БлогиСвіт

Травневий дедлайн: чому в уряді наполягають на ухваленні медреформи

479

У міністерстві охорони здоров'я України наполягають на терміновому ухваленні законопроектів щодо нової системи страхової медицини. Уляна Супрун пояснює поспіх нестабільною політичною ситуацією.Після місячної перерви на народних депутатів України чекає чимало роботи - у перший пленарний тиждень, що розпочнеться 16 травня, очікується і заслуховування звіту Кабінету міністрів, який не представили у квітні, і ухвалення низки президентських і урядових законопроектів.

Одним з них є пакет щодо медичної реформи. Основний з них - проект закону "Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів". На його терміновому - "до 16 травня" - ухваленні ледь не ультимативно наполягала виконувачка обов'язків міністра охорони здоров'я України Уляна Супрун. "В іншому разі реформу системи охорони здоров'я нам доведеться відкласти на 2021-2022 роки", - запевняє вона.

Реформи і альтернативи

Пакет реформаторських законопроектів міністерство охорони здоров'я (МОЗ) розробляло останні півтора року, ще з часів керівництва Олександра Квіташвілі. Серед основних засад зареєстрованого в Раді документа: створення Національної служби охорони здоров'я, запровадження загальнообов'язкового медичного страхування, зміна системи фінансування медичних закладів за принципом "гроші йдуть за пацієнтом".

Законопроекти МОЗ були схвалені урядом України в середині березня і 10 квітня подані до парламенту. Але профільним комітетом для їхнього обговорення був призначений чомусь комітет з питань соцполітики, зайнятості та пенсійного забезпечення, а не охорони здоров'я. Депутати з останнього вже реєстрували окремі альтернативні законодавчі ініціативи щодо медичного страхування. Альтернативний до урядового проект медичної реформи цього разу подав і заступник голови комітету, міністр охорони здоров'я у першому уряді Арсенія Яценюка Олег Мусій.

Уляна Супрун розмові з DW минулого тижня підтвердила наявність принципових розбіжностей із комітетом охорони здоров'я. Зокрема, за її словами реформатори в МОЗ та у парламенті мають різні погляди на джерела фінансування страхової медицини. У міністерстві збираються фінансувати надання первинної допомоги за страховим принципом, але з бюджетних коштів. Тоді як у комітеті наполягають на створенні системи страхових внесків безпосередньо від громадян. "На мою думку, в нинішній ситуації буде важко примусити українців платити страхові внески за медицину особисто", - пояснює Супрун.

Важкий шлях погодження

У розмові з DW виконувачка обов'язків міністра запевняла, що досягла консенсусу з комітетом з питань соцполітики і розраховує на його підтримку. Однак на сайті цього комітету зазначається, що його голова Людмила Денисова вбачає в ініціативі МОЗ чимало "проблемних моментів, які потребують доопрацювання". У порядку денному найближчого засідання комітету - 17 травня - про розгляд урядового законопроекту не йдеться.

Із різкою критикою урядової реформи виступають, зокрема й медичні профспілки, які скаржаться в першу чергу на відсутність діалогу з міністерством.

"Нас обурюють ті законопроекти, які розробляє МОЗ і презентує Кабмін без урахування думки профспілок і представників практичної медицини. Своїми законопроектами МОЗ прагне впровадити через Національну службу охорони здоров'я авторитарне право вирішувати, скільки коштуватимуть праця медиків і послуги, які вони надають, яку лікарню фінансуватимуть, а яку - ні", - зазначає голова Вільної профспілки медичних працівників України Олег Панасенко. За його словами, "такий підхід зробить бюджетні установи неконкурентоспроможними перед приватними лікарнями та змусить їх закритися, а тому переважна більшість населення нашої країни буде позбавлена можливості отримати бодай хоч якусь медичну допомогу".

Натомість МОЗ вдалося заручитися підтримкою західних партнерів - у квітні проект медичної реформи після зустрічі з Уляною Супрун колективно підтримали посли країн G7.

Чи знайдуться голоси?

Уляна Супрун запевняє - уряд мобілізує весь наявний політичний ресурс, щоб зібрати необхідну кількість голосів у Раді для голосування за медичну реформу. Однак визнає, що справа - не з простих. "Я, наприклад, здогадуюся, що зараз неможливо зібрати голоси за те, щоб призначити мене міністеркою. Але це не так принципово, на відміну від законопроектів", - переконує вона.

У той же час перспективи збереження нинішнього складу Кабміну України і досі залишаються непевними. Термін дії річного імунітету уряду Володимира Гройсмана сплив місяць тому, але очільник Кабінету міністрів не поспішає звітувати перед парламентарями, не маючи впевненості щодо рівня підтримки.

"Ось чому ми так квапимо всіх з голосуванням за реформу. Якщо б її ухвалили зараз, то ми б змогли розпочати реформу на "первинці" вже 1 липня. За рік - до 1 липня 2018 року - у нас буде достатньо даних, щоб розрахувати Державний гарантований пакет до 15 вересня 2018 року та зверстати реальний бюджет на 2019 рік", - розповідає Супрун. "А якщо її не ухвалити найближчим часом, то почнеться політичний процес - то торги за новий уряд, то підготовка до парламентських виборів, потім до президентських і її вже не ухвалять ніколи", - вважає вона.

Нагадаємо, офіційно зареєстрованих ініціатив про відставку уряду Володимира Гройсмана поки немає. А наступні парламентські та президентські вибори мають відбутися аж 2019 року.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "Обозреватель".

Джерело

Наші блоги