Туреччина витісняє Росію з Чорного моря: які наслідки ударів України по флоту ворога й чому Путін втрачає свій вплив на Кавказі

24 липня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга провів розмову зі своїм турецьким колегою Хаканом Фіданом щодо загроз цивільному судноплавству через російські атаки. Сторони обговорили можливості відновлення свободи навігації в Чорному морі та ризики глобальній продовольчій безпеці.

Туреччина готова гарантувати післявоєнну безпеку Чорного моря

Зокрема, у МЗС України наголосили, що Туреччина як країна, яка має успішний досвід миротворчих зусиль із 2022 року, може відіграти важливу роль у відновленні свободи судноплавства. Це стає особливо актуальним на тлі російських атак на український морський коридор у період жнив, що створює ризики глобальній продовольчій безпеці.

Також було висловлено подяку Туреччині за непохитну позицію щодо підтримки суверенітету й територіальної цілісності України. У відповідь голова МЗС Туреччини Хакан Фідан заявив, що у контексті питання про майбутні гарантії безпеки для України, Анкара погодилася очолити військово-морський компонент цієї роботи.

Зокрема, на пресконференції у Києві турецький дипломат наголосив: "Наразі обговорюється один із найважливіших аспектів потенційної мирної угоди – гарантії безпеки для України. Вони включають сухопутні, морські та повітряні елементи. Туреччина погодилася очолити військово-морський компонент. Щодо цього питання у нас із союзниками є взаєморозуміння. Триває й планова робота щодо цього питання з відповідними союзними військово-морськими силами".

Варто зазначити, що особливої актуальності заяви Туреччини набули після того, як нещодавно біля берегів Одеси затонуло турецьке судно Golden Leo, яке раніше зазнало тяжких пошкоджень внаслідок російського ракетного удару.

Туреччина відновила свій вплив у регіоні завдяки перемогам України над Чорноморським флотом РФ

Відтак, слід звернути особливу увагу на політичний підтекст заяв про те, що Туреччина забезпечить майбутні гарантії безпеки для України в Чорному морі. Фактично, цими планами руйнується концепція домінування Росії у регіоні. Історично складалось так, що турецький флот постійно програвав російському на Чорному морі, однак, сьогодні ситуація докорінно змінилась.

Не маючи власного великого флоту, Україна за допомогою берегових ракетних комплексів, морських дронів, БПЛА та авіації знищила російський флагман Чорноморського флоту і десятки інших кораблів від великих десантних до сторожових, включно із двома підводними човнами, а також військово-морську інфраструктуру на березі: портові споруди та будівлю штабу ЧФ РФ.

Зараз російські кораблі витіснені з Криму до Новоросійська і фактично не виходять із своїх баз, транспортний флот росіян постійно зазнає українських ударів із повітря. При цьому, Туреччина не докладала до цього жодних надзусиль, лише у березні 2022-го року закрила протоки для військових кораблів усіх держав за конвенцією Монтре і не робить виключень до цього часу.

Туреччина витісняє Росію не лише з Чорного моря, але й з Кавказу

Крім того, Туреччина активно розширює економічну присутність у причорноморських країнах, а також посилює позиції на Балканах і в Кавказькому регіоні. Навіть Вірменія, історичний опонент Туреччини й традиційний союзник Росії на Кавказі – відмовляється від військово-політичного союзу з Москвою й віддає перевагу європейському курсу, про ще раніше писало наше видання.

Причиною цього стало те, що вплив Кремля на Кавказі тримався на відкритості російського ринку для товарів кавказьких країн та на посередництві Москви в регіональних конфліктах. Після вторгнення в Україну, Росія майже втратила ці фактори, а на їхнє місце прийшов турецький вплив. Саме через Туреччину, Азербайджан та Грузію проходить т.зв "Серединний коридор" – основний товарно-логістичний маршрут із Китаю до Європи в обхід Росії, а турецькі інвестиції та товарообіг із кавказькими країнами вже перевищують російські показники.

Крім того, готується до реалізації маршрут через вірменський Сюнік до Азербайджану, завдяки якому Туреччина отримає прямий сухопутний вихід до Каспію й далі до Центральної Азії та Китаю, що значно посилить незалежність Кавказу від російського впливу.

Таким чином, географія диктує провідну роль Туреччини в Чорному морі та на Кавказі, адже саме Анкара контролює єдину протоку. Через це лише Туреччина може стати головним гарантом безпеки на Чорному морі.

Тільки об’єднана військова міць України та Туреччини й спільні економічні зусилля обох країн зможуть серйозно й надовго витіснити Росію з Чорноморського регіону.