На кого вплине відмова уряду в Україні від регулювання цін

935

Уряд України планує відмовитися від регулювання цін на соціально значимі продукти, націнка на які не могла перевищувати 15 відсотків. Від цього можуть постраждати соціально незахищені громадяни, але бізнесу буде легше.Український уряд планує перестати регулювати ціни на соціально значимі продукти харчування. Про це йдеться в проекті постанови Кабінету міністрів, який оприлюднило Міністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) у вівторок, 28 лютого.

Державне регулювання цін на 15 категорій товарів було запроваджено у 1996 році. До них відноситься борошно, хліб і хлібобулочні вироби, макаронні вироби, крупи, рис, яловичина і свинина, м'ясо птиці, курятина, ковбаса варена, коров'яче молоко, масло вершкове і соняшникова, сир, курячі яйця, цукор і овочі. Націнка виробників на них не могла перевищувати 15 відсотків.

Відміну цієї норми МЕРТ пояснює тим, що нинішнє цінове регулювання є неефективними. Такий висновок міністерство зробило після трьохмісячного експерименту з тимчасового призупинення дії державного регулювання цін, який відбувся наприкінці минулого року. "За результатами моніторингу практично доведено відсутність дієвості такого регулювання, як встановлення нормативів рентабельності у розмірі від 2 до 15 відсотків залежно від регіону та виду продукції. Фактична рентабельність виробництва харчових продуктів за даними Держстату становила 4,8 відсотка за 2015 рік",- повідомили DW у міністерстві.

Постраждають бідніші люди

Відміна держрегулювання може негативно вплинути на малозабезпечених. За даними Пенсійного фонду, зараз майже вісім мільйонів українців отримують мінімальну пенсію - 1247 гривень на місяць. Також 3,7 мільйона громадян отримують мінімальну зарплатню, яка після сплати податків складає 2500 гривень. При тому, за підрахунками Кабміну, розмір споживчого кошика зараз складає 3200 гривень на місяць. "У третьому кварталі минулого року громадяни витрачали 46 відсотків своїх доходів на продукти, тобто грошей вистачає тільки на їжу. Цікаво, що субсидії на оплату комунальних послуг є, а на продукти - немає", - прокоментував DW голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

При цьому рівень цін на продукти харчування можна порівняти з європейським. "В Україні ціни на зернові і на деякі сорти м’яса нижчі за європейські. Але на більшу частину товарів ціни або європейські, або навіть перевищують їх", - констатує Олексій Дорошенко. Так, у Німеччині десяток яєць коштує 1,09 євро, що в перерахунку лише дещо дорожче, ніж в Україні, де за яйця доводиться платити близько 25 гривень.

Не згодні з відміною держрегулювання цін і деякі депутати. На минулому тижні депутати від Опозиційного блоку подали в парламент законопроект, яким пропонується відновити нагляд уряду за цінами. Вони вважають, що уряд принаймні має надати людям якусь альтернативу регулювання цін. "Скасовуючи практику держрегулювання цін, (…) уряд навіть не вважає за потрібне впроваджувати відповідні компенсаторні механізми - наприклад, у вигляді адресних продовольчих програм, які розраховані на найбільш соціально уразливі категорії населення", - йдеться у пояснювальній записці депутатів до законопроекту.

Тим не менш, в міністерстві не згодні з тим, що від скасування державного регулювання цін хтось постраждає. "Результат моніторингу довів, що призупинення державного цінового регулювання істотно не вплинуло на динаміку цін на ринку та споживчі настрої громадян. Отже, істотного впливу на соціально незахищені верстви громадян не очікується", - пояснює міністерство.

Продавці отримають вільний ринок

Водночас регулювання цін державою стримувало розвиток бізнесу. Продавці товарів вважають, що його скасування дозволить виробникам покращити конкурентні умови. "Якщо б не було державного регулювання цін, то більша кількість компаній була б зацікавлена у виробництві товарів для масового сегменту, які зараз менше представлені на ринку і яких не вистачає. Тому конкуренція була б вищою і ціни самі б знижалися. А замість цього, зараз необхідно погоджувати ціни на всі етикетки і упаковки. Цей процес погодження може затягуватися на невизначений строк", - розповів DW співвласник мереж магазинів "Таврія-В" і "Космос" Борис Музальов. У випадку, якщо торговельні мережі почнуть масово підвищувати ціни на продукти, альтернативою залишаться ринки та маленькі крамниці.

Відмова від державного регулювання цін не має спровокувати загальний ріст інфляції, яка в цьому році за очікуваннями Нацбанку має бути на рівні дев`яти відсотків. "Це був зайвий головний біль, регулювання держави давало можливості для корупції", - прокоментував DW виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. У той же час учасники ринку вважають, що зараз не найкращий час для відмови від впливу держави на ціни. "Зараз купівельна спроможність українців перебуває на рівні 1994-95 років. Вільне ціноутворення треба запроваджувати, але не одразу, а десь через два-три рок", - констатує Олексій Дорошенко.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "Обозреватель".

Приєднуйтесь до групи "УкрОбоз" на Facebook, читайте свіжі новини!

Наші блоги

Останні новини