Рішучий та імпульсивний Мерц може багато чого змінити в Європі, щоб утримати антипутінську позицію і протистояти Трампу. Інтерв’ю з Безсмертним

Фрідріх Мерц хоч із другої спроби (перший такий випадок в історії післявоєнної Німеччини), але отримав посаду канцлера Німеччини. Мерц має чітку репутацію затятого прибічника України у війні проти РФ. Він був одним із перших німецьких політиків, які відвідали нашу країну після початку російського повномасштабного вторгнення. Мерц не раз закликав колишнього канцлера Олафа Шольца надати українцям більше військової допомоги та далекобійні ракети Taurus. Цей крок він планує зробити, а також посилити підтримку Сил оборони України іншими важливими видами озброєнь, аби українці мали змогу змінити перебіг війни проти Росії, або ж принаймні робити агресорам набагато болісніше.
Новий канцлер приходить на тлі історичних викликів торговельної війни президента США Дональда Трампа та військової загрози з боку Росії Володимира Путіна. Ніколи в історії глава уряду Німеччини не мав більшої прихильності до Сполучених Штатів. Так, Мерц відвідав США понад 100 разів і вважає колишнього президента США Рональда Рейгана одним зі своїх взірців для наслідування. Але сьогодні "його Америка" перетворилася з незамінного друга на майже ворога. Виступ представників нової адміністрації у Мюнхені та останні заяви Дональда Трампа щодо Росії та України кардинально змінили його бачення цього партнерства.
"Європейським країнам потрібно бути готовими до того, що їм доведеться створити оборонний альянс на заміну НАТО через позицію нової адміністрації США, адже стало ясно, що сьогодні американців мало турбує доля Європи", – каже Мерц сьогодні.
Щодо російського диктатора Путіна, то за словами Мерца, Німеччина готова посилити тиск та санкції на РФ. Також канцлер відкрито називає Путіна воєнним злочинцем та говорить про необхідність судити диктатора на міжнародному трибуналі.
Своїми думками щодо особи нового канцлера Німеччини та чого можна від нього чекати в ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA поділився український дипломат і політик Роман Безсмертний.
– Бундестаг затвердив Фрідріха Мерца канцлером Німеччини. Політик пообіцяв взяти на себе більшу лідерську роль у Європі та виступає за збільшення допомоги Україні у протистоянні з РФ. Він вже відвідав Варшаву та Париж, щоб відродити так званий Веймарський трикутник Польщі, Німеччини та Франції — неформальний альянс, який він вважає ключовим для проведення більш наполегливої європейської оборонної політики. Власне, яке ваше бачення того, хто такий Фрідріх Мерц?
– Особа Йоганнеса Фрідріха Йозефа Мерца — дуже колоритна. Якщо уважно проаналізувати це непросте голосування, то в ньому відобразилися аспекти його біографії, які і викликали протест. Особливість голосування в Бундестазі — воно таємне. Причому немає жодної можливості перевірити, хто і як голосував — ні в одній, ні в другій, ні в третій партії. Регламент це категорично забороняє. У Німеччині не дозволяється робити так, як іноді роблять в українському парламенті — збирати бюлетені, передавати їх у конвертах, перевіряти, хто як голосує, чи позначати бюлетені. Тому ще довго з'ясовуватимуть, хто саме не проголосував, створивши таку негативну ситуацію вперше за декілька десятків років: чи це соціал-демократи, чи представники ХДС або ХСС.
Я пропоную свою версію: йому подали сигнал із середовища власної політичної сили. Навіть в останні дні було зафіксовано, що кілька осіб публічно залишили партію на його батьківщині. А саме в Зауерланді — це регіон, що вважається серцем німецького католицизму, таким "еталонним". Як баварці вважають, що справжній німець — це тільки баварець, так і тут — чітка позиція: Північний Рейн-Вестфалія, а в ньому Зауерланд — взірцеве католицьке середовище. Саме в цьому містечку досі працює його дружина, а батьки перебувають у пансіонаті. І звідти він отримав чіткий сигнал: мовляв, на виборах ти обіцяв одне, а тепер поводишся інакше. Це "інакше" пов’язане з коаліцією з соціал-демократами — довелося маневрувати. Але, на мою думку, це не протест соціал-демократів чи ХСС, а саме з боку ХДС. Про це говорили і на центральному рівні.
