Блог | Журналістське розслідування московського "Плану аквізиції"
Білорусь зникла, але цього ніхто не помітив? Частина 12.
На початку поточного року, майже через рік після початку повномасштабного вторгнення в Україну, провідні європейські ЗМІ отримали серйозне підтвердження планів росії щодо РБ. Документи, де було викладено концепцію поглинання, одночасно стали доступні журналістам Delfi, Belarusian Investigative Center, Yahoo News, Süddeutsche Zeitung, Westdeutscher Rundfunk, Norddeutscher Rundfunk, Expressen, Frontstory, VSquare та центру “Досьє".
Як стало відомо, відповідний план було затверджено у 2021 році під назвою "Стратегічні цілі російської федерації на білоруському напрямку". Документ містить 17 сторінок, на яких викладено політичні, оборонні, торгові та соціальні цілі Кремля. Усі вони розбиті на коротко-, середньо- та довгострокові періоди: до 2022-го, 2025-го та 2030-го років відповідно.
Згідно з документом, до 2030 року російська влада розраховувала повністю адаптувати законодавство Білорусі під російське, взяти під контроль зовнішню політику країни, збільшити військову присутність на її території, підпорядкувати собі інформаційний простір, домогтися абсолютного верховенства російської мови над білоруською, а також ввести спрощену процедуру видачі російських паспортів громадянам Білорусі "з метою створення прошарку росіян, зацікавлених в інтеграції".
Реалізувати свої плани російська влада збиралася, зокрема, через договір про Союзну державу, підписану керівництвом росії та Білорусі у 1999-му році. Журналісти зазначають, що в розробці плану брали участь Генштаб Збройних сил Росії, співробітники ГРУ, СЗР, ФСБ та управління президента росії з прикордонного співробітництва.
Походження документів встановити так і не вдалося. Проте зовнішні експерти підтвердили правдоподібність концепції. Крім того, аналітики наголосили на необхідності серйозного ставлення до оприлюднених даних. Посол США в ОБСЄ Майкл Карпентер заявив: "Цілі росії щодо Білорусі ті самі, що й щодо України, тільки у випадку з Білоруссю росія спирається на примус, а не на війну".
На превеликий жаль, зараз спостерігається очевидне тому підтвердження. Далі буде…
