Закриті переговори тривали весь час: у NYT дізнались поточну вимогу США щодо Гренландіїі
Здається, що президент США Дональд Трамп забув про свої посягання на Гренландію, відволікшись на війну в Ірані. Але це не так – його представники протягом останніх чотирьох місяців вели конфіденційні перемовини із гренландськими й данськими колегами щодо найбільшого у світі острова.
Про це дізналося видання The New York Times. За інформацією його джерел, очолює переговори Майкл Нідхем, один із головних радників американського держсекретаря Марко Рубіо.
Про що сторони намагаються домовитись
Делегації зустрічалися у Вашингтоні близько п'яти разів починаючи із січня, коли очільник Білого дому озвучив погрози анексувати Гренландію, виправдовуючись, що це важливо для національної безпеки Сполучених Штатів.
"Лідери Гренландії стурбовані тим, що пропонується, а саме набагато більшою роллю США на арктичному острові. І вони бояться, що якщо конфлікт з Іраном вщухне, президент зверне свою агресію проти них", – заявили у NYT.
Вашингтон нібито хоче змінити умови давньої військової угоди, зокрема для того, щоб американські війська могли залишатися на території Гренландії необмежений час, навіть якщо острів стане незалежним. Сполучені Штати також наполягають на тому, що присутність їхніх армійців має бути розширена.
Переговори виходять за межі лише військових питань: США хочуть мати право вето щодо будь-яких великих інвестиційних угод у Гренландію, пояснюючи це обмеженням впливу Росії та Китаю.
Окрім цього, обговорюється співпраця в галузі природних ресурсів. Острів багатий на нафту, уран, рідкісноземельні метали й інші важливі корисні копалини, хоча значна їх частина похована глибоко під льодом.
У Гренландії вважають пропозиції США надмірними
Американські вимоги жорсткі, через що гренландські чиновники прирівнюють їх до посягання на суверенітет. Юстус Хансен, член парламенту Гренландії, застеріг: якщо американці отримають усе, чого хочуть, то "справжньої незалежності" ніколи не буде. За його словами, з таким самим успіхом Гренландія могла б "підняти власний прапор наполовину".
Лідери Гренландії відчувають, що на них тиснуть і що вони мають мало важелів впливу в цих переговорах.
"Ніщо з цього не є справедливим. Це дуже схоже на політику "все або нічого". Найкращий результат – це просто уникнути вторгнення чи контролю", – вважає Піпалук Лінге, голова комітету з питань закордонних справ парламенту Гренландії.
Вівіан Моцфельдт, колишня міністерка закордонних справ і ще одна членкиня парламенту, припускає, що проблем у Гренландії побільшає, коли завершаться війни в Ірані та Україні. Вона боїться, що Трамп повернеться до своєї одержимості, і водночас Росія також переорієнтується на Арктику. "Вони йдуть з обох боків", – сказала Моцфельдт.
Вона й деякі інші гренландські політики особливо "небезпечною" датою вважають 14 червня, коли Трамп святкує свій день народження, а США відзначають День національного прапора. Також знаковим є 4 липня – День незалежності Сполучених Штатів.
"Якщо він [Трамп] збирається реалізувати свою політику, спрямовану на "повернення до величі США" – йому знадобляться такі дні", – пояснила Моцфельдт.
Як писав OBOZ.UA, 12 травня прем'єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що питання про посилення військової присутності США на острові є частиною поточних переговорів із Вашингтоном. Сполучені Штати, як і раніше, прагнуть заволодіти цією територією або встановити над нею контроль.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!
