Бессент – Силуанов на G20: навіщо Вашингтон відкриває новий канал переговорів із Кремлем і які ризики для України. Інтерв’ю з Безсмертним

Зустріч міністра фінансів США Скотта Бессента з російським міністром фінансів Антоном Силуановим показує головне: Вашингтон не закриває канал прямого спілкування з Москвою. Але сам факт таких контактів ще не означає, що США та Росія наблизилися до домовленості щодо завершення війни. Бессент і Силуанов не вирішують питання війни – їхня розмова радше прощупує ґрунт для можливих економічних відносин після її завершення. І тут важлива позиція Бессента: жодного повернення до нормальної економічної співпраці, поки триває війна.

Для Москви це означає головне що, формула "давайте дружити, але винесемо Україну за дужки" все ж не працює. Дональд Трамп сам про це оголосити не наважився, але уповноважив міністра фінансів Скотта Бессента та директора ЦРУ Джона Реткліффа. Водночас для Кремля сама можливість зустрічатися з американськими посадовцями та повертатися у великі міжнародні формати вже є політичним виграшем.Але далі Вашингтон йти не готовий, принаймні поки не готовий платити Росії економічними поступками за участь у діалозі.

Паралельно, після цих контактів та розмови зі спецпредставниками президента США Володимир Зеленський говорить про фактичне "закриття" російського повітряного простору для цивільної авіації через зростання загроз, а Німеччина офіційно пов’язала Росію з диверсіями на своїй території. Фактично сигнал Москві досить показовий: дипломатичний канал відкритий, але тиск нікуди не зникає.

Своїми думками щодо цих та інших питань у ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA поділився український дипломат і політик Роман Безсмертний.

– Досить несподівана зустріч міністра фінансів США з міністром фінансів Росії, як і присутність останнього на G20. Головний сигнал, що вона взагалі відбулася і негативна реакція європейців була показовою, щодо цього факту. Нібито обговорювали 28 пунктів плану Трампа. Водночас Бессент дав зрозуміти, що до завершення війни жодних економічних домовленостей не буде.

– Я б повернувся б до візиту Реткліффа, директора ЦРУ. І тепер стає зрозумілою хоча б невелика частина тієї розмови. Суть її, очевидно, зводилася до запрошення на зустріч міністрів фінансів "двадцятки". Справа в тому, що ця зустріч не є самоціллю, тому що це робоча зустріч. Зазвичай на ній міністри фінансів і керівники центробанків готують заключну декларацію лідерів G20, яка має відбутися в грудні на курорті Дональда Трампа у Флориді. Тобто це технічна робоча зустріч. Зверніть увагу ще на одну річ. Це було приватне запрошення. Тобто воно навіть не йшло від уряду. Скоріше за все, вони показують, що нібито Скотт Бессент проявив ініціативу, але в мене немає сумніву, що це було зроблено Реткліффом під час візиту до Москви. Бо, як ми бачимо, ніхто, окрім американської сторони, не знав про те, що Силуанов з’явиться на цій зустрічі.

Друге. Ніде і ніхто, ні речник Міністерства фінансів, на якого всі посилаються, не називав ні 28 пунктів, ні 22 пункти і так далі. Мова йшла про план Трампа. А все, що дописують у дужках, це вже творчість журналістів, які про це пишуть.

– Добре, що тоді "план Трампа" на даний час.

– Ось тут дуже важливо. Бо тут є план Зеленського, план Трампа, план Європи, план Ватикану. Вони дійсно є. Які вони, про це знають лише автори. І коли почалася пленарна зустріч, Кінгбайл, міністр фінансів, він же віцеканцлер Німеччини, різко виступив проти Силуанова, а разом із ним і проти Бессента. Його підтримав Анджей Доманський, який просто назвав Силуанова брехуном, сказавши, що Польща не має наміру сидіти з брехунами за одним столом. Стало зрозуміло, що робота пленарного засідання може бути зірвана. Після цього і стала можливою ця зустріч тет-а-тет, на якій обговорювалися, і тут є чітке розходження, яке дає відповідь на питання, про що саме говорили. Москва заявляє, що обговорювалися двосторонні відносини. І це правда, бо фраза Бессента про те, що без припинення війни нічого не буде зроблено, свідчить, що таки обговорювалися ці речі. А от те, що стосується плану Трампа, це вже наслідок його слів про те, що поки війна не буде припинена, нічого не буде. Тому ніякого обговорення 28, 22 чи 18 пунктів не було і не могло бути. Я нагадую ці цифри, які з’являлися в різних публікаціях. Бо зрозуміло, що Трамп не та людина, яка забере цей шматок від Віткоффа і Кушнера та передасть його Бессенту. Ні Реткліфф не говорив ні про який мирний план, ні Бессент.

