Європа має три сценарії захисту Гренландії від США – The Economist
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!

Президент США Дональд Трамп продовжує зазіхання на частину Данії – Гренландію. Копенгаген та Нуук об'єднали зусилля у протидії апетитам лідера Білого дому, а у більшості столиць країн-членів НАТО зростає занепокоєння щодо того, що дії Вашингтона зруйнують Альянс.
Аби захистити Гренландію від Штатів, Європа може скористатится трьома сценаріями. Які опції доступні, розповідає The Economist.
Трамп бажає Гренландію
14 січня міністр закордонних справ Данії Ларс Локке Расмусен та міністерка незалежності та закордонних справ Гренландії Вівіан Мотцфельдт у Вашингтоні зустрілися з держсекретарем США Марко Рубіо та віце-президентом країни Джей Ді Венсом. Зустріч вийшла дуже напруженою, адже відбувалася у той час, коли Трамп знову взявся погрожувати захопленням Гренландії, називаючи перебування найбільшого у світі острова у складі Данії "неприйнятним", бо ж, мовляв, його заграбастають Росія або Китай.
"Обидві сторони "домовилися не погоджуватися", – сказав пан Расмуссен. Він не натякнув на те, що його уряд може поступитися статусом Гренландії, самоврядної території, що є частиною Данії. Але навіть якщо криза не здається неминучою, втручання пана Трампа у суверенітет союзника по НАТО викликало тривогу в європейських столицях", – пише The Economist.
Особливу тривогу викликає непередбачуваність Трампа та його наступних дій. У європейських столицях не розуміють, сконцентрується Білий дім на спробах підкупити владу Гренландії чи зважиться розпочати військове вторгнення.
Європа має три основних сценарії захисту Гренландії
Однак навіть в умовах невизначеності європейські політики вже напружено працюють над стратегією на випадок, що Трамп від слів перейде до дій. І наразі викристалізовуються три основних можливих сценаріїв реагування, що базуються на знеохоченні, стримуванні та відволіканні.
"Наразі пріоритетом є розвіювання нібито занепокоєння пана Трампа, демонструючи, що їх можна вирішити в рамках існуючої правової бази. Расмуссен заявив, що для обговорення безпеки в Арктиці буде скликано "робочу групу високого рівня". У рамках НАТО Велика Британія та Німеччина запропонували створити місію військово-морського спостереження "Арктичний вартовий". Такі пропозиції підкріплюються лестощами, яких пан Трамп очікує від своїх союзників по НАТО: головним чином, що він має рацію, турбуючись про безпеку на крайній півночі. "У його словах завжди є частка правди", – зазначив Расмуссен. Однак не коли йдеться про Гренландію", – йдеться у матеріалі.
Ще у 1951 році США підписали з Данією угоду, згідно з якою Пентагон може розміщувати на острові стільки військ, скільки забажає. Після холодної війни Америка скоротила суттєве розгортання військ до менш ніж 200 військовослужбовців на одній базі на північному заході острова, яка використовується для космічного спостереження та радіолокаційного спостереження.
Гренландія також перебуває під захистом НАТО.
The Economist зазначає, що ширші проблеми безпеки також здаються перебільшеними.
"Насправді немає підстав для проведення місії НАТО у водах Гренландії", — переконаний фахівець з Арктики Інституту Фрітьофа Нансена в Осло Андреас Остхаген.
Не мають об'єктивних підтверджень і заяви Трампа про те, що море довкола Гренландії переповнене російськими та китайськими кораблями. До того ж, Данія відмовила Китаю, що виявляв інтерес до інвестування у Гренландію.
Ба більше, фахівці твердять, що більш нагальні арктичні проблеми сконцентровані в інших місцях, зокрема навколо Аляски.
"Що стосується рідкісноземельних матеріалів та інших мінералів, яких прагне Трамп, їх видобуток виглядає надмірно дорогим. Американським фірмам не знадобиться передача суверенітету для отримання концесій на видобуток корисних копалин, але мало хто проявив інтерес. Однак ці аргументи не зворушують президента. Тож варто повірити йому на слово, коли він каже, що "власність дуже важлива". Забезпечення володіння Гренландією є частиною його "одержимості спадщиною", каже колишній американський дипломат. Це означає, що Європі потрібно розглянути другий набір варіантів: стримування захоплення Гренландії Трампом", – зазначає The Economist.
