Трамп і дизель: що насправді стоїть за звинуваченнями президента США на адресу України та вимогою не бити по НПЗ Росії

Дональд Трамп знову тисне на Україну через удари по російських НПЗ. Президент США пов’язує атаки українських дронів зі зростанням цін на пальне у Штатах, що напередодні виборів до Конгресу становить серйозну проблему для республіканців. Під час останньої телефонної розмови з Володимиром Зеленським слово "дизель" лунало багато разів.

Українські удари справді мають наслідки для РФ – і заперечувати цей вплив немає сенсу. Але робити Україну головною причиною проблем американського дизельного ринку – зовсім інша історія. Він особливо не залежить від того, скільки нафти переробляють російські заводи. І саме тут виникає незручна для Вашингтона тема – Близький Схід. Саме війна проти Ірану вдарила по руху енергоносіїв, а отже, і по їхній вартості. Проблеми з судноплавством через Ормузьку протоку створюють додатковий тиск на ринок. Атаки хуситів у районі Баб-ель-Мандеба змусили частину суден змінювати маршрути та йти навколо Африки. Це довше, дорожче, адже створює додаткові ризики для поставок.

Трампівська історія з російськими НПЗ не стільки про українські удари, скільки про спробу президента США відсунути від себе відповідальність за те, що відбувається з паливом. Україна в цій схемі виявляється зручною мішенню – її дії легко показати американцям як одну з причин подорожчання дизеля, аніж шукати важкі відповіді на питання щодо Близького Сходу перед власними виборцями.

А що Москва? Вона зразу ж підхопила вашингтонську тезу про припинення ударів по власним НПЗ, не припиняючи атак на цивільну інфраструктуру України.

Про те, чому президент США звинувачує Україну у проблемах з дизелем – у матеріалі OBOZ.UA

Трамп вчергове вимагає від України припинити удари

Президент США Дональд Трамп пов’язує дефіцит дизельного пального зі зниженням роботи російських нафтопереробних заводів через українські удари. Під час телефонної розмови з Володимиром Зеленським 20 вересня він неодноразово повертався до цієї теми, повідомило Axios із посиланням на джерело. За словами співрозмовника видання, слово "дизель" багато разів звучало під час розмови.

Раніше Трамп також закликав Зеленського припинити атаки на російські НПЗ. Він заявляв, що удари скорочують постачання дизельного пального і створюють проблеми для світового ринку. При цьому американський президент відкидав зв’язок нинішньої ситуації з війною США проти Ірану та наполягав, що причина – у російсько-українській війні.

20 вересня Трамп знову пожалівся у своїй соцмережі, що "Росія втратила контроль над частиною дизельної промисловості через війну з Україною, оскільки значна кількість НПЗ була зруйнована або тимчасово не працює".

Купу українських "гріхів" перед могутніми США та їхнім паливом, збільшив і держсекретар Рубіо, який напередодні заявив, що їх, тобто, американців, "непокоїть одне: за останні кілька місяців кілька разів судна, пов'язані зі США, і американськими постачальниками нафти ставали мішенями з боку України ". Можливо, припускає, держсекретар, це було і не навмисно, але питання потрібно вирішити, – вважає Рубіо. Схоже, Україна тепер має не лише дивитися, куди летять російські ракети і та як захищатися від цих кривавих ударів, а й щоразу перевіряти прапор на танкері чи присутність дизелю на НПЗ – раптом це американське паливо.

Що відбувається з цінами на дизель у США та чому Трампа це турбує

За даними Американської автомобільної асоціації, 20 вересня середня ціна досягла рекордних $6,49 за галон. За даними PolitiFact, перед початком війни США з Іраном дизель коштував близько $3,81. Бензин також подорожчав – до $4,47 за галон, що на $1,53 більше, ніж до початку війни з Іраном.

Для американської економіки дизель має особливе значення. Його використовують вантажівки, фермерська техніка, будівельна галузь, промисловість і логістика. Тому дорожче пальне збільшує витрати не тільки водіїв, а й перевізників, фермерів та підприємств. Частина цих витрат зрештою переходить у ціни на продукти та інші товари.

