УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Били на очах у дитини: історія Оксани з Бахмута в Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова

1 хвилина
2,1 т.
Били на очах у дитини: історія Оксани з Бахмута в Музеї 'Голоси Мирних' Фонду Ріната Ахметова

Вона ніколи не пробачить росію. За те, що випалила фосфором її місто. За те, що її син вже у 9 років хоче йти захищати свою землю. І за те, що ворожа армія відібрала в неї все і всіх. Оксана Краснікова з Бахмута довірила свою історію Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Оксана почала жити в Бахмуті в 2018 році. Втекла сюди з тимчасово окупованої частини Донеччини після того, як вирвалася з ворожого полону.

"Я зранку відводила сина до садочка. Нас схопили на вулиці й запхали до машини... Привезли до "деників" (бойовиків так званої "ДНР" — ред.) на підвал. На очах у дитини мене били прикладами і ногами. Потім поставили до стінки і стріляли поруч", — розповідає Оксана.

Її сину тоді було п’ять років. Хлопчика просто тримали за руки і за ноги, але й цього вистачило, щоби пережитий жах закарбувався на довгі роки. Він і досі інколи прокидається від жаху. А коли хвилюється — заїкається.

"Чоловік, який потім відвіз мене додому, сказав що в мене два шляхи: або залишитися тут, і таки отримати кулю в голову, або — повторю його слова — забирати свого виродка й виїжджати. Я відповіла: у мене не виродок, у мене син", — говорить Оксана.

За кілька років їм доведеться тікати знову. Тепер — на Київщину. Про те, що Оксана побачила одразу, як вийшла з поїзда, і яку пісню мріє заспівати на червоній площі в москві після нашої Перемоги — дивіться та слухайте за посиланням

Кожна історія про війну важлива. Щоби зберегти пам’ять заради кращого майбутнього, розкажіть свою історію на порталі Музею "Голоси Мирних" https://civilvoicesmuseum.org/ або на безкоштовній гарячій лінії 0 (800) 509 001.