У Брюселі та інших європейських столицях знаходяться й прихильники більш жорстких дій, зокрема призупинення дії елементів нещодавньої торговельної угоди Європейського Союзу з Америкою або тиску на її технологічні компанії. Є відчайдухи, що висувають пропозиції щодо закриття американських військових баз у Європі або позбавлення від казначейських облігацій США.
Однак, як вважає директор з досліджень Європейської ради з міжнародних відносин (Вашингтон) Джеремі Шапіро, широку підтримку ці пропозиції навряд чи здобудуть. До того ж, більшість з них є радше "відплатою", аніж засобом стримування.
Шапіро пропонує натомість розглянути дії, спрямовані на зміну методу ухвалення рішень у Білому домі, наприклад, встановлення ротаційної присутності європейських військ у Гренландії, попереднє зобов'язання щодо санкцій проти американських фірм, які експлуатують корисні копалини Гренландії без згоди місцевих жителів, лобіювання дружніх республіканців.
"На початку зустрічі у Вашингтоні Данія оголосила про збільшення своєї військово-морської, повітряної та сухопутної присутності в Гренландії. Союзники, включаючи Францію, Німеччину та Швецію, заявили, що зроблять свій внесок. Символізм вражає. Але чи вистачить європейцям духу на подальшу ескалацію?" – риторично запитує The Economist.
І тут же намагається дати відповідь на це питання.
Так, президент Франції Еммануель Макрон, за оцінками видання, зайняв позицію "яструба": 14 січня він заявив, що дії Трампа створюють ризик "каскаду безпрецедентних наслідків.
Раніше дуже поміркована прем'єрка Данії Метте Фредріксен тепер попереджає, що напад на Гренландію зруйнує НАТО.
"Роберт Хабек, колишній віце-канцлер Німеччини, який зараз працює в Данському інституті міжнародних досліджень, каже, що американські дії щодо Гренландії можуть надихнути Росію "підкусити" скандинавські країни: "Усі заходи мають бути на столі обговорення". Інші побоюються, що ескалація зробить захоплення Трампом більш імовірним, а не менш імовірним", – зазначено у матеріалі.
Європейці також занепокоєні щодо України. Адже припускають, що загострення відносин зі США може вдарити по пропозиції Штатів долучитися до європейських країн у наданні гарантій безпеки для України після завершення російсько-української війни.
Тож більшість європейських політиків не виявляють особливого ентузіазму у питанні "закручування гайок", сподіваючись, що Трамп зважатиме на чинні угоди і на міжнародне право.
"Останньою надією" у разі, якщо інші сценарії не спрацюють, видання називає "відволікання" президента США від його намірів щодо Гренландії.
"Прихована операція з захоплення, скажімо, агітація за незалежність Гренландії як прелюдію до угоди про асоціацію з США або анексії, вимагатиме планування та доведення до кінця. Це не сильні сторони президента. Військове захоплення було б простіше здійснити. Але це серйозно випробує лояльність деяких представників збройних сил, уряду та Конгресу. Лише 4% американських виборців підтримують застосування сили для отримання Гренландії. У Трампа багато справ, від листопадових проміжних виборів до проблем в Ірані, і він цінує легкі перемоги. Як тільки цукровий кайф від Венесуели мине, він може знайти щось інше, про що турбуватися", – пише The Economist.
Ба більше, справжніми причинами заяв Трампа про наміри анексувати Гренландію, за припущеням авторів статті, цілком можуть виявитися спробою змусити Данію укласти зі США угоду щодо безпеки або видобутку корисних копалин.
"Принаймні, на це сподівається Європа", – резюмує видання.
Раніше OBOZ.UA повідомляв, що Данія і США створять робочу групу, яка займатиметься питанням Гренландії.. Її учасники проведуть переговори щодо "спільного шляху вперед" після зустрічі дипломатів з Рубіо та Венсом у Вашингтоні.
Глава МЗС Данії зазначив, що це була "відверта, але також конструктивна" дискусія про "те, як забезпечити довгострокову безпеку в Гренландії". Він додав, що погляди Вашингтона та Копенгагена на цей спір "продовжують розходитися", та визнав, що Трамп "чітко висловив свою думку" щодо бажання США взяти під контроль Гренландію.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!











