвідомив, де навчаюся і ким хочу бути. Після Ліцею вчитимусь на пожежника, щоб служити в ДСНС.

Знову довго думаємо? 

Сьогодні в Україні близько 40 навчальних закладів є де-факто кадетськими, хоча й не всі мають це слово у назві. Серед найвідоміших - Державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою ДПСУ "Кадетський корпус" імені І.Харитоненка Харківська державна гімназія з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус", Луганський обласний ліцей "Кадетський корпус імені героїв Молодої гвардії" (наразі передислокований до м.Березань Київської області); "Кадетський корпус поліції" у Вінниці. Список невеликий. Якщо врахувати, що в цілому по Україні більше, як 8 тисяч загальноосвітніх шкіл, то відсоток сміховинний. Четвертий рік повномасштабної війни і лише 0,5% навчальних закладів вчать молодь військово-патріотичним смислам. Звідусіль лунають експертні заклики про необхідність комплексної реформи Збройних сил, але фундаментом таких перетворень є насамперед люди - військово "підковані" і патріотично налаштовані. І таких готує лише кілька десятків ліцеїв і гімназій на всю державу. За роки війни можна було б хоч трохи збільшити їхню кількість. Думаємо надто довго, якщо думаємо.

Хвилина мовчання

З 2014 року більш, як 300 випускників кадетських освітніх закладів полягли в боях за незалежність України в російсько-українській війні. Полягли, як Герої, залишаючись до кінця вірними гаслу кадетів усіх часів: "Життя – Україні! Честь – нікому!"

В тому ж Ліцеї №23 торік відкрили меморіал - колишнім випускникам, які усі до одного добровільно стали на захист України, боролися за свою землю, пожертвувавши собою за нас з вами. 

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZ.UA – запосиланням...