Три країни з правом вето зірвали рішення в Радбезі ООН щодо воєнної операції проти Ірану – NYT
Росія, Китай і Франція 3 квітня заблокували просування резолюції Ради Безпеки ООН, яка передбачала можливість військових дій проти Ірану для відновлення судноплавства через Ормузьку протоку. Ініціативу просували арабські країни, але сторони не змогли узгодити ключові формулювання щодо застосування сили. Остаточне голосування планують провести пізніше, однак його результат залишається невизначеним.
Про перебіг переговорів повідомила газета The New York Times із посиланням на дипломата та високопосадовця ООН. За їхніми словами, три країни з правом вето виступили проти будь-яких формулювань, які прямо дозволяють військове втручання.
"Вони заперечують проти мови, що санкціонує застосування сили", – йдеться в матеріалі.
Ситуація загострилася на тлі війни між Іраном, США та Ізраїлем, після якої Тегеран перекрив Ормузьку протоку. Це один із ключових енергетичних маршрутів світу, через який проходить близько п’ятої частини глобальних поставок нафти і газу. Закриття спричинило зростання цін і порушення поставок, а також удари Ірану по країнах Перської затоки.
Криза в Радбезі
Обговорення в Раді Безпеки триває вже кілька тижнів і проходить за зачиненими дверима. Проєкт резолюції, підготовлений Бахрейном за підтримки держав Перської затоки, переглядали щонайменше чотири рази. Але саме пункт про "всі необхідні заходи" став головною перешкодою.
Ідея документа полягала в тому, щоб дозволити державам діяти самостійно або в складі міжнародних коаліцій для забезпечення проходу суден. При цьому вони мали повідомляти про свої дії Раду Безпеки. Однак навіть така формула не влаштувала частину постійних членів.
Франція, зокрема, відкрито засумнівалася в реалістичності силового сценарію. Президент Еммануель Макрон заявив, що подібна операція вимагала б значного часу і створила б високі ризики через військові можливості Ірану, включно з ракетами та береговою обороною.
Подробиці ситуації
Іран після початку війни 28 лютого закрив Ормузьку протоку, яка є стратегічним вузлом для світової торгівлі енергоносіями. Через це було фактично перекрито головний експортний маршрут для країн Перської затоки. Економіки регіону, які значною мірою залежать від нафти і газу, одразу відчули наслідки.
Катар, один із найбільших експортерів зрідженого газу, змушений був повністю зупинити виробництво та оголосити форс-мажор за контрактами. Уряд країни очікує втрати на рівні близько 20 мільярдів доларів щорічного доходу. В інших державах також фіксують зростання витрат на транспортування, страхування та логістику.
Паралельно Іран здійснив серію ударів у відповідь по країнах Перської затоки, де розташовані американські військові бази. За наявною інформацією, загинули щонайменше 18 цивільних, а об’єкти інфраструктури зазнали значних пошкоджень. Серед цілей називали аеропорти, морські порти, водні станції та готелі.
Глава МЗС Бахрейну Абдуллатіф бін Рашид Аль Заяні під час засідання Ради Безпеки заявив, що дії Ірану були "заздалегідь спланованими" та порушують міжнародне право. Він також звинуватив Тегеран у навмисних атаках на цивільні об’єкти.
Реакції та оцінки
На тлі цих подій країни регіону, які раніше підтримували відносно стабільні контакти з Іраном, почали переглядати свою політику. Саудівська Аравія та Об’єднані Арабські Емірати раніше робили ставку на дипломатію та економічну співпрацю, але нинішня ситуація поставила під сумнів ефективність такого підходу.
Оман і Катар, які часто виступали посередниками між США та Іраном, також дали зрозуміти, що їхні відносини з Тегераном можуть бути серйозно зіпсовані. Роль посередників поступово переходить до інших країн, зокрема Пакистану, Туреччини та Єгипту.
Аналітики звертають увагу, що ініціатива Бахрейну має радше символічний характер. Військові можливості більшості країн Перської затоки обмежені, і вони значною мірою залежать від підтримки США. До того ж пряме протистояння з Іраном несе ризики масштабної ескалації.
Представник Міжнародної кризової групи Алі Ваез зазначив, що запропонована резолюція може лише загострити ситуацію. За його словами, "вона розглядає політичну кризу так, ніби її можна вирішити силою".
Раніше президент США Дональд Трамп закликав країни, які потерпають через блокування Ормузької протоки, самостійно розблокувати водний шлях для постачання нафти. Він порадив державам купувати американську нафту та "набратися сміливості", аби забезпечити власні потреби без покладання на США.
Як повідомляв OBOZ.UA, Іран офіційно заявив, що не веде прямих переговорів зі США, попри заяви Вашингтона про діалог. У Тегерані наголошують, що отримують лише непрямі сигнали через посередників і вважають вимоги США надмірними. Це свідчить про суттєві розбіжності у позиціях сторін щодо можливих домовленостей.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!