Те, що за розмовами про мирний план України і двосторонні відносини ховається, і це для мене стовідсотковий сигнал, це якісь двосторонні заробітки, зокрема особисто Трампа. У цьому я не маю жодного сумніву. Тобто очевидно, що так само, як за війною і мирними переговорами ховалися заробітки Віткоффа, Кушнера і Трампа, так і за цією зустріччю ховалися якісь розмови про заробітки Трампа. Для мене це очевидно.

– Тобто знову про ці міфічні російські трильйони, які Трамп може отримати, якщо піде назустріч Росії? Це основна тема розмови була?

– Абсолютно правильно. Тобто це двосторонні речі, гра в ресурси, заробіток і так далі. Не більше і не менше. І початок цьому поклав візит Реткліффа. Чи пов’язано це з питанням мирних переговорів? Ні, абсолютно ніяк не пов’язано. Не слід сюди це притягувати.

– Так чи інакше, але негативну для України вона все ж принесла достатньо.

– Абсолютно правильно. Це для України страшенно невигідно, тому що породжує неприємну інформаційну хвилю. Ось це головне. Але це ж Трамп.Також треба зрозуміти: ця зустріч показала чіткий вододіл. Сполучені Штати і Європа, на жаль, розходяться все далі і далі. І це перший та ключовий висновок. Друге. Європа не приймає і не прийме позицію ні Трампа, ні Вашингтона в цьому питанні. Більше того, я був здивований такою різкою позицією Анджея Доманського, міністра фінансів Польщі. Адже Польща формально ніколи не входила до "Великої двадцятки". Тому насправді тут ще треба думати над тим, а чи відбудеться саміт G20 у Флориді. Очевидно, що після повернення додому ці позиції будуть відшліфовані. Але всі бачать, що відносини між Європою і Росією загострюються, радикалізуються. Очевидно, що справа йде до того, що десь там, у глибині, вже можна замислитися над питанням: а чи відбудеться взагалі "Велика двадцятка" цього року?

– Щодо реакції європейців, то це радше аби зберегти обличчя, але не загострити відносини зі Штатами, які вже давно не радяться ні з яких своїх ініціатив.

– Абсолютно правильно. Але це робоча зустріч. Є можливість технічно пояснити, що це недопустимо. Тому в цьому відношенні, мені здається, європейці діяли абсолютно правильно. Вони не ламали мости, не кидалися у відкриті двері, не вибивали вікна. Але вони і Силуанову, і Бессенту показали: хочете діяти так – дійте, але ми тут будемо ні при чому.

Дивіться, що тут є лакмусовим папірцем. На відміну від попереднього жесту, коли міністерка фінансів за часів Байдена просто покинула зал, коли виступав представник Росії, те, що європейські міністри були готові до цього сюрпризу, було видно. Вони не смикнулися, вони залишилися всі. Але, виступаючи, дуже чітко заявили: ми не визнаємо присутність тут Росії. Причому це робилося навмисно. Це означає, що Європа готова до протистояння у цьому питанні зі Сполученими Штатами. Тому що це говорилося не Силуанову, це говорилося Бессенту. Причому говорилося дуже красивою, дипломатичною мовою: ви господарі, але треба мати на увазі.

– Якщо повернутися до заяв Бессента і подальшої логіки Сполучених Штатів. Бессент фактично дав зрозуміти, що економічного послаблення для Росії не буде, доки триває війна. Тоді головне питання – чи можуть американці почати економічне зближення з Москвою до припинення бойових дій? І друге – чи означає заява Бессента, що нинішні санкції залишатимуться чинними доти, доки Путін не погодиться щонайменше на припинення війни?

– Перше, санкцій ніхто чіпати не буде. Це для мене очевидно. Друге, що стосується відносин, то Трамп буде маневрувати тільки в питаннях ціни на нафту. І оцей танкерний запас нафти, який знаходиться на рейді в океані, це весь маневр. Невипадково на нього знову почали звертати увагу. Нікому невідомо, скільки тих танкерів блукає, тим більше що це все покрито повним мороком. Але те, що до цього відношення вже має і Трамп, і Путін, для мене було очевидно ще з моменту, коли вперше ця ідея з’явилася. Бо тут буде задіяна венесуельська нафта.

Трампу треба кожен день набивати гроші. І тому я переконаний, що в цій схемі точно є фінансовий інтерес і Путіна, і Трампа, і Кушнера, і Віткоффа. І навколо цього все і крутилося. Навколо приватного інтересу. Немає там ніяких питань мирних переговорів, ні питань миру. Власне, тому для мене ці сигнали про обговорення плану Трампа абсолютно нічого не означають. Бо насправді на даний час ніякого плану Трампа не існує. Тобто повернення до цього плану Трампа, 28 пунктів, де Донбас віддається Росії і все таке інше, про це вже ніхто говорити не буде. І позицію і європейців, і України в США добре знають: ніхто на це вже не піде. Це вже поросло таким мохом, завалено таким камінням, що про нього вже всі забули.

