Блог | У Росії свої плани на Казахстан

На геополітичній мапі Євразії особливе місце займає Казахстан. Його населення 20,5 мільйонів осіб, а от територія складає 2 мільйони 725 тисяч квадратних кілометрів, що виводить країну на 9-е місце в світі. Казахстан дуже багатий мінеральними ресурсами, що робить його територію привабливою не тільки для іноземних інвестицій, але й можливих територіальних зазіхань.  Звичайно йдеться про бажання Росії підкорити цю країну. Москва вважає, що могла б відносно легко захопити цю державу з огляду на відносну малу чисельність населення на відносно велику площу території. Також компактної присутності російського населення в північних та східних регіонах країни.

Між тим, Астана фактично звинуватила Москву у відмиванні коштів. Президент Касим Жомарт Токаєв звинуватив у відмиванні близько $14 млрд. через один із казахстанських банків, назвавши такі дії обурливим фактом. Заява пролунала під час наради, присвяченій боротьбі з фінансовими злочинами. На ній очільник Казахстану промовисто натякнув на "сусідню країну" та підкреслив, що подібних схем все ще багато. Звинувачення Астани на адресу Москви пролунало на тлі посилення Казахстаном контролю за російськими громадянами. Вони масово відкривали нові платіжні картки. Це було після того як їх власні картки опинилися під західними санкціями. У 2024 році в Казахстані було виявлено 6,2 тис. випадків відмивання коштів на $47 млн. через картки, які належали нерезидентам. З 2024 року в Казахстані заборонена віддалена видача ідентифікаційних номерів. Запроваджені обов’язкова біометрія, щомісячна ідентифікація, ліміти і встановлено особливий контроль за переказами понад $1 тис. Президент Токаєв також зазначив, що Казахстан входить до числа лідерів із незаконного виведення капіталу з використанням крипто валют. Тому Астана веде боротьбу з такими злочинами. У країні вже ліквідовано понад 130 нелегальних крипто обмінників із сукупним оборотом понад $124 млн. Раніше Агентство фінансового моніторингу Казахстану повідомляло про ліквідацію найбільшого в СНД крипто сервісу RAKS exchange. Платформа з оборотом $224 млн. співпрацювала з 20 найбільшими darknet - маркетплейсами. Сукупна аудиторія яких перевищувала 5 млн. користувачів. У цілому, Казахстан демонструє обережну тенденцію до зменшення політичної та фінансово-економічної залежності від Росії, зберігаючи при цьому формальні союзницькі зобов’язання.

А в цей час приплив капіталу із Росії до Казахстану пішов на спад. За 9 місяців 2025 року він різко скоротився. Всього $180 млн. проти $1,2 млрд. роком раніше, що сигналізує про закінчення інвестиційного буму 2023-2024 років. Раніше у 2013-2022 роках середній приплив становив близько $167 млн. на рік. Але у 2023-му році перевищив $1 млрд., а у 2024-му році досяг $1,7 млрд. Нині ж різко скоротилися вкладення в капітал і реінвестований прибуток. Зросли тільки боргові інструменти. Спад російських інвестицій до Казахстану пов'язаний з адаптацією логістики до санкцій. Російському бізнесу більше не потрібно терміново будувати інфраструктуру для паралельного імпорту через Казахстан. Частина потоків переорієнтована на інші країни з м'якими податками. Додатково впливають падіння цін на нафту, що знижує доходи видобувних компаній. Також висока ключова ставка центробанку Росії, що обмежує кредити і, відповідно, комерційну діяльність. Іншою причиною є те, що керівництво Казахстану намагається дотримуватися санкційного режиму. Він був запроваджений державами Заходу проти Росії. Окрім того, Казахстан поступово зменшує фінансово-економічну залежність від РФ через диверсифікацію торгівлі і фінансову обережність. Також будуються альтернативні транспортні маршрути. Передусім, обмежене використання російських фінансових інструментів.

Крім того, Астана зробила кроки, які можуть обмежити її участь в Євразійському економічному союзі (ЄАЕС).  Казахстан обмежив транзит російських товарів через свою територію та має намір почати вводити високі мита та збори на російські товари. Йдеться про автомобілі та сільськогосподарську техніку, що може ускладнити їхній продаж у Центральній Азії. Ці кроки сприятимуть посиленню конкуренції на ринку Казахстану та інших країн регіону. Йдеться про переваги товарів із ЄС, США та Південної Кореї, а не російських. Це створює новий економічний тиск на Москву. Такі дії казахської сторони можуть бути частиною більш широкої стратегії, направленої на те, щоб послабити ЄАЕС і економічне співробітництво між Казахстаном та Росією. Зберігаючи економічну залежність від РФ, Казахстан змушений балансувати між різними світовими та регіональними центрами. Також втілювати виважену багатовекторну політику.

