"Час ілюзій закінчився!" Російські депутати почали відкрито критикувати Путіна

Російського диктатора Володимира Путіна у Росії все більше критикують, хай поки ця критика й досить обережна. Нещодавно про "неефективне керівництво" у Кремлі та незмінність влади у Росії заговорив депутат держдуми РФ В'ячеслав Мархаєв.

Він закликав до якнайшвидшого завершення війни проти України, через яку "країна стоїть на межі соціального вибуху". Ситуацію у Росії на п'ятому році повномасштабної війни проаналізували у The Telegraph.

Депутат держдуми закликав Кремль зупинити війну

Представник російських комуністів у держдумі В'ячеслав Мархаєв 11 червня опублікував заяву, в якій вимагав від Путіна представити план завершення війни проти України.

У своїй заяві він розкритикував "неефективне керівництво" Кремля, згадав про численні корупційні скандали, збагачення олігархату на тлі загального збідніння росіян, незмінність влади впродвж вже чверті сторіччя, а також втрату "найбільш активного та репродуктивно здатного сегмента населення" і атаки українських дронів на територію РФ.

"Час ілюзій закінчився. Країна стоїть на межі соціального вибуху, і провина за це повністю ляже на незмінну владу... Якщо ситуація збережеться, соціальні заворушення та хаос стануть більш імовірними. Захід неминуче використає це, щоб знищити залишки російської державності", – написав Мархаєв.

У The Telegraph наголосили: Мархаєв такий не один, перелік публічних осіб у Росії, що дозволили собі критикувати Кремль, постійно збільшується.

Так, наприкінці травня депутат-комуніст Ренат Сулейманов так само закликав до "якнайшвидшого припинення" війни, заявивши, що економіка не зможе "витримати" її продовження.

А у березні чималий галас здійняв z-пропагандист Ілля Ремесло, колишній переконаний прихильник Кремля, котрий виступив проти Путіна, назвавши його "воєнним злочинцем і злодієм" і закликавши до суду над диктатором.

"Невдоволення владою жевріло протягом останніх кількох місяців, воно пов'язане з масштабними перебоями з інтернетом, млявим прогресом на полі бою та далекобійними українськими ударами, які проникли в серце двох найбільших міст Росії. Цього тижня повідомлялося, що державний Центр вивчення громадської думки Росії припинить публікацію "відкритого" рейтингу довіри до Путіна, оскільки він впав до найнижчого рівня з початку вторгнення. Лише 29,5% росіян назвали свого президента серед політиків, яким вони довіряють, на початку квітня, перш ніж опитування було припинено", – пише видання.

Російська економіка – на межі

Ще одна причина зростання негативу щодо Путіна та його оточення пов'язана з побоюваннями щодо стійкості російської економіки, в якій дедалі більше росіян сумніваються.

"Зростання сповільнилося до мінімуму, інфляція залишається високою, а українські атаки на нафтопереробні заводи та термінали відкусили значну частину бюджету Москви, що залежить від нафти, в результаті чого переробка сирої нафти впала до 16-річного мінімуму", – пише The Telegraph.

На цьому тлі витрати на оборону в РФ сягнули максимальних після завершення Холодної війни значень. І це неабияк турбує російське міністерство фінансів.

За оцінками економіста, старшого наукового співробітника Німецького інституту міжнародних та безпекових справ Яніса Клюге, військові витрати Росії на початку 2026 року зросли більш ніж на 30 відсотків порівняно з попереднім роком, досягнувши 46 відсотків від загальних бюджетних витрат. Тобто, на військові потреби спрямовується майже кожен другий рубль з російського федерального бюджету.

"Темпи військових витрат виглядають ще більш вражаючими – і, з точки зору Кремля, тривожними – у порівнянні з бюджетними доходами... військові витрати еквівалентні двом третинам доходів російського бюджету з січня по березень 2026 року", – наголосив Клюге.

Продемонструвати економічну стійкість РФ мав Петербурзький міжнародний економічний форум, що проходив на початку червня у "північній столиці" РФ. Однак "демонстрацію" значною мірою зіпсували "вітальні" атаки українських дронів по Санкт-Петербургу та околицях, що відбулися у дні відкриття та закриття масштабного пропагандистського заходу.

На цьому тлі тривожності додала відсутність на форумі голови російського центрального банку Ельвіри Набіулліної. Офіційно було заявлено про те, що посадовиця перебуває на лікарняному. Втім, вже після форуму Набіулліна та її заступники не прийшли на засідання уряду за участі Путіна щодо процентних ставок у Росії.

"Російські незалежні канали, посилаючись на джерела, близькі до уряду, стверджують, що Набіулліна поставила Путіну ультиматум: вона добуде свій термін лише за умови, що він не загострить війну закриттям кордонів та введенням воєнного стану. Інше джерело повідомило каналу "Можем объяснить" , що вона планує невдовзі залишити центральний банк, що призведе до значних потрясінь", – йдеться у матеріалі.

Путін прагне продовження війни, Україна готується "спалити" Росію

 У The Telegraph впевнені: Путін не відступив від свого курсу, незважаючи на зростання внутрішнього невдоволення війною та загальною політикою влади.

У п'ятницю, 12 червня, диктатор підписав указ про збільшення офіційної чисельності російської армії майже на 10 000 осіб, до такого кроку він вдався вдруге за чотири місяці.

Тим часом, згідно з повідомленням Politico, опублікованим у четвер, Україна вимагає від союзників додаткових 20 мільярдів доларів  для закріплення своєї переваги на полі бою над силами Москви.

"Усі бачать, що Росія горить, і ми хочемо, щоб вона горіла ще більше, але нам потрібне фінансування для цього", – сказав неназваний чиновник виданню, додавши, що прохання буде озвучене18 червня на зустрічі Контактної групи з питань оборони України.

Як розповідав OBOZ.UA, за словами речника ВМС Дмитра Плетенчука, Туапсе більше не відвантажує нафту після українських ударів.

"Минулого місяця Туапсе взагалі нічого не відвантажило з нафти. З огляду на те, що тут відвантажувалося приблизно 20% російської нафти танкерами, то це серйозно. А порт "Туапсе" – найбільший у Російській Федерації", – нагадав він.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!