Блог | Харків звикає до української, й не треба з нас сміятись, коли щось кажемо не так
Зараз поширюється відео з глузуванням над харків’янином, який ще тільки вчиться розмовляти державною й припускається помилок — наприклад, каже, що "в лісі пахне хвойдою".
Не слід цього робити й прищеплювати нам комплекси! Навчимось! Головне — бажання.
До речі, я статті пишу повністю — власноруч — українською й лише після цього роблю переклад російською — вже звик. Автоперекладачеві не довіряю: бо буде "бавовна" (хлопОк — хлОпок), "торговельна крапка" або "шлюб в виробництві" (брак). На моєму столі — новий "Український правопис" і чудова книжка — словник "Мова — не калька" (Тарас Береза та ін.).
Так, інколи помиляюсь — прикро, але ж саме так і вчитимусь. До того ж, хто володіє українською, краще розуміє й польську.
Рідної мови теж не зрікаюсь — це з мого життя і з життя Украіни також. Але ж потрохи відвикаю.
Дехто каже, що пенсіонери Харкова не можуть нібито жити без російської мови. НАКЛЕП.
Харків стає українським, бо Харків — це Україна. Ще вчитимемо львів’ян. Щоправда, дещо пізніше.
Слава Україні!
