День памʼяті та перемоги над нацизмом: чому Україна більше не святкує 9 травня

Відповідно до законодавчих змін, ухвалених у 2023 році, Україна офіційно закріпила 8 травня як єдину дату для вшанування Дня пам'яті і перемоги над нацизмом. Цей крок став логічним завершенням багаторічного процесу дерадянізації та відходу від ідеологічних маніпуляцій, нав’язаних Москвою.

Нова дата фокусується не на мілітарному пафосі, а на людському вимірі трагедії, що забрала мільйони життів. Вступ до нової традиції підкреслює солідарність українського народу з демократичним світом у боротьбі проти будь-яких проявів тоталітаризму. Таким чином, державна політика пам’яті акцентує на гаслі "Пам’ятаємо! Перемагаємо!", що об’єднує повагу до минулого з вірою у сучасну перемогу.

Чому 8, а не 9 травня

Різниця в датах між Західною Європою та колишнім СРСР виникла через політичні амбіції Йосипа Сталіна. Хоча перший акт капітуляції нацистської Німеччини було підписано 7 травня у Реймсі, радянське керівництво наполягло на повторній процедурі в Берліні. Другий документ набув чинності 8 травня о 22:43 за центральноєвропейським часом. Внаслідок різниці у часових поясах, у Москві вже настало 9 травня. Саме цю годину розбіжності радянська пропаганда перетворила на інструмент ідеологічного розколу, створивши окреме від усього світу свято.

Трансформація пам’яті в Україні

Після відновлення незалежності Україна тривалий час дотримувалася радянського формату святкувань. Проте агресія Росії у 2014 році стала каталізатором змін: у 2015 році було запроваджено День пам’яті та примирення (8 травня), а термін "Велика Вітчизняна війна" замінено на "Друга світова війна". У 2023 році президент Володимир Зеленський запропонував об’єднати ці дні, аби вшановувати перемогу разом із більшістю держав Антигітлерівської коаліції. Паралельно з цим 9 травня в Україні тепер відзначають як День Європи – символ приналежності до європейської родини.

Внесок українців у розгром нацизму

Україна була одним із головних театрів воєнних дій, де нацистський та комуністичний режими боролися, не рахуючись із людськими втратами. Близько 7 мільйонів українців воювали у лавах Червоної армії, ще сотні тисяч чинили спротив у лавах УПА та арміях союзників (США, Канади, Польщі, Франції). Сумарні людські втрати України оцінюються у понад 8 мільйонів осіб. Українці зробили колосальний внесок у перемогу, пройшовши шлях від оборони Львова у 1939-му до встановлення прапора над Райхстагом у 1945-му та підписання капітуляції Японії.

Від святкового культу до "побєдобєсія"

У самому Радянському Союзі 9 травня не завжди було головним святом. З 1947 по 1965 роки цей день навіть був робочим, а пільги для ветеранів скасували. Лише за часів Леоніда Брєжнєва почалося формування квазірелігійного культу "Великої Перемоги", який мав легітимізувати владу компартії. Сучасна Росія довела цю традицію до абсурду, перетворивши пам’ять на агресивну пропаганду війни (так зване "побєдобєсіє"). Москва використовує моральний авторитет переможців минулого як виправдання для сучасної агресії та геноциду проти українців.

Сьогодні Україна протистоїть "рашизму" – новій версії тоталітаризму, що виріс із викривленого культу перемоги. Головним меседжем Дня пам’яті та перемоги є розуміння, що мир – це найвища цінність, яку потрібно захищати принципово. Символом цього дня залишається червоний мак, а ключовим уроком – те, що слабкість міжнародної спільноти лише заохочує агресора. Перемога над сучасним загарбником є єдиним шляхом до відновлення справедливості та створення нової системи світової безпеки.

OBOZ.UA писав про історію Дня памʼяті та перемоги над нацизмом.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.