Крім того, Астана розглядає дострокове розірвання договору оренди з Росією щодо космодрому Байконур. Казахстан розглядає такий крок через затримку російських платежів. Це може призвести до серйозних наслідків для російської космічної програми. Договір оренди космодрому діє до 2050 року, але Росія затримала орендний платіж за 2025 рік. Це стало формальним приводом для перегляду угоди. Втрата Байконура може вибити Росію з повноцінного графіка космічних запусків на 5-10 років. Ситуація може негативно позначитися на наукових програмах, комерційних контрактах, військових завданнях. Також вплине на розгортання супутникового угруповання "Рассвет". Байконур являє собою налагоджену систему зі стійкою логістикою, кваліфікованими кадрами. Також розвиненою інфраструктурою, напрацьованою десятиліттями. Наявність в Росії космодрому Східний поки не в змозі повноцінно замінити Байконур. Як за обсягом запусків, так і за різноманітністю виконуваних завдань. Космодром на Далекому Сході все ще поступається за кількістю запусків, номенклатурою ракет і налагодженістю процесів. Повноцінний перехід займе мінімум 5-10 років.

А в цей час в Казахстані деякі громадські діячі закликали готуватися до партизанської війни з Росією. Незалежний військовий експерт Даулет Жумабеков закликав жителів Казахстану готуватися до партизанської війни. Аргументував це тим, що жодна пострадянська країна не здатна витримати відкрите зіткнення з російською армією. На його позицію впливають заяви, зроблені на каналах російського телебачення. Там говориться про необхідність проведення спеціальної військової операції не тільки в Україні, але і в інших країнах. Маються на увазі колишні республіки Радянського Союзу. Найбільше згадуються країни Балтії (Естонія, Литва та Латвія), Молдова, Вірменія та Казахстан.

 Д. Жумабеков відкинув ілюзії про тривалий опір казахської армії та   суспільства, як у випадку з Україною. Він вважає, що Казахстан зможе протриматися максимум півтора року. Деякі казахські експерти та частина суспільства також висловлюють побоювання, що війна в Україні показала можливість агресії з боку Кремля в регіоні. Це викликає певний страх серед населення. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну ситуація навколо безпеки у Центральній Азії стала напруженішою. Казахські аналітики також обговорюють теоретичну можливість російського втручання. Але підкреслюють, що на сьогодні РФ навряд чи може проводити повномасштабне вторгнення в Казахстан. Нема тих великих ресурсів, що вже задіяні в Україні. Офіційна ж позиція Астани не підтримує тезу про пряме російське вторгнення. Уряд займає нейтральну позицію щодо війни Москви проти України. Відкрито не заявляє про реальну загрозу захоплення своєї території. Хоча й веде мову про державну незалежність та власну зовнішню політику.

Коли ще в лютому 2014 року російські війська вторглися на територію українського Криму, то тодішній президент Нурсултан Назарбаєв висловив серйозне занепокоєння відносно загарбницьких дій армії РФ. Тоді президент Росії В.Путін відразу публічно виступив у російських ЗМІ. Він заявив, що мовляв на яких підставах Казахстан має таку велику територію, на яку він історично не заслуговує. Після цього офіційна Астана більше не наважувалася відкрито критикувати Кремль щодо війни в Україні.

Проте відсутність публічної офіційної критики Москви з боку уряду Казахстану не значить, що Астана не готується до різних сценаріїв, включно з найгіршими. Казахстан активно використовує зв’язки з США, маючи в економіці значні американські інвестиції та беручи участь в Раді миру, сформованій Трампом. Окремий трек – стратегічна співпраця з Китаєм. Пекін вже заявляв про готовність захисту інтересів своїх стратегічних партнерів. І нарешті співпраця з Туреччиною в рамках співпраці тюркських народів. Анкара готова захищати інтереси тюркомовних на міжнародній арені. Тому Москві треба добре подумати, чи псувати через Казахстан відносини з США, Китаєм та Туреччиною