БлогиСвіт

Випадок Вороненкова: чому Україна не здатна забезпечити захист свідків

Українські посадовці називають вбитого екс-депутата Держдуми РФ Дениса Вороненкова ключовим свідком у справі про держзраду Віктора Януковича. Чому слідство не змогло забезпечити йому належний захист, з'ясовувала DW.Убитий у четвер, 23 березня, екс-депутат Держдуми РФ Денис Вороненков був ключовим свідком у справі про державну зраду Віктора Януковича, заявив президент України Петро Порошенко. Проте захист, забезпечений слідством такій важливій фігурі, був, вочевидь, неналежним, стверджують опитані DW правоохоронці та експерти.

З наявної донині інформації, безпеку Вороненкова мав гарантувати єдиний охоронець з однієї із українських спецслужб. Під час замаху на політика, за словами генпрокурора Юрія Луценка, цей охоронець смертельно поранив вбивцю, хоча й сам отримав важке поранення в ділянку серця.

Механізм є, але не працює

Офіційна процедура захисту свідків як сторін розслідування чи судового процесу існує в Україні вже давно, розповідає колишній очільник Головного слідчого управління СБУ генерал-майор Василь Вовк. Уперше закон "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" ухвалили ще 1994 року, після чого його постійно вдосконалювали відповідно до змін у кримінальному та кримінально-процесуальному кодексах. "Однак сам механізм практичної реалізації цієї процедури так і не був відкатаний, тож застосовується вона вкрай рідко", - констатує Вовк.

Згідно з законом, сторони кримінального провадження можуть претендувати на різноманітні заходи безпеки: від надання охорони чи спецзасобів для особистого захисту до переселення в інше місце проживання, зміни документів та зовнішності. Рішення про призначення того чи іншого заходу ухвалює слідчий суддя за клопотанням слідства чи захисників. "Однак найпоширеніший захід безпеки - це забезпечення конфіденційності свідка, тобто його анонімізація, заслуховування свідчень без виклику безпосередньо до суду або взагалі проведення процесу в закритому режимі", - зазначає адвокат у кримінальних справах Олег Юрченко.

З ним погоджується і адвокатка Оксана Соколовська, відома своєю участю у резонансній справі російських полонених Євгена Єрофєєва і Олександра Александрова. У березні минулого року її партнера у цій справі - адвоката Юрія Грабовського - викрали і вбили. "Суди дуже неохоче надають захист не тільки свідкам, але й іншим учасникам процесу. Ми з Юрою просили про охорону ще з самого початку розгляду. Проте суд визнав наші клопотання необґрунтованими. Мені її надали вже після того, як знайшли тіло Грабовського", - розповідає Соколовська. Пізніше, за її словами, суд відмовився надати охорону її колишньому помічникові Сергієві Федосенку, який проходить свідком вже у справі про вбивство Грабовського. З листопада Федосенко перебуває у розшуку як зниклий.

Головне - бажання

Оксана Соколовська вважає, що ситуація з безпекою свідків перш за все б'є по репутації української правоохоронної системи, особливо в контексті резонансних судових процесів останніх років. "Головна причина неналежного захисту свідків - відсутність необхідних ресурсів. Здавалося б, спецслужб, здатних забезпечити захист, вистачає: є управління держохорони, є підрозділи в СБУ, Нацполіції - проте ні в кого немає відповідного фінансування саме на охорону сторін судових процесів. Суди це розуміють, тому часто й відмовляють у захисті свідкам", - пояснює адвокатка.

Проте, на думку Василя Вовка, важливого свідка слідчий за бажання здатен захистити і без формального погодження з судом чи охоронними службами. "Ще в 1990-тих, коли я працював слідчим у Вінницькій області, мені довелося ховати одного свідка в лісі на турбазі. Разом з оперуповноваженим вони переховувалися там два тижні, і ніхто, крім мене, не знав, де їх шукати", - розповідає він.

Неналежним стан системи гарантування безпеки свідків вважає й голова Нацполіції Сергій Князєв. "Ми усвідомлюємо важливість цієї проблеми. І тому зараз розробляємо шляхи реформування, вивчаємо закордонний досвід разом із суддями, думаємо, як координувати роботу підрозділів охорони різних спецслужб", - розповів він DW.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "Обозреватель".

Джерело
0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Щоб проголосувати за коментар чи залишити свій коментар на сайті, до свого облікового запису MyOboz або зареєструйтеся, якщо її ще немає.
Зареєструватися
Нові
Старі
Кращі
Найгірші
Коментарі на сайті не модеровані

Наши блоги