УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

День Соборності України: коли відзначають і як з‘явилося свято

4 хвилини
1,1 т.
День Соборності України: коли відзначають і як з‘явилося свято

Щороку 22 січня Україна відзначає одне з найважливіших державних свят – День Соборності. Його було встановлено на честь проголошення у Києві Акту злуки Української Народної Республіки (УНР) й Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Подія відбулась 22 січня 1919 року.

Відео дня

OBOZ.UA розповідає про історичні події, які призвели до проголошення Акту злуки. А також про історію свята в цілому.

Передумови національно-визвольного руху в Україні

Впродовж своєї історії українські землі були роздробленими і перебували під владою різних держав. Проте, сам національний рух, який зрештою призвів до об’єднання, зародився у 1848-1849 роках, під час подій, відомих як "Весна народів". Тоді центром тяжіння стала Галичина.

Саме тут політична організація Головна Руська Рада 10 травня 1848 року видала маніфест, яким оголосила про єдність 15-мільйонного українського народу та про єдність земель етнічних українців, які на той момент перебували під управлінням Російської та Австро-Угорської імперій. Окрім того, ГРР підтримала право на самовизначення інших поневолених народів.

Виникнення та державні засади УНР

Однак, першу реальну можливість проголосити незалежність українці отримали аж під час Першої світової війни, яка тривала від 1914 до 1918 року і призвела до падіння царського режиму в Росії внаслідок лютневої революції. Сталося це на початку березня 1917 року і підштовхнуло до бурхливого національного-визвольного руху в Україні.

Активні дії у цьому напрямку почала Українська Центральна Рада – представницький орган, який згодом перебрав на себе функції парламенту. Його утворили представники Товариства українських поступовців та Української соціал-демократичної робітничої партії. Датою заснування УЦР вважається 17 березня 1917 року.

Спочатку члени Центральної Ради не мали одностайності у баченні того, яким шляхом має розвиватись Україна. Самостійники на чолі з Миколою Міхновським виступали за проголошення незалежності, а представники ТУПу бачили державу автономною республікою у складі Росії. Однак, попри це вони змогли досягти спільної думки і об’єднатися у спільний представницький орган. Головою УЦР було обрано історика Михайла Грушевського. До складу Ради входити також Володимир Винниченко, Сергій Єфремов, Симон Петлюра, Сергій Єфремов, Іван Стешенко, Микола Садовський та інші.

Ключові документи, які видавала Центральна Рада, називались Універсалами. Всього їх було чотири:

  • Перший (23 червня 1917) – проголошував автономію України в складі Росії і називав джерелом влади в республіці народ.
  • Другий (16 липня 1917) – покладав остаточне право вирішувати, яку форму автономії отримає Україна, на Росію. Це був своєрідний крок назад у боротьбі за незалежність.
  • Третій (20 листопада 1917) – проголошував створення Української Народної Республіки, проте не встановлював її незалежність. Тим не менше, вся влада в УНР передавалась Центральній Раді та Генеральному Секретаріату, який виконував би функції уряду.
  • Четвертий (22 січня 1918) – оголошував УНР незалежною державою українського народу.

Остаточне ухвалення IV Універсалу відбулось 24 січня 1918 року на засіданні Малої Ради УЦР, що відбувалось уночі. Документ, окрім проголошення незалежності також доручав Раді Народних Міністрів укласти мир з Центральними державами, оголосити більшовицькій Росії оборонну війну та декларував принципи внутрішнього соціально-економічного будівництва. Автори документу проголошували своє прагнення до миру та співіснування з усіма сусідніми державами, а також встановлювали на українських землях демократичний режим правління. За прийняття документу проголосувало 39 депутатів, проти виступило четверо, а шестеро утримались.

Українська Національна Рада та ЗУНР

Тим часом національний рух міцнішав і у Галичині. Так 18 жовтня 1918 року у Львові сформувалася Українська Національна Рада, яку очолював Євген Петрушевич. Орган брав на себе владу в Східній Галичині, Північній Буковині та на Закарпатті і проголошував на цих землях утворення української держави. А 13 листопада ця держава отримала назву Західноукраїнська Народна Республіка, тобто ЗУНР

Вже зовсім незабаром, 1 грудня 1918 року у Фастові представники Української Національної Ради та Директорія УНР підписали Предвступний договір. Цей документ утверджував намір об’єднати обидва державних утворення у соборну Україну. Справу планували довести до завершення уже найближчим часом.

Всього за місяць, 3 січня 1919 року представники УНР та ЗУНР у Станіславі (нині Івано-Франківськ) ухвалили політичне рішення про злуку республік. Українська Національна Рада почала формування делегації до Києва, щоби завершити оформлення всіх необхідних документів.

Сталося це у першу річницю проголошення IV Універсалу – 22 січня 1919 року. Проте проіснувала незалежна держава недовго. Через політичну нестабільність уже в 1921 році вона знов була розділена між Радянською Росією й Українською СРР, які згодом увійшли до складу СРСР, та Польщею. За радянських часів про цей період в історіографії воліли зайвий раз не згадувати.

Сучасність та історія святкування Дня Соборності

Коли наприкінці 1980-х рр. стало зрозуміло, що СРСР доживає свої останні дні, в Україні почали активно повертати свою історичну пам’ять. Так 21 січня 1990 року на честь святкування 71 річниці Акту злуки було організовано живий ланцюг, який простягнувся від Івано-Франківська через Львів до Києва. Громадяни символічно скріплювали цим територію України і наголошували на своєму прагненні незалежності. Всього в акції, за різними оцінками, взяло участь від 500 тисяч до 3 мільйонів осіб, а протяжність ланцюга склала понад 770 кілометрів.

Святковим днем День Соборності було проголошено у 1999 році. Відповідний указ підписав тодішній президент Леонід Кучма. У 2011 році його скасував проросійський голова держави Віктор Янукович, перетворивши його на День Соборності та свободи України. Він символічно звів святкування історичного об’єднання українських земель із святкуванням Дня Свободи. Це свято, у свою чергу, заснував у 2005 році Віктор Ющенко. За його указом щороку 22 листопада країна відзначала річницю Помаранчевої революції. Янукович намагався розмити значення обох дат. Однак День Соборності повернув у державний календар його наступник Петро Порошенко.

Зараз до Дня Соборності в Україні проходять наукові, просвітницькі та мистецькі заходи. Вони глибше знайомлять українців зі сторінками історії нашої країни та традиціями державності.

Раніше OBOZ.UA розповідав, коли у 2024 році українці відзначатимуть Великдень.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.