Литва першою у світі демонтує атомний реактор, аналогічний Чорнобильському: залучатимуть роботів

Литва готується до демонтажу реакторних активних зон Ігналінської атомної електростанції, де працювали реактори типу РБМК, аналогічні тим, що використовувалися на Чорнобильській АЕС. Роботи тривають на майданчику станції, а завершити весь процес виведення об'єкта з експлуатації планують до 2049 року.

Про плани повідомило литовське видання LRT.lt, журналісти якого побували на території електростанції. Керівництво станції заявляє, що демонтаж активної зони реактора стане безпрецедентним проєктом у світовій практиці.

"Це буде найскладніше завдання. Але ми будемо першими у світі, хто це зробить", – сказав директор станції Лінас Баужіс.

Перший у світі

Другий енергоблок Ігналінської АЕС був оснащений реакторами РБМК, які свого часу вважалися одними з найпотужніших у світі. Наразі працівники демонтують обладнання та конструкції, які можна безпечно розібрати без залучення вузькопрофільних спеціалістів.

Найнебезпечніші роботи виконуватимуть роботи, оснащені сучасними технологіями різання. За словами представників станції, люди зазвичай не працюють безпосередньо з обладнанням, рівень радіоактивності якого настільки високий.

Окремим етапом стане демонтаж графітових елементів реактора. Для цього планують залучити міжнародні компанії, ймовірно зі США або Франції. До цього етапу ще залишається певний час, а поки охочі можуть відвідувати екскурсії на території станції.

"Усе заброньовано на кілька тижнів наперед", – розповіла екскурсоводка Мілда Кішкіте під час огляду об'єкта, який поступово розбирають і демонтують.

Місто Вісагінас, поруч з яким розташована станція, уже розглядає можливість розвитку напрямку ядерного туризму. Місцева влада хоче залучати не лише звичайних туристів, а й фахівців та ентузіастів атомної енергетики.

Масштаби демонтажу

За словами представниці станції Йоліти Мажейкене, наразі демонтовано близько 45% обладнання. Вона зазначила, що з реакторів уже вивезли як відпрацьоване, так і невикористане ядерне паливо.

Попри це, правила доступу на об'єкт залишаються майже такими ж суворими, як і десятки років тому. Відвідувачі проходять контроль та використовують захисний одяг, рукавички й інше спорядження. Керівництво пояснює це наявністю радіоактивних поверхонь і обладнання, що досі залишається на території станції.

Кінцевою датою завершення всього проєкту виведення станції з експлуатації називають 2049 рік. За словами директора Лінаса Баужіса, одним із найважливіших досягнень уже стало вилучення всього ядерного палива з реакторів і його переміщення до сховищ.

"Найважливіше те, що ми вивезли все паливо з реакторів і розмістили його на зберігання на 50 років. За цей час держава має побудувати глибинне геологічне сховище, де до 2090 року буде остаточно захоронено все відпрацьоване паливо", – пояснив він.

Наразі геологи оцінюють 77 потенційних майданчиків майже у 30 муніципалітетах країни. Водночас муніципалітет Вісагінаса вже виключили зі списку можливих місць для будівництва такого об'єкта.

Баужіс наголосив, що рішення ухвалюватимуть науковці, а не політики. "Саме вчені, а не політики, визначать, де буде розташоване сховище", – сказав він.

Метал і відходи

Частина території колишньої атомної станції вже нагадує великий промисловий майданчик із демонтованими металевими конструкціями. Усе обладнання, яке можна безпечно розібрати, поступово демонтують, а отриманий метал продають на аукціонах або направляють на переробку.

Керівництво станції ставить за мету повернути до повторного використання щонайменше 77% металів після їх очищення від радіоактивного забруднення. Зокрема, планується дезактивувати близько 1400 тонн міді, яку в майбутньому можна буде використати для виробництва вітрових турбін.

За словами директора, відмова від очищення металу призвела б до необхідності будівництва значно більшого та дорожчого сховища для радіоактивних відходів, що збільшило б витрати на мільйони євро.

Матеріали, які неможливо продати або використати повторно, тимчасово зберігають у спеціальних сховищах відповідно до рівня їхньої радіоактивності. Остаточне рішення щодо їх захоронення ще належить ухвалити.

Майбутнє станції

Одним із символів минулої роботи Ігналінської АЕС залишається машина для перевантаження ядерного палива – спеціалізований кран, який колись був одним із ключових елементів експлуатації реакторів. Тепер це обладнання також поступово демонтують.

У майбутньому сховища для радіоактивних компонентів можуть виглядати як штучні пагорби або насипи, тоді як сховища відпрацьованого палива залишаться бетонними спорудами.

Водночас керівництво станції розглядає можливість не зносити головні реакторні корпуси. За словами Баужіса, їх можна було б використати як науково-дослідний полігон або технологічний центр.

"Ми також розглядаємо, чи варто взагалі зносити основні будівлі реакторів. Можливо, доцільніше зберегти їх як науковий випробувальний майданчик або технологічний центр, а не витрачати 100 млн євро на знесення", – сказав директор станції.

Раніше OBOZ.UA розповідав, що Норвегія виділить 100 мільйонів норвезьких крон на відновлення захисної конструкції над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС. Необхідність ремонту виникла після російської атаки безпілотником, яка пошкодила об'єкт у лютому цього року.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA і Viber. Не ведіться на фейки!