Німецька преса, як завжди, поводиться особливо, тому найбільше про це писали французькі видання. Якщо подивитися останні випуски Le Monde чи Le Figaro, то там є відповіді на ці питання. Вони докладно описали, від яких речей Мерц відмовився і які проблеми матиме у зв’язку з цим.
Тому, на мою думку, саме це стало причиною його невдачі у першому турі. Тим більше, що в залі Бундестагу на оглядовому балконі другого поверху сиділа ексканцлерка Німеччини Ангела Меркель. І саме в її присутності йому дали зрозуміти: ти маєш змінитися. І я тут хочу на цьому наголосити.
– Стосовно особистості Мерца, він має досить цікаву біографію. Блискучі перспективи у політиці, але різко змінює свій профіль на бізнесовий, і саме тоді, коли від нього чекали, що він стане лідером.
– Якщо звернутися до його біографії, починаючи від діда, який у свій час був членом НСДАП – Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини. Батько Мерца воював у вермахті, а після війни чотири роки провів у таборі для військовополонених. І все це не могло не вплинути на його особистість. Сам Мерц – емоційна, імпульсивна людина. Він іноді дозволяє собі висловлювання, які згодом обертаються проти нього. Його позиція щодо України дуже чітка і проукраїнська, але він – яскравий приклад того, як особистість формує політику. Чому саме він? Людина, яка з юності була в Християнсько-демократичному союзі. Спочатку його обрали депутатом Європарламенту від ХДС, а тільки через п’ять років, у 1989 році – депутатом Бундестагу. І лише у 60 років він очолив партію, хоча ще наприкінці 80-х разом з Меркель претендував на лідерство. Він настільки відкритий, що емоційно поділився з Меркель, кого просив про підтримку. А вона, вирісши у Східній Німеччині, була обачнішою: поспілкувалася з тими ж людьми – і просто викинула Мерца з політичного поля. Він образився і на 12 років пішов заробляти гроші. За цей час став мільйонером, і це перший канцлер у Німеччині, який має мільйонний статок. У Німеччині таке – рідкість. Він має два літаки: одним літає сам, другий здає в оренду. Був одним із керівників найбільшої у світі інвестиційної компанії – BlackRock. Це унікальний випадок в історії Федеративної Республіки Німеччина.
Ця така його особливість комусь подобається, комусь – ні. Навіть після виборів, у лютому, рейтинг ХДС/ХСС знизився. А його особистий рейтинг завжди був нижчим за партійний. Бо він – дуже імпульсивна особа. Але чи це погано? На мій погляд, Європі зараз конче потрібна така постать. Насамперед, щоб утримати антипутінську позицію. І, по-друге, – щоб мати змогу протистояти непередбачуваній поведінці Дональда Трампа.
– Мерц має чітку репутацію затятого прибічника посилення допомоги Україні у війні проти РФ. Навіть більше, він закликав посилити підтримку Сил оборони України важливими видами озброєнь, аби українці мали змогу змінити перебіг війни проти Росії, або ж принаймні робити агресорам набагато болісніше. Новий канцлер мав репутацію великого прихильника Сполучених Штатів, але останні виступи та дії представників нової адміністрації Дональда Трампа та особисто президента США щодо Росії та України кардинально змінили його бачення це партнерство. Як ви вважаєте, що все ж таки буде з планами Мерца як щодо України, так і у середині Європи?
– Перше, найважливіше: Фрідріх Мерц – єврооптиміст. І це справді має значення. Адже серед німецьких консерваторів важко знайти політиків, які б відкрито підтримували посилення Європейського Союзу як політичного утворення. А він – саме такий. Він виступає за зміцнення Європи як цілісної політичної сили. Більше того, ще до підписання коаліційної угоди Мерц погодився на зняття так званого боргового гальма щодо оборонних видатків. Це надзвичайно важливий крок. Консерватори в Німеччині традиційно жорстко ставляться до бюджетної дисципліни. Як самі німці кажуть: якщо ми знімаємо боргове гальмо і збільшуємо дефіцит, це означає, що ми залазимо в кишеню наших дітей і онуків. Це глибоко закладено в генетичному коді німецького консерватизму. Саме тому в Німеччині навіть на конституційному рівні заборонено перевищення певного рівня державного боргу. Але ще до створення коаліції з соціал-демократами було знайдено механізм, який дозволив скасувати це обмеження – виключно для оборонних потреб. Це дає можливість мобілізувати до пів трильйона євро на розвиток оборонної промисловості Німеччини та, зокрема, на допомогу Україні. І саме ця частина – допомога Україні – є однією з ключових у його політичному порядку денному.
