Чи правда, що в СРСР не було кліщів: пояснення

Багато людей, які пам'ятають часи Радянського Союзу, згадують, що тема кліщів не була такою гострою, як сьогодні. Існує поширений міф про те, що в СРСР цих небезпечних членистоногих практично не було.

Відео дня

Хоча це твердження не відповідає дійсності – кліщі водилися і тоді – їхня кількість та загроза були значно меншими завдяки широкомасштабній, хоч і вкрай небезпечній, програмі боротьби. Ця програма, що мала на меті захист від кліщового енцефаліту, мала серйозні екологічні наслідки, про які стало відомо лише десятиліттями пізніше.

Про небезпеку кліщів та віруси, які вони переносять, вчені дізналися відносно недавно. Лише у 1937 році вірусолог Лев Зільбер вперше виявив, що кліщі є переносниками вірусу кліщового енцефаліту. Це відкриття стало поштовхом для термінової розробки заходів боротьби з цими паразитами, особливо після того, як Союз накрив спалах смертей від енцефаліту.

Вчені отримали завдання швидко знайти ефективний засіб. В результаті численних експериментів найбільш підходящим препаратом було визнано дихлордифенілтрихлоретан (ДДТ). Цей хімікат раніше вже використовувався для боротьби з малярійними комарами та іншими шкідниками. ДДТ виявився надзвичайно ефективним, але мав один критичний недолік – він відрізнявся високою стійкістю та здатністю накопичуватися в живих організмах, що призводило до серйозних екологічних порушень.

Масове застосування хімікатів проти кліщів та його наслідки

Саме ДДТ, який широко розпилювали за допомогою авіації, відіграв вирішальну роль у боротьбі з кліщами в СРСР. Оскільки обробка лише паркових зон була недостатньою, хімікат розпилювали і над великими лісовими масивами. Така "атака" на кліщів, що проводилася ранньою весною, захищала оброблену місцевість від їхньої появи терміном від 2 до 5 років.

Дещо пізніше вчені запропонували використовувати менш агресивний препарат трихлофос для тотальної обробки територій санаторіїв, піонерських таборів та міських лісопаркових зон, щоб мінімізувати шкідливий вплив на здоров'я людей.

Екологічна ціна "перемоги" над кліщами

Дихлордифенілтрихлоретан активно використовувався в СРСР для боротьби з кліщами до кінця 1980-х років. Лише на рубежі епох стало очевидно, що шкоди від ДДТ значно більше, ніж користі. Виявилося, що цей засіб завдає непоправної шкоди довкіллю і, як наслідок, людині.

Проблема полягала в тому, що ДДТ не розкладається у зовнішньому середовищі, а накопичується в ґрунті та воді. Коли його концентрація в природі ставала занадто високою, хімікат починав згубно впливати на всі форми життя. З'ясувалося, що інсектицид негативно впливає не лише на шкідливих комах, а й на екосистему загалом. Від розпилення ДДТ гинули не тільки кліщі та комарі, а й нешкідливі комахи, такі як бджоли, що безпосередньо позначалося на врожайності.

Заборона ДДТ та довгострокові наслідки

В результаті, засіб, який у першій половині XX століття вважався порятунком, до кінця XX століття зазнав активної критики екологів з усього світу. У 1989 році дихлордифенілтрихлоретан був офіційно заборонений в СРСР. Вчені передбачили, що подальше використання ДДТ навіть протягом ще 10 років могло призвести до того, що місце енцефалітних кліщів зайняла б інша, можливо, ще небезпечніша інфекція. Крім того, це неодмінно позначилося б на потомстві риб та птахів навіть тих регіонів, де кліщів не було, оскільки ДДТ "потрапив" би туди через харчовий ланцюжок.

Боротьба з кліщами в СРСР не обмежувалася лише хімічними методами. Важливу роль відігравала планова вакцинація жителів проти енцефаліту. Щеплення робили людям, які проживали у потенційно небезпечних районах, а також тим, хто працював на природі, де був підвищений ризик атаки кліща. Обов'язковою вакцинація була для мисливців, пастухів, рибалок, зоологів, ботаніків, а також для екскурсоводів, туристичних інструкторів, працівників геолого-розвідувальних загонів та інших категорій. 

Повний цикл вакцинації складався з трьох доз, що вводилися з певними інтервалами, а профілактична вакцинація розпочиналася ще восени. Крім того, працівників, що потрапляли до зони ризику, забезпечували спеціальними захисними костюмами, що також сприяло зниженню рівня заражень.

На OBOZ.UA ви зможете дізнатися, чому певні дії після укусу кліща можуть бути шкідливими. 

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.