Блог | Бізнесу: якщо ви не хочете зруйнувати своє життя – тримайтеся подалі від силовиків

Коли сьогодні читаю про конфлікт Федорова із системою, то згадую дві власні історії взаємодіі з силовиками.

Колись давно одним із моїх бізнес-партнерів був діючий полковник СБУ. Так склалося, що ми навіть жили в одному будинку.

Спочатку все було нормально. Але швидко я зрозумів, що ми дивимося на бізнес абсолютно по-різному.

Я хотів будувати систему: професійний менеджмент, процеси, метрики. У нього були Івана люди і його люди.

Він постійно роздавав прямі вказівки співробітникам хоча його роль була виключно акціонер-співвласник. Я разів 5 намагався пояснити йому, що якщо ти роздаєш вказівки, ти маєш тоді нести відповідальність за певні метрики, цілі і тд. Бо де повноваження – там має бути відповідальність.

Всі ці розмови не мали жодного сенсу. Людина була повністю недоговороздібною. Жодні домовленності не працювали.

А ще він постійно вербував людей під себе. Навіть на нарадах він казав: ця людина твоя, а ця моя. Я дивився на цього круглими очима і не розумів, про що він взагалі говорить.

Він вважав, що прибуток в бізнесі якось автоматично приходить, і навіть не потрібно переживати за те, щоб він був.

Коли на нарадах мова заходила про CRM, метрики, фінансові і операційні показники, він відключався і говорив, що його це не цікавить. Я намагався його навчити цим речам, але в нього було нуль інтересу до цього.

Коли ми розійшлися, і це був дуже важкий процес, який супроводжувася погрозам в мою адресу, віджиманням активів і т.д., я собі поклявся, що більше ніколи не буду мати жодних бізнесових, особистих чи інших відносин з силовиками.

І не тому, що вони всі обовязково погані люди. Ми просто живемо в інших світах і не розуміємо один одного. Моє мислення і навички абсолютно несумісні з тими політичними іграми, в які треба вміти грати в силових структурах.

Був ще цікавий досвід, з відставним генералом розвідки, у якого я орендував офіс на лівому березі.

Домовленість для нього була не зобов'язанням, а стартовою позицією для наступного тиску. Ремонт, який мав зараховуватись в оренду, раптом "не враховуємо". Зафіксована ціна раптом росте.

І там, і там я себе відчував дойною коровою. Одного разу, коли з полковником ми випили, то він мені розповів декілька своїх схем.

Один його кум, друг, родич це може бути прокурор, чиновник податківець чи хтось інших створює проблему тобі, а він потім добрий дядя, який це вирішує за гроші.

Коли я дивлюсь зараз на конфлікт Федорова з Сирським, який насправді є колективним лицем тисяч таких полковників, генералів, суддів, чиновників, я не дивуюсь.

Змінити їх мислення неможливо картонними протестами, розмовами і тд. Для них такі люди як Федоров – це ті, кого треба використати для побудови системи і потім позбутися. Вони хижаки, а такі як Федоров і підприємці – це лохи, яких треба доїти.

Що я можу порадити підприємцям:

– не думати, що ви можете змінити систему. Вдумайтесь, я не зміг за два роки змінити мислення одного полковника через багато спілкування 1-1, хоча маю харизму, вміння впливати та переконувати.

– триматися подалі від силовиків, не вступати з ними в відносини хіба, що ви хочете побути в ролі оленя, якого розірвуть тигри.

– знати своє місце і вести себе скромно. Підприємці – це не ті, хто знаходиться на верху харчового ланцюгу – полковники та генерали вище нас і якщо вони дуже захочуть, то розірвуть будь-якого підприємця на шматки і не подаляться.

– найкращий варіант життя – це не йти в силові структури ніякі, не мати там друзів, ворогів, партнерів. Бо той, кого ви вважаєте вашим другом, може запросто злити вас іншому силовику, щоб ви трохи скинули баласт активів.

– все що треба, щоб зрозуміти їх логіку я вже написав – підприємець це овечка, а силовик це тигр.

– грайте в свою гру і нехай силовики грають в свою.

Якщо ж ви хочете зруйнувати своє життя та життя своєі родини тоді рецепт такий – почніть "загравати" з силовиками, дружити з ними, намагатися бути "своїм" з ними, чи найгірше – зайдіть в спільний проєкт.