– Українців цікавить ще одне важливе питання – це ракети Taurus. Мерц ще коли був у опозиції до тодішнього канцлера Німеччини Олафа Шольца, неодноразово критикував його за досить таку стриману та боягузницьку позицію щодо військової підтримки України, підкреслюючи, що коли він очолить уряд, то ситуація зміниться кардинально.
– Його позиція тут незмінна: Німеччина, як і Європа загалом, має надати Україні максимальну підтримку. Але ця позиція зазнала певної корекції. Тепер Мерц наполягає на створенні загальноєвропейської коаліції для такої допомоги. Тобто якщо Німеччина надає ракети Taurus, то Британія – Storm Shadow, Франція – Scalp, Італія – свої системи типу SAMP/T. Все має бути узгоджено, щоб не виглядало так, що лише одна країна бере на себе відповідальність, а всі інші відсторонюються. І тут його імпульсивність, яка іноді сприймається як недолік, насправді допомагає. Інші політики можуть довго вагатися, думати, телефонувати, зважувати. А він – діє рішуче, "рубає з плеча", і саме це зараз дуже важливо.
– Щодо Росії та Путіна – можемо сподіватися на рішучість нового канцлера?
– Щодо цього напряму, то його позиція незмінна та чітка: не варто сподіватися, що Москва піде на якийсь справжній мир. Москва живе війною. Путін живе війною. І Мерц неодноразово прямо це заявляв. Він готовий до стратегічних рішень щодо підтримки України та протистояння Росії. Вже заявив, що Німеччина готова значно збільшити санкційний тиск на РФ та інше. Це важливий принцип для формування спільної позиції Європи і Сполучених Штатів. Від цього залежить єдність трансатлантичного простору. Багато чого буде залежати від особистої зустрічі Фрідріха Мерца з Дональдом Трампом.
– Європейським країнам потрібно бути готовими до того, що їм доведеться створити оборонний альянс на заміну НАТО через позицію нової адміністрації США, – вважає Мерц сьогодні.
– Щодо власне європейських справ, то Мерц давно є прихильником максимальної самостійності європейської системи оборони і безпеки. Ще за часів дискусій з Меркель він виступав за створення автономної оборонної структури в Європі. І за менше покладання на Вашингтон. І тут виникає парадоксальна ситуація: з одного боку, Мерц і Трамп говорять ніби про одне й те ж саме – Європа має сама дбати про себе. Але при цьому вони говорять зовсім по-різному. Те, що каже Мерц, сприймається в Європі. А те, що говорить Трамп, іноді просто неможливо слухати – настільки це суперечить європейським цінностям. Тому, якщо говорити про українські інтереси і європейські, то вони точно за Мерцом.
Щодо внутрішньонімецької політики, то Мерц послідовно виступає за суттєве обмеження імміграції. Це питання є досить болючих не тільки для Німеччини, але й для більшості країни Європи. Він наполягає на майже повному контролі кордонів та зменшенні можливостей для набуття громадянства. Але водночас він підтримує пришвидшену натуралізацію для фахових працівників – тобто тих, хто володіє професійними навичками та може бути корисним для економіки. Це класичний консервативний підхід. І ще один важливий момент – він наполягає на лібералізації економіки. Адже німецька економіка останні роки перебуває у стані рецесії. Активність падає, і тому він пропонує реформи, зокрема щодо податкового законодавства.
Ці підходи залишилися в коаліційній угоді, попри опір соціал-демократів. Бо останні внесли до угоди низку положень, пов’язаних зі збільшенням соціальних видатків — зокрема, допомоги по безробіттю. Мерц категорично проти цього. Він наполягає на тому, щоб допомога безробітним полягала не в утриманні, а в наданні можливостей для навчання, перепідготовки, здобуття професії. Щоб держава і самі люди разом шукали шляхи до працевлаштування. Для цього, безумовно, потрібна лібералізація законодавства, щоб стимулювати підприємницьку активність.