Блог | Атаки українських дронів стали гарним ляпасом мешканцям ОРДЛО: їхня віра в Росію руйнується

Обожнюю цю фразу, яка стала символом сьогодення ОРДЛО. "Свердловск, Ровеньки, Краснодон, Луганск… две стеночки" – вже 2 місяці звучить кожної ночі для багатьох міст ОРДЛО. Атаки українських дронів стали гарним ляпасом по ОРДЛинсько–російській морді, пише Олена Степова для "Інформаційного спротиву".

Звісно на першому місці це знищення логістики, нафтопереробних заводів, військових баз, складів зброї агресора та колаборантів, але є ще одна сторона на дроновій медалі. Це знищення абсолютної віри мешканців ОРДЛО в "русскую мощь".

В 2014–му році критична більшість мешканців ОРДЛО була впевнена, що росія переможе у російсько-українській війні. Не тільки переможе, а проти росії просто ніхто не встоїть. Що в цю віру тільки не входило, й нано-технології, й "с нами бог", й звісно "русские победили гитлера", й сотні наративів про те, що росія це велика, могутня країна з ядерною зброєю, яку неможливо подолати чи перемогти.

Саме ця віра штовхала людей під триколор, бо от як же можна сумніватися в росії, якщо вона ото усе вищеперераховане.

Швидка окупація росією Криму та частин Луганської та Донецької областей лише забетонувала цю віру. Звісно з такою вірою люди легко приймали рішення про "Донбасс-россия", йти воювати, бо ж росія дасть нано-зброю, росія дасть нано-захист, росія усіх переможе.

Кожна бомба, ракета, шахед, який випускала росія по Україні, викликали у критичної більшості мешканців ОРДЛО захват, ейфорію, щастя, радість. ОРДЛО шаленіло, коли ми плакали. Це також бетонувало віру, що в цій війні переможе росія, а це означало, що мешканці ОРДЛО в 2014 році зробили правильний вибір.

Останні роки життя в ОРДЛО стали пеклом для його мешканців, бо ж і шахти закрили, й зарплату не платили, й усе здорожчало, й 200-х везуть з фронту багато, й міста стали  занедбані, а люди хамовиті. Але чим гірше ставало їх життя, тим більше вони чекали, коли ж росія знищить нас, українців, щоб вони там в ОРДЛО нарешті отримали свою порцію щастя та зажили, як мріяли.

В 2022 році, коли росія завдала по Україні перший масштабний удар та почала повномасштабний наступ, в ОРДЛО відкорковували шампанське.

Віра мешканців ОРДЛО в росію, це досить сильний аспект війни. Скажу більше, віра деяких українців в росію, це досить сильний аспект війни. Бо саме ця віра штовхає людей до державної зради, саме через цю віру українці наводять ракети та дрони на українські міста, труять українських військових, збирають данні про розташування українських військ. Бо вони вірять, що росія сильна країна, яка їх врятує, яка нас переможе й зробить їх героями.

Українські дрони зараз руйнують не тільки російські НПЗ, а й цю віру, знищують її, знецінюють усю російську пропаганду.

В ОРДЛО паніка не через те, що по військовим базам та складам зброї, які росія розташувала у Свердловську, Ровеньках  чи Луганську наносять удари, а через те, що українські дрони вільно курсують небом росії й наносять удари по москві, пітеру, саратову та іншим містам країни-агресора.

"Где же наше ППО", верещать ОРДЛинці, "россия, закрой над нами небо" – волають мешканці ОРДЛО, але росія мовчить, бо втрачати на фронті мільйони мовчазних росіян, це одно, а втрачати контроль над війною, це інше.

Навіть якщо росія продовжить бити по українським містам, це вже не змінить того, що  українські дрони контролюють дороги росії, морські шляхи, НПЗ, заводи, склади й навіть столицю. Й чим більше будуть палати російські міста, тим менше віри буде залишатися в людях, а міць росії не в зброї, а в кількості ідіотів, які повірили в безкарність, могутність, нано-технологічність своєї країни, повірили й підтримали російський фашизм.

А ОРДЛинцям, як й мешканцям росії, варто звикати не тільки до двох стіночок, а й до безсонних ночей, підвалів, вибухів, запаху горілої цегли та соляри, бо далі буде…