Для Білого дому ситуація особливо чутлива напередодні проміжних виборів до Конгресу. Дорожчий дизель б’є по транспорту, продовольству та опаленню. За оцінками аналітиків, рахунки за опалення будинків, які використовують мазут, цієї зими можуть бути на 31% вищими, ніж торік, а загальні витрати на опалення – більш як на 8,7%. Можна зрозуміти, чому Дональд Трамп постійно повертається до цін на дизель. Для американців це не просто цифра на табло заправки. Американців значно більше хвилює чек у супермаркеті та рахунок на заправці, ніж черговий зовнішньополітичний конфлікт. А якщо ціни ростуть, це б’є по президенту і по його партії напередодні виборів до Конгресу..

Українські удари – навіть не другорядна причина зростання цін

Пов’язувати нинішнє подорожчання дизеля насамперед з українськими ударами по російських НПЗ немає достатніх підстав. Так, через пошкодження підприємств Росія втрачає частину можливостей переробляти нафту і продавати нафтопродукти за кордон. Але російське паливо – лише невелика частина величезного світового ринку. Головний удар по світовому ринку завдала війна навколо Ірану та перекриття головних маршрутах постачання енергоносіїв на Близькому Сході.

Загалом, сьогодні проблема значною мірою не в тому, що у світі немає пального. Питання в тому, що обсяги енергоносіїв не можуть нормально рухатися до покупців. Ситуація навколо Ормузької протоки та Баб-ель-Мандебу має для світового ринку зовсім інший масштаб. Через небезпеку для судноплавства змінюються маршрути, затримуються поставки, частина вантажів не доходить до тих ринків, де на них чекають.

Найбільша проблема – Ормузька протока, через яку проходять величезні обсяги нафти та нафтопродуктів. 18 вересня Reuters повідомляв: за добу через протоку пройшли лише чотири товарні судна, тоді як середній показник за попередні десять днів становив 16.

Не менше проблем і через Баб-ель-Мандебську протоку. Через атаки хуситів судновласники змушені уникати небезпечних маршрутів і вести танкери довшим шляхом навколо Африки. Зростають витрати на перевезення, збільшується час доставки, скорочується кількість доступних суден. Для ринку дизеля це має прямий вплив, оскільки пальне доводиться швидко переміщувати між регіонами, де виникає дефіцит. Експерти називають ситуацію навколо Ормузу та Баб-ель-Мандебу одним із головних ризиків для світових поставок енергоносіїв. При цьому після атак хуситів у Червоному морі скоротилися і альтернативні маршрути в обхід Ормузу.

S&P Global також прямо пов'язує високі ціни на дизель із перебоями морських перевезень і дефіцитом нафтопереробних потужностей. Масштаб проблеми видно і з даних Міжнародного енергетичного агентства (МЕА). У серпні потоки через Ормузьку протоку були на 13,1 млн барелів на добу нижчими за довоєнний рівень. Експорт нафтопродуктів із країн Перської затоки впав майже на 60% – на 3,7 млн барелів на добу. Чистий експорт дизеля з регіону становив лише 390 тисяч барелів на добу – трохи більше чверті довоєнного показника. МЕА прямо пов’язує нинішній дефіцит пального з війною на Близькому Сході та перебоями з поставками з регіону Перської затоки. Тобто, трампівська теза про Україну як головну причину дорогого дизеля у США не пояснює реальної проблеми. Головний удар по світовій торгівлі пальним, через який американці платять дорожче за дизель, прийшов не з України.

Навіщо Трампу версія про Україну

Для Трампа ціни на пальне зараз дуже незручна тема. Напередодні надважливих виборів Трамп повинен відповісти на питання: хто ж винен у тому, що Джо чи Том із Техасу чи Каліфорнії тепер змушені платити більше? Але ми маємо справу з Трампом, "який ніколи ні в чому не винен". Значить, наслідки війни проти Ірану не є відповіддю для нього у цій ситуації. Версія про Україну для цього підходить. Є війна, є українські удари по російських НПЗ, є зупинені підприємства і менше російського пального на зовнішньому ринку. Трамп отримує просту схему: Україна б’є по російській нафтопереробці – дизеля стає менше – ціна росте – треба припинити удари, бо страждають американці. Пояснювати про свої невдачі з Іраном, Ормузьку протоку, проблеми з судноплавством, атаки хуситів, падіння експорту з країн Перської затоки та скорочення переробки набагато складніше. Тиснути на Київ, "який у всьому винен", Трампу простіше. Для американської аудиторії така історія набагато легша для сприйняття. Президент може одночасно назвати винуватця і вимагати від Зеленського припинити удари по російській нафтопереробці. Це безпечніше, ніж визнавати, що на ціни впливають рішення самої американської адміністрації та війна з Іраном.

