Чому в СРСР будівельну плитку називали "кабанчиком": пояснення

Якщо ви хоч раз в житті робили ремонт, навіть за часів СРСР, то знаєте, яку дивну назву будівельники, дизайнери та архітектори використовують на позначення прямокутної облицювальної плитки. Вони ніжно звуть її "кабанчиком".

Але звідки з’явилась така назва? Адже зовнішньої схожості з однойменною твариною це матеріал не має навіть і близько. Походження терміну з’ясовував OBOZ.UA.

Загалом першу фасадну плитку такого формату почали виготовляти та використовувати ще у 19 столітті. В основному нею покривали зовнішні стіни. Звідси й формат, який нагадує цеглину.

Виготовляли таку плитку у спеціальній подвійній формі. Суміш заливали у неї і обробляли таким чином, що з обох боків готова плитка була глянсовою, глазурованою, а посередині мала два круглих отвори. Це полегшувало транспортування та зберігання плитки – товщий матеріал не був таким крихким. А от ті самі отвори нагадували будівельникам свинячий п’ятачок, тому вони почали називати її кабанчиком. Перед використанням по цьому "п’ятачку" потрібно було вдарити спеціальним чином – плитка розпадалась на дві частини, кожна з яких мала глазурований лицьовий бік і шорсткий зворотній, який легко кріпився до стіни спеціальним розчином.

Примітно, що в Європі та США таку плитку називають metro або subway. Аналогічним матеріалом оздоблювали станції та переходи метрополітену, що і породило назву.

Зараз плитка "кабанчик" асоціюється із популярним скандинавським стилем інтер’єрів. Її виготовляють різних кольорів, фактур та розмірів. Також легко можна знайти таку плитку без колись обов’язкового атрибута – 45-градусної фаски по периметру, яка робить матеріал об’ємним. Але її популярність залишається незмінною.

Раніше OBOZ.UA розповідав, чому архітектура в СРСР була такою сірою та непоказною.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.