УкраїнськаУКР
русскийРУС

Ставка не на першість: Китай знайшов і розвиває власний шлях у перегонах ШІ – Axios

4 хвилини
348
Гонка США і Китаю у сфері штучного інтелекту
Google Subscribe

Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google

Підписатися

Китай обрав відмінний від США підхід до розвитку штучного інтелекту. Пекін прагне широко впроваджувати ШІ в економіці та суспільстві, зберігаючи державний контроль над технологією, тоді як Вашингтон робить основну ставку на створення дедалі потужніших моделей.

Про це йдеться в матеріалі американського видання Axios. Китай розглядає ШІ як інструмент масштабної економічної трансформації та спосіб реагувати на внутрішні економічні й демографічні виклики.

Пекін хоче поширити ШІ на всю економіку

Такий курс закріплено в 15-му п'ятирічному плані Китаю. Штучний інтелект згадується в документі 52 рази – уп'ятеро частіше, ніж у попередньому плані. Окремий розділ присвячено розвитку обчислювальних потужностей.

До 2030 року влада країни планує впровадити ШІ у 90% секторів економіки.

Підходи Пекіна та Вашингтона до цієї технології помітно відрізняються. США зосереджені на якнайшвидшій розробці дедалі потужніших моделей, виходячи з того, що першість у створенні надпотужного ШІ може забезпечити економічні, військові й технологічні переваги. Китай же робить акцент на масштабному застосуванні вже наявних технологій усередині країни, зберігаючи їх під державним контролем.

Пекін побоюється використання ШІ проти держави

Китайська влада приділяє значну увагу ризикам, пов'язаним із використанням ШІ. Одне з головних побоювань – можливість застосування технології проти самої держави, зокрема для впливу на громадську думку.

Керівник китайської розвідки Чень Ісінь цього місяця попередив, що "ворожі сили" можуть використовувати ШІ для "війн за громадську думку" та "когнітивних воєн". За його словами, це може становити загрозу політичній, інституційній та ідеологічній безпеці Китаю.

Які проблеми Китай намагається вирішити за допомогою ШІ

Розвиток ШІ в Китаї також пов'язаний із внутрішніми економічними та демографічними викликами. Серед них:

  • старіння населення – кількість жителів країни скорочується вже чотири роки поспіль;
  • високе безробіття серед молоді – близько 19%;
  • тривала криза на ринку житла;
  • слабкий внутрішній попит;
  • залежність економіки від експорту.

Окремим викликом залишається виробництво чипів. Попри державну підтримку, китайські розробники, зокрема Huawei, поки поступаються американській Nvidia, що ускладнює конкуренцію у створенні найсучасніших систем ШІ.

Що допомагає Китаю масштабувати технології

Водночас Китай має низку переваг, які дають змогу швидше масштабувати ШІ. Серед них – значні генерувальні потужності, доступ до критично важливих матеріалів, розвинена робототехніка та дешевші моделі штучного інтелекту.

За оцінкою Bloomberg, упродовж наступних п'яти років Китай наростить генерувальні потужності майже вшестеро більше, ніж США. Пекін також домінує у виробництві більшості критично важливих матеріалів, необхідних для обладнання ШІ.

Вагомі позиції Китай має і в галузі гуманоїдної робототехніки. Лише в першій половині 2026 року китайські виробники відвантажили понад 19 тисяч людиноподібних машин.

Ще одна сфера, де країна має сильні позиції, – безпілотники. Компанія DJI контролює понад 70% світового ринку дронів.

Китайські моделі дешевші, але відстають від американських

Багато експертів вважають, що китайські лабораторії приблизно на пів року відстають від передових американських розробок ШІ, однак досягають подібних результатів за значно менших витрат. Водночас точно оцінити цей розрив складно, оскільки після виходу кожної нової моделі показники постійно переглядають.

Серед найсильніших китайських моделей Axios виокремлює:

  • Kimi K3 від Moonshot – для виконання складних багатокрокових завдань;
  • Qwen3.8-Max від Alibaba – для тривалої роботи;
  • GLM-5.3 від Z.AI – демонструє сильні результати у програмуванні;
  • DeepSeek V4 / V4.1-Flash – одна з найдешевших відкритих моделей.

Водночас американські чиновники та представники технологічних компаній звинувачують китайські лабораторії у використанні так званої "дистиляції". Йдеться про масове надсилання запитів до американських ШІ-систем, щоб використовувати отримані відповіді для навчання власних моделей.

Вашингтон погрожував запровадити санкції, однак поки не вдався до таких заходів.

У Китаї ШІ використовують активніше, ніж у США

За даними Axios, 80% жителів Китаю користуються штучним інтелектом щотижня, тоді як у США цей показник становить 54%. Технологію вже застосовують у школах, державних сервісах, магазинах і готелях.

Відрізняється і ставлення суспільства до ШІ. 84% опитаних у Китаї заявили, що технологія викликає в них ентузіазм, тоді як у США так відповіли 38%.

Різниця помітна і щодо довіри до технології: 87% китайських респондентів заявили, що довіряють ШІ, проти 32% у США. Крім того, 54% опитаних у Китаї хотіли б ширшого використання технології у повсякденному житті, тоді як у США таку позицію поділяють 17%.

Аналітичний ресурс ChinaTalk, однак, застерігає, що такий оптимізм може бути перебільшеним і приховувати дедалі сильніше занепокоєння через можливу втрату робочих місць.

Раніше OBOZ.UA повідомляв, що китайське державне видання Global Times розкритикувало заклик генерального директора Anthropic Даріо Амодея сповільнити розвиток штучного інтелекту. У газеті назвали таку пропозицію "методичкою часів холодної війни", спрямованою на стримування технологічного розвитку Китаю.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!