До Дня Незалежності України: есе української молоді про єдність, боротьбу та любов до Батьківщини у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Війна залишає відбиток у серцях українських дітей та підлітків, але попри все в них живуть непохитна віра у Перемогу та чітке усвідомлення себе українцями. Сьогодні, у День Незалежності України, упевнено лунають голоси юного покоління, їхні думки та мрії. З нагоди свята Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова ділиться цитатами учасників Всеукраїнського конкурсу есе "Моя Україна", який торік зібрав понад 4 тисяч робіт старшокласників та педагогів.
Ці діти — майбутнє Незалежної України. Есе учасників конкурсу ви знайдете у спеціальній колекції Музею.
"Я — українка. Це звучить гордо і велично. Немає у всьому світі кращої країни, ніж моя рідна Україна! Вона неповторна, прекрасна, бо у неї найсильніші, найвідданіші й незламні громадяни. Це нація героїв. Уся велика історія моєї Вітчизни насичена постійною боротьбою за Незалежність, за прагнення бути вільною. Ми всі, як один, загартовані та віддані своїй Батьківщині", — пише Єлізавета Перевозник з Київщини.
Підлітки підкреслюють, що ворожа агресія не змогла зламати українців.
"Той зимовий день змінив наше життя, але не змінив нас. Ми залишаємось вільними, хоч за це платимо високу ціну. Ми ніколи не забудемо тих, хто боронить рідну Україну. Ми на своїй землі, і червона калина буде розквітати біля моєї домівки кожної весни", — упевнений Тимур Вовчук з Харкова.
Молоді люди говорять і про важливість єдності українського народу.
"Українці зрозуміли, що головна наша суперсила в єдності, що це наша держава і ми нікому її не віддамо. Переконана, що скоро Україна переможе і матиме світлий шлях розвитку. Обіцяю робити все, щоб і мої діти щиро любили Україну і не мали ні краплі сумніву в душі, що їх Батьківщина — найкраща, найдостойніша, непереможна!" — наголошує Анастасія Дзаурова з Харківщини.
Юне покоління підкреслює цінність плекання української мови та культури, свою відповідальність за майбутнє.
"Пишатися своєю нацією — означає відчувати глибокий зв’язок із тим, хто був і що було перед нами, та нести відповідальність перед тими, хто та що буде після нас. Берегти рідну культуру, не забувати своє походження та мову, надавати допомогу землякам — це не лише обов’язок перед минулими поколіннями, але і спосіб зберегти націю, тобто свою ідентичність", — зазначає Олександр Кущук з Волині.
Понад 115 тисяч мирних українців довірили свої історії Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова, який зібрав найбільшу у світі добірку розповідей з перших вуст про війну в Україні.
Кожна історія про війну важлива - і ваша теж може стати частиною Музею. Розкажіть свою історію на порталі або на безкоштовній гарячій лінії 0 (800) 509 001.