Можливий російський інтерес

Є й інше пояснення. Для Кремля українські атаки по НПЗ – значно серйозніша проблема, ніж просто скорочення експорту дизеля. Російська нафтопереробка приносить державі гроші, забезпечує внутрішній ринок пальним і дає можливість експортувати нафтопродукти. Постійні удари змушують ремонтувати підприємства, зупиняти окремі потужності та шукати додаткові обсяги пального. Якщо Україна отримає далекобійні балістичні можливості, ризики для російських НПЗ зростуть. Тоді йдеться вже не про кілька окремих атак, а про здатність системно виводити з ладу частину російської нафтопереробки. Для американського президента, який намагається вести переговори з Кремлем, це може бути небажаним фактором. Тому не можна відкидати версію, що за вимогами Вашингтона стоїть і ширша американська гра з Москвою.

Хочеш зупинити – візьми і зроби

Якщо Трамп справді хоче знизити ціни на дизель і вважає удари по НПЗ частиною проблеми, тоді логічно вимагати такого самого кроку і від Росії. Москва так само могла б припинити удари по українській енергетиці. Тоді йшлося б про взаємне припинення атак на важливі об’єкти. Але з Кремля на трампівське "я домовився про енергетичне перемир’я" досить чітко відповіли – жорсткою риторикою і черговими ракетними атаками.

Володимир Зеленський напередодні озвучив Трампу умову припинення ударів по НПЗ Росії: "Енергетичний сектор України, критична інфраструктура та наш продовольчий експорт мають перестати бути мішенями для Росії, і це спонукатиме нас до відповідних кроків із деескалації".

У підсумку суперечка про дизель перетворюється на частину значно ширшої політичної гри. Трамп хоче, щоб Україна обмежила один із небагатьох інструментів прямого впливу на російську економіку, водночас пояснюючи американцям зростання цін на пальне українськими ударами. А Росія тим часом продовжує бити по українській енергетиці. Саме ця різниця і є головною проблемою запропонованої Трампом логіки: від Києва вимагають стриманості щодо російської енергетики, хоча Москва не припиняє атак на українську енергосистему.

Для Трампа дизель став внутрішньополітичною проблемою

Для Трампа це вже не просто питання війни Росії проти України. Дизель став внутрішньополітичною проблемою США напередодні виборів до Конгресу. Американському президенту потрібно пояснювати виборцям, чому вони платять за пальне дедалі більше. І в цій ситуації Київ виявляється зручним адресатом претензій – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив дипломат, надзвичайний і повноважний посол України Андрій Веселовський.

Андрій Веселовський вважає, що економічні аргументи Трампа не витримують перевірки світовою статистикою. За його словами, російська частка у світовому експорті дизеля занадто мала, щоб пояснити нинішнє зростання цін на американському ринку.

"Щодня у світі експортується близько 9,5 мільйона барелів дизельного пального. Найбільшим експортером є Сполучені Штати – близько 1,5 мільйона барелів. Росія – приблизно пів мільйона барелів. Якщо через українські удари російське виробництво та експорт скоротилися приблизно на 20%, у світовому масштабі це все одно не вирішальний фактор для експорту. Тому говорити, що саме українські удари визначають ціну дизеля у Сполучених Штатах, не можна", – пояснює Веселовський.

За його словами, головна проблема зараз пов’язана з цінами на нафту та ситуацією навколо Ірану. Війна і ризики для судноплавства через ключові морські маршрути збільшують вартість перевезень і скорочують доступність частини енергоносіїв. Особливо небезпечними залишаються Ормузька протока та Баб-ель-Мандеб.

У такій ситуації виникає політичне питання: навіщо Трампу пояснювати американцям подорожчання дизеля саме через Україну? Веселовський вважає, що відповідь очевидна – американському президенту потрібне пояснення, яке дозволяє перенести відповідальність за зростання цін на іншу сторону. Україна для цього підходить найкраще. Адже Вашингтон має реальні важелі тиску. Крім того, вимога припинити удари по російських НПЗ одночасно відповідає інтересам Москви, яка останніми місяцями отримує від українських атак серйозні проблеми з нафтопереробкою.

При цьому самі українські удари Веселовський не називає безрезультатними. Навпаки, вони скорочують російське виробництво нафтопродуктів, ускладнюють логістику та створюють додаткові проблеми для російської економіки. Тому вимога зупинити атаки має для Кремля цілком конкретний інтерес.