Прийміть участь
в розіграші
квадрокоптера з HD камерою Взяти участь
Приз
БлогиСвіт

"Нові чиновники": хто кидає все і йде на держслужбу, і чому не всі витримують?

2.3т

Поняття "нові чиновники" закріпилося після Революції гідності, коли хвиля ентузіастів прийшла на державну службу, прагнучи навести лад у державі. Дехто з них залишився і працює досі. Утім, багато хто вже повернувся до звичніших сфер бізнесу, громадської діяльності, ІТ-проектів. Систему зламати надто складно, зарплати невисокі, суспільство часто надто критичне – так пояснюють своє рішення екс-чиновники.

Про те, хто такі нові держслужбовці, на сайті "Радіо Свобода" пише Яна Полянська.

Дмитро Шимків – один із тих, хто залишив успішну та прибуткову кар’єру та пішов на державну службу. До Євромайдану він був генеральним директором "Mіcrosoft Україна", а у 2011 році – навіть кращим ТОП-менеджером у країні.

Проте коли у 2013 році почалися революційні події в країні, він узяв відпустку за власний рахунок і пішов на Майдан. Незабаром після того він погодився перейти на державну службу та зараз працює заступником глави адміністрації президента України з питань проведення адміністративних, соціальних та економічних реформ. Коли уряд Арсенія Яценюка мінявся на уряд Гройсмана – Шимківу пропонували крісло, утім, він відмовився і залишився в адміністрації.

"Справа у політичній ситуації, а не в тому, що бракує політичної волі"

Проте не всі витримують на державній службі довго. Маючи 15-річний досвід у бізнесі та низку успішних громадських і творчих проектів, Олег Дерев’янко вирішив у 2015 році перейти на роботу у Міністерство освіти.

"Всім, хто брав участь у Майдані, хотілося якомога швидше реалізувати ті ідеали, за які ми виходили. Окрім того, було усвідомлення, що починалась війна, і ми розуміли, що у державному управлінні не було фаховості, людей, які були спроможні реалізовувати реформи. Не кожен поїхав на схід, у мене от троє дітей, і я вважав за обов’язок віддати рік і попрацювати на державу. Фактично, безкоштовно, враховуючи різницю в заробітках, порівняно з бізнесом", – розповідає Дерев’янко.

Олег Дерев’янко звільнився з посади заступника міністра освіти та науки України – керівника апарату менше, ніж за рік. Зробив це свідомо, каже, щоб привернути увагу до того, що і після Майдану реформи часто мають "косметичний характер" та рухаються повільно.

"Навіть не через те, що немає волі у конкретних міністерствах, а через політичну ситуацію, яка в країні сталась. На рівні уряду, на рівні парламенту, і навіть на рівні президента у певному сенсі. Тому треба було щось міняти, привертати максимальну увагу", – говорить він.

Щоби ситуація якісно змінювалась, потрібно багато не просто нових людей, а й таких, що є професіоналами із готовністю ламати систему, додає екс-чиновник. І неринкова зарплатня держслужбовців зовсім не стимулює фахівців залишатися у цій галузі надовго.

"Тут відповідь абсолютно очевидна: на ключових позиціях по державних управлінцях, від яких залежить упровадження змін, мають бути ринкові зарплати. Це означає, що не такі, як у бізнесі, але пристойні", – додає він.

Скільки платять держслужбовцям, і чи в цьому справа?

Низькі зарплати часто називають головною перепоною, чому професіонали не йдуть на державну службу. Водночас, із 1 травня діє новий "Закон про держслужбу", який змінив підхід до нарахування зарплатні.

Загалом, для держслужбовців всіх рангів заробітна платня збільшилася, адже змінилися базові ставки посадових окладів.

Прем’єр-міністр у червні 2016 року заробив 28 тисяч гривень. Віце-прем’єри – близько 24 тисяч. Міністри ж заробляють по-різному: від майже 20 тисяч (міністр культури, міністр молоді та спорту) до трохи більше 7 тисяч (стільки отримують міністр оборони та міністр аграрної політики і продовольства). Ці дані наводить VoxUkraine.

У новостворених антикорупційних відомствах від початку обумовлювалася порівняно висока зарплатня. Головному спеціалісту Відділу по роботі з персоналом у НАБУ на сайтах вакансій пропонують понад 15 тисяч гривень.

Водночас є суми в рази більші на топ-менеджерських посадах у стратегічних державних компаніях. Зарплата нового керівника "Укрзалізниці" Войцеха Бальчуна становитиме від 463 тисяч гривень на місяць. А голова "Укргазвидобування" отримує 398 тисяч гривень на місяць.

Уявлення про кумівство на держслужбі застаріле – Грезєв

Щоби нові люди приходили на державну службу, вони повинні, щонайменше, знати про вакансії. Завдання моніторити, яке відомство і яких професіоналів потребує, взяв на себе Владислав Грезєв. Його HR-агентство Lobby X напряму співпрацює з міністерствами та допомогло закрити вже понад 50 ключових посад на державній службі.

"Коли ми публікуємо будь-яку вакансію, то не зазначаємо відразу зарплати. Вони можуть відрізнятися, і кілька наших, умовно кажучи, роботодавців – це проектні офіси реформ, де заробітні плати зовсім інші, ніж на державних службах. Це вже обговорюємо, безпосередньо, з кандидатами, які підходять", – каже він.

Уявлення, що на державній службі панує кумівство і без зв’язків на "смачні" посади не потрапити, вже не відповідає дійсності, каже Грезєв.

"Дуже багато потрібно для того, щоби змінювати країну. І потрібні люди, які можуть фахово це зробити. Таких людей треба підшуковувати, допомагати їм це робити. Будь-хто, хто відчуває в собі сили, може потрапити на таку роботу. Жодних панібратських відносин вже немає", – додає Владислав Грезєв.

"Нове – це небезпека", такий панівний тренд в ментальності держслужбовців

Чи готові держслужбовці за малі гроші працювати якісно? Нові люди – можливо, а от чиновники старої генерації часто не люблять зміни. Важливо розуміти ментальність чиновника як явища в Україні.

"Це є одна з найнезахищеніх верств населення, хоча і працюють вони в умовах значних обмежень. "Нове – це небезпека", тренд панує в свідомості, в ментальності держслужбовців, "Потребуватимуть мене чи звільнять, якщо будуть зміни і мою посаду скасують?" Психологічний дискомфорт виникає у держслужбовців, які починають працювати в умовах адміністративної реформи та за обставин, які їм незнайомі", – каже Марина Білинська, віце-президент Національної академії державного управління при президентові України.

За 25 років можна знайти кілька тисяч професіоналів для держслужби – Магда

Саме Євромайдан дав початок змінам у державному секторі, вважає політолог Євген Магда. І "новим обличчям" часто бракує досвіду, але їм не бракує ентузіазму.

"Десь бