"Навмисні, комбіновані та скоординовані": Європарламент закликав ЄС визнати російські гібридні атаки формою війни
Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
Гібридні атаки, які вчиняє Росія на європейські країни, можуть бути формою війни. Європейський парламент закликав ЄС та держави-члени визнати це та перейти від реакції на такі дії до активного їх стримування.
Про це йдеться в резолюції "Гібридна війна та захист територіальної цілісності ЄС і критично важливої інфраструктури у сфері безпеки й оборони", ухваленій Європейським парламентом 16 вересня у Стразбурзі. За документ проголосували 470 депутатів, 129 були проти, ще 62 утрималися.
Гібридні атаки можуть бути формою війни
У резолюції зазначається, що гібридні операції є навмисними, комбінованими та скоординованими діями держав. Їх можуть подавати як окремі інциденти, що залишаються нижче порогу збройного конфлікту, однак наслідки таких атак можуть бути співмірними зі звичайною агресією.
Тому, на думку Європарламенту, гібридні дії можуть становити форму війни незалежно від того, чи застосовується під час них звичайна військова сила.
Найсерйознішою державною гібридною загрозою для ЄС депутати назвали Росію, яка діє безпосередньо або через підконтрольних виконавців і посередників, зокрема Білорусь.
У документі також згадуються гібридні кампанії Китаю, Ірану та Північної Кореї, а також діяльність терористичних і злочинних угруповань, приватних військових компаній, олігархічних мереж та інших недержавних суб’єктів.
На думку депутатів, Росія прагне послабити європейську єдність і демократичні інституції, поглибити політичні розбіжності, посіяти страх і недовіру, знизити оборонну готовність ЄС та підірвати підтримку України.
ЄС має перейти до проактивної протидії
Європарламент закликав Євросоюз перейти від реактивної до проактивної стратегії протидії гібридним атакам. Вона дасть змогу зривати такі операції, стримувати їхніх організаторів та підвищувати для них ціну ворожих дій.
"Будь-яке порушення суверенітету держав-членів має отримувати ефективну, пропорційну та скоординовану відповідь", – зазначається в документі.
Депутати пропонують розробити Міжсекторний план протидії гібридній війні. Він має передбачати посилення цивільно-військової співпраці, чіткі протоколи реагування та вивірені заходи у відповідь, пропорційні тяжкості ворожих дій.
Також пропонується створити єдиний координаційний центр між Європейською комісією та Європейською службою зовнішніх справ.
Окремо резолюція містить вимогу підготувати механізм застосування положення про взаємну оборону, передбаченого статтею 42(7) Договору про ЄС, не лише у разі збройної агресії, а й за особливо серйозних гібридних сценаріїв.
У документі зазначається, що деякі гібридні атаки Росії проти ЄС та його держав-членів можуть мати ознаки спонсорованого Москвою тероризму. У таких випадках країнам пропонують використовувати всі доступні правові інструменти, зокрема положення про солідарність за статтею 222 Договору про функціонування ЄС.
Санкції, захист кордонів та досвід України
Європарламент закликав негайно створити окремий горизонтальний санкційний режим ЄС для протидії гібридним загрозам. Він має діяти паралельно з режимом санкцій за дестабілізаційну діяльність Росії та дозволити швидше карати організаторів гібридних кампаній.
Депутати також засудили систематичні вторгнення російських дронів і транскордонні провокації проти країн східного флангу ЄС, назвавши їх цілеспрямованою кампанією залякування цивільного населення.
Єврокомісію закликали передбачити в бюджеті ЄС на 2028–2034 роки окреме фінансування для захисту зовнішніх кордонів, модернізації систем спостереження та розгортання засобів виявлення і протидії безпілотникам навколо аеропортів, енергетичних об’єктів і транспортних вузлів.
Окремо державам-членам рекомендують системно переймати досвід України протидії гібридним загрозам.
"Посилення співпраці з Україною, Молдовою, Вірменією та партнерами на Західних Балканах є стратегічною необхідністю, оскільки вони зазнають постійних атак Росії. Європарламент закликає держави-члени використати уроки цих країн і створити структуровані механізми системного обміну найкращими практиками та оперативним досвідом, зокрема досвідом України із забезпечення роботи життєво важливих служб, безперервності державного управління, захисту критичної інфраструктури, стратегічних комунікацій, функціонування та стійкості суспільства в умовах тривалих атак", – йдеться в резолюції.
Як повідомляв OBOZ.UA, у Європі закликали жорсткіше відповідати на російські атаки проти критичної інфраструктури, оборонних підприємств та інших об’єктів. Водночас країни НАТО наразі уникають різких кроків через побоювання подальшої ескалації та прямого зіткнення з Росією.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!