– Щодо тиску і санкцій? Законопроєкт Ліндсі Грема. Politico пише, що, ймовірно, будуть проблеми навіть із тим, щоб винести цей законопроєкт на голосування в Палаті представників. Зараз розпочався робочий тиждень, його не включили. Зазначається що, серед республіканців немає більшості, щоб голосувати за цей законопроєкт. Демократи гальмують його зі своїх причин. Який розвиток подій ви вбачаєте у найближчий час?

– Демократи мені зрозумілі. Вони чудово розуміють, що Трамп не буде застосовувати ці санкції. Республіканці не голосують, тому що знають, і це сигнал з адміністрації Трампа, що як тільки Конгрес проголосує, відповідальність лягає на Трампа. А він приймати таке рішення не буде. І тут як у старого ребе: і ти правий, і ти правий. Але видно, що до моменту, поки не будуть проведені вибори і демократи не отримають більшість, ніхто цей закон голосувати не буде. Трамп не хоче цього закону. Це було видно від початку. Він вигадує будь-які причини, щоб відтягнути. Бо законопроєкт ляже на стіл і тоді: давай, дій. А для нього наступити на мозоль тому, з ким він зараз заробляє гроші, для себе і для своєї родини, це величезна небезпека. Тому він просто буде тримати його зараз, поки є можливість, на етапі розгляду в Палаті представників. І так воно і буде там лежати вантажем. Знову ж, навіть якщо демократи отримають більшість у Палаті представників, вони його проголосують, а Трамп із певних причин не буде його підписувати. Чи вдасться зібрати голоси, щоб подолати вето, буде видно. Але це вже справа іншого моменту.

– Після розмови Бессента і Силуанова відбулася телефонна розмова Віткофф-Кушнера із Зеленським. Обговорювали дату візиту. Але цікаво, що після цього була заява президента: ми розпочинаємо акцію із закриття повітряного простору Росії. На ваш погляд, ця акція могла бути скоординована з американцями чи тільки з європейцями, поєднавши ще один фактор тиску, кроки Німеччини у відповідь на Лейпциг?

– Я переконаний, що це річ скоординована з європейцями, але вона не координувалася зі Сполученими Штатами. Більше того, можу сказати: якби це обговорювалося з Вашингтоном, то Білий дім заперечував би проти такого кроку. Суть Вашингтона зараз у тому, щоб понизити градус, зменшити ескалацію. Зверніть увагу, що пише американська преса, особливо навколо Трампа. Вони бояться ескалації, бояться того, що ситуація вийде на некерований рівень. До речі, про це вже починають говорити і серед європейців, особливо промосковські політичні сили. І це означає, що сигнал пішов із Москви: говорити на цю тему, запускати ядерні страшилки і так далі. Тому Сполучені Штати не підтримали б такий підхід.

– На ваш погляд, акція досягне своєї мети?

– Логіка тут зрозуміла. Два тижні тому було сказано: тисяча одиниць на добу має відправлятися на Росію. Відтак логічно було через декілька тижнів сказати, що ми не лякаємо, але в повітряному просторі Російської Федерації місця для цивільних літаків уже немає. То воно дійсно так. Якщо уявити собі, що на день розписано тисячу польотів, то де там місце цивільним літакам? Все тут зрозуміло. Тому і сказано. Тональність цього виступу я би все-таки робив такою, як роблять в Ізраїлі. Ми попереджаємо про те, що здійснюватимемо відповідні операції, а не з точки зору: нам все одно, що там у вас літає, ваші "галоші" все одно будуть падати. Цього робити не можна, бо все це треба показувати через те, що є всередині: ми дбаємо про цивільне населення і будемо атакувати військові цілі. А тут я бачу останніми днями, що і у президента Зеленського, і у великої кількості чиновників, особливо депутатів, як би зривається точність повідомлення. А цього не треба робити. Інциденти там завжди будуть, бо війна – це війна, але має бути чітка спрямованість. Україна б'є по законних військових цілях, крапка.

Також я вважаю, що це черговий виток ескалації. І з точки зору завдання шкоди в осінньо-зимовий період вона досягне результату. На виході ми будемо мати катастрофічну ситуацію в Росії в осінньо-зимовий період. Поки що ні сам московський диктатор, ні російський уряд не усвідомлюють, наскільки вразливою є Росія з точки зору тих можливостей, які зараз уже є у України, особливо в осінньо-зимовий і ранньо-весняний період. Тому в цьому відношенні ситуація попереду у Росії незавидна. І про це теж починають писати вже і американські, і європейські аналітики, які розуміють, що в Росії не так багато точок, через які можна забезпечити здатність переживати сильні морози.