Блог | Навіщо Трамп атакує університети

У списку помсти Трампа так багато пунктів, що лише у квітні настала черга Гарварду. Це дiйсно зведення особистих рахунків під виглядом боротьби з лівою ідеологією і антисемітизмом в університетах – антиізраїльські дії в кампусах дають відмінний привід. Воно викликало шквал відгуків у соціальних мережах, особливо серед російськомовних, які з радістю клюнули на дешеву наживку.

Відео дня

Війна проти університетів – це війна проти науки та свободи

Однак про реальний стан справ з антисемітизмом можна дізнатися з перших вуст, з публікацій у Facebook та стрімах на YouTube Євгена Шахновича, професора Гарварда (Eugene Shakhnovich) та професора Максима Бравермана (Maxim Braverman). Нас же більше турбує не провокаційне використання цієї болючої теми расистами Трампа, а те, що хунвейбiнами Ілона Маска з Міністерства ефективності, створеного в обхід Конгресу, було припинено федеральне фінансування багатьох важливих наукових програм. Прикладів можна навести багато і люди, що займаються наукою, пишуть про них з жахом.

Отже, у квітні Трамп висунув жорсткі вимоги до низки університетів, включаючи Гарвард, Прінстон та Колумбію, включаючи скасування всіх програм у рамках політики DEI (diversity, equity, inclusion) та заборону на носіння масок у кампусах.

Дотримуючись старих університетських свобод, Гарвард відкинув ці вимоги. У відповідь адміністрація Трампа позбавила його 2,2 мільярда доларів з 9 мільярдів доларів державного фінансування і пригрозила університету скасувати податкові пільги і право приймати іноземних студентів. У свою чергу, Гарвард подав позов до федерального суду проти адміністрації.

У відповідь цербери з ICE (Імміграційна та митна служба США), які не надто переймалися дотриманням закону, почали переслідування іноземних студентів та аспірантів з найдрібнiших причин, аж до штрафу за порушення правил дорожнього руху багато років тому. Вже на початку травня проблеми з візою та статусом проживання торкнулися понад 6 тисяч іноземних студентів. При цьому сотні американських вчених подали заявки на переїзд в інші країни в рамках програм, відкритих європейськими університетами і урядами. Багато людей їдуть працювати в Канаду, як, наприклад, Тімоті Снайдер, відомий в Україні історик. Або в Китай, який створює для них всі умови.

Це найближчі, негайні наслідки війни Трампа проти університетів, науки та освіти. Про більш віддалені навіть думати не хочеться, але передбачити нескладно: США втратять лідерство в науці, перестануть бути Меккою для студентів, аспірантів і професорів усього світу, не кажучи вже про зниження загального рівня освіти. Це різко знизить їх привабливість і конкурентоспроможність, що призведе не тільки до втрати світового лідерства, а й до багатьох інших проблем, в тому числі і до втрати величезних грошей, набагато більших, ніж буде зекономлено за рахунок припинення фінансування наукових тематик. Плюс значне зниження рівня життя і демографічна криза – у США перестануть прямувати не тільки студенти, а й на заробітки, а приріст населення давно наполовину забезпечують іммігранти. Без них популяція буде скорочуватися і старіти.

Міністра освіти Трампа

Про рівень освіти варто говорити – його падіння неминуче, і я зараз наведу найяскравіший приклад. Трамп взагалі хотів ліквідувати міністерство освіти, але обмежився скороченням фінансування і штату, а також тим, що поставив на чолі свою хорошу знайому. Дама відома тим, що разом з чоловіком в 1980 році заснувала компанію з популяризації реслінгу. У той час у США бурхливо розвивалася ця розважальна боротьба, і Трамп часто відвідував реслінгові поєдинки. Так він висунув свою знайому, яка не відзначилася ніякими заслугами в області освіти, на міністерську посаду – Сенат затвердив кандидатуру.

Так ось, ця Лінда МакМахон, міністр освіти, теж включилася в боротьбу з наукою і написала листа в Гарвард. Університет зробив вбивчу просту річ: позначив орфографічні та пунктуаційні помилки в листі, а потім опублікував його в соціальних мережах. Щоправда, трампістів цим не проймеш, але загалом із такою грамотністю закриття міністерства виглядає навіть логічним.

