Факультативне полювання. Як НАБУ шукає корупціонерів за допомогою е-декларацій

2.6т

Перші ж кримінальні провадження щодо е-декларантів детективи бюро розпочали ще в листопаді минулого року. Загалом за цей час кількість справ, які НАБУ розслідує на основі даних, поданих у е-деклараціях, зараз досягає 25.

Вони стосуються 24 осіб, більшість з яких - це судді. Також йдеться про шість нардепів, двох голів районних державних адміністрацій, одного заступника голови обласної ради та одного керівника центрального органу виконавчої влади. Але імена фігурантів у НАБУ поки що не розкривають, посилаючись на таємницю слідства. DW спробувала з’ясувати, як проходять розслідування детективів щодо е-декларантів.

Власна ініціатива

За словами експертів, перевірка декларацій детективами не входить в їхній обов’язок по замовчуванню. Так, виконавчий директор Transparency International Ukraine Ярослав Юрчишин називає таку діяльність "факультативною" для НАБУ. Причиною, за його словами, є те, що відповідальна за е-декларації структура - Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) - так і не розпочала перевірку отриманих даних. Зробити це не дозволяє суперечка НАЗК із міністерством юстиції, яке вже другий раз поспіль відмовляється затверджувати окремий порядок - документ, що має регламентувати процес первинної перевірки.

Із такою оцінкою згоден і голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін. "Із самого початку взаємодія антикорупційних органів планувалася так - НАЗК робить масову перевірку, і лише ту невелику кількість випадків, в яких будуть виявлені ознаки злочину, а не адміністративного порушення, передає до НАБУ". Поки що ж НАЗК не зробило первинної перевірки жодної декларації, резюмує Шабунін. Тому для перевірки декларацій детективам НАБУ необхідні інші підстави - наприклад, заява про злочин.

Коаліція "Декларації під контролем", до якої належить юрист Олександр Лємєнов, була серед тих українських громадських організацій, які вирішили зробити необхідні кроки, аби НАБУ отримало можливість для початку розслідування. За словами Лємєнова, саме звернення представників "третього сектору" і були спусковим гачком для більшості із оголошених агентством справ. Серед фігурантів заяв, які підготували юристи його громадської організації, були переважно служителі Феміди, зокрема двоє суддів Вищого господарського суду.

Судова перепона

Навіть за таких умов кількість справ, які НАБУ відкрило за підсумками першого етапу е-декларування, могла б бути більшою. Однією із причин їх невеликої кількості Шабунін називає той факт, що детективи НАБУ досі не отримали від НАЗК доступу до Єдиного державного реєстру декларацій. Щоправда, керівництво Національного агентства з питань запобігання корупції ще наприкінці грудня минулого року погодилося сприяти бюро в отриманні доступу в максимально стислий термін. Тоді під час зустрічі директор НАБУ Артем Ситник та голова НАЗК Наталія Корчак домовились створити з цією метою робочу групу. Шабунін сподівається, що найближчим часом керівництво бюро зможе "дотиснути" колег у цьому питанні, що, на його думку, підвищить ефективність роботи детективів із деклараціями.

Але Лємєнов вірить, що і за цих умов бюро могло б вести більше розслідувань щодо е-декларацій. "У НАБУ достатньо детективів, аби збільшити кількість цих справ", - каже юрист. За його словами, більшість з них є відносно легкими і потребують лише кількох процесуальних дій перед тим, як їх можна буде передавати до суду. Цим, каже Лємєнов, вони вигідно відрізняються від інших розслідувань, які веде НАБУ - наприклад, справи Олександра Онищенка, що вимагала від детективів значної кількості кропіткої роботи.

Щодо якості підготовки вже відкритих справ до передачі в суд опитані DW експерти не турбуються. Шабунін запевняє: "Все що буде потрібно з боку НАБУ, буде зроблено залізобетонно". Цю позицію розділяє і Лємєнов, який також не сумнівається в підтримці Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка, на його думку, не буде чинити спротиву ходу справ.

Втім, цілком очікувані проблеми можуть постати вже в суді. За принципом територіальної підсудності справи потраплятимуть до Солом’янського районного суду Києва, документи в якому мають властивість до "самозаймання", іронізує Лємєнов, згадуючи пожежу минулого літа, коли о пів на четверту ночі в будівлі суду загорілося приміщення, де зберігалися матеріали кримінальних справ, зокрема проти колишніх високопосадовців режиму Януковича. Розділяє ці побоювання і Шабунін, який очікує спротиву з боку суддів навіть у випадку, якщо справи будуть ідеально підготовлені до розгляду. "Практика показує, що українські суди роблять усе можливе, аби подібні справи не розглядати", - каже експерт.

Приєднуйтесь до групи "Обозреватель" на Facebook, слідкуйте за оновленнями!

Наші блоги

Останні новини

Загрузка...