Тут слід зауважити, що ніхто не запропонував цій міністрі виправити текст листа. І добре якщо в порядку глузування, мовляв, помилуйтеся на невігласів Трампа. А що, коли мадам МакМахон встигла звільнити фахівців і замінити їх такими ж вірними невігласами, як вона? Некомпетентність швидко поширюється зверху вниз по всіх поверхах ієрархічної піраміди, і не дарма в народі кажуть, що у риби гниє з голови. На жаль, на цей раз гниє дуже велика риба, справжній левіафан – Америка!

Гарвард і помста Прітцкерів

До чого тут помста? До того, що Трамп ненавидить Пріцкерів, багату єврейську сім'ю, активістів і великих донорів Демократичної партії. Трамп ворогує з ними з 1990-х років, усе почалося зі сварки через готель Grand Hyatt на Мангеттені, в якому він володів половиною. Співвласниками була сім'я Пріцкер із Чикаго, в особі нині покійного Джея Пріцкера.

Про це 7 травня пише The Wall Street Journal у статті "The Billionaire Hotel Scion at the Center of the Fight Over Harvard". У ній йдеться про причини атаки на Гарвард, про багато деталей кар'єри Трампа, про його безсовісну манеру ведення бізнесу, про його банкрутства, але ми опустимо це, підкресливши хіба що його мстивість і злопам'ятність, і перейдемо до Пенні Пріцкер, племінниці Джея.

Вона була міністром торгівлі США, очолювала збір коштів для президентської кампанії Барака Обами, а у 2021 році пожертвувала 100 мільйонів доларів Гарварду, а з 2022 року є старшим науковим співробітником Ради корпорації Гарварду.

Як бачимо, скриня ворожості Трампа до Гарварду відкривається просто. Мало того, її брат Джей Роберт Пріцкер, популярний губернатор штату Іллінойс, веде активну антитрампівську кампанію, і в його недавній яскравій промові в Нью-Гемпширі головною тезою було презирливе ставлення до Трампа і його команди. Пріцкер прямо назвав речі своїми іменами, тобто покидьками Трампа – покидьками. А спробу Трампа знищити університетські свободи під прапором боротьби з антисемітизмом він назвав брудною.

Цікаво у зв'язку з цим, чи можна вважати проявом антисемітизму вимогу Стівена Міллера, радника Білого дому з питань внутрішньої безпеки, заарештувати і посадити Прітцкера за заклики до масових протестів проти дій Трампа? Предки Пріцкера – євреї з України, які втекли від масових погромів у Російській імперії. Зараз у Сполучених Штатах відбуваються погроми – депортації Трампа складно назвати якось інакше – і він про це говорить. Можливо, цей сміливець стане лідером демократів, прапором їхнього опору. В Іллінойсі йому вже довелося розгрібати авгієві стайні, залишені республіканцем, таким собі місцевим Трампом. Так що є досвід.

На закінчення варто поділитися своїм побоюванням: якщо Стівен Міллер, нещадний до ворогів Рейху, займе пост радника з національної безпеки, справи в США приймуть дуже різкий поворот! Стів Беннон, колишній головний стратег Білого дому і старший радник президента США, архітектор трампізму і лідер американських альтернативних консерваторів (іншими словами, нацистів), назвав його своїм представником в Білому домі. До речі, і зовні, і за звичками Міллер нагадує молодого Путіна...

Особисті штрихи до картини погрому

Атака Трампа на освіту торкнулася і моїх знайомих і близьких. Онука (їй днями виповнилося 17 років і в неї світла голова) побоюється припинення фінансування уроків підвищеної складності, що дають бали для вступу в хороший коледж. До речі, урізання федерального фінансування торкнеться насамперед шкіл червоних, республіканських штатів – усі вони сидять на субвенціях із федерального бюджету. Тоді як сині штати дають 70% ВВП США

А днями видатний турецький історик Джандан Бадем, на якого я багато разів посилаюся в моїй книзі про битву при Синопі, нещодавно опубліковану на порталі "7 искусств", поділився в Academia.edu посиланням на її публікацію. Що вельми приємно! Але на сторінці професора я зустрів таку скаргу:

"Я отримав запрошення від Каліфорнійського державного університету взяти участь у конференції в жовтні 2025 року. Звернувся до консульства США в Стамбулі по візу. Найраніше призначення, яке мені дали - лютий 2027 року! Відправив їм лист зі сканом запрошення і попросив прискорити отримання візи, але мені було відмовлено. Ось вам і довіра до турецького паспорта і свобода в'їзду в країну, яка називає себе "лідером вільного світу".

У лихі й темні часи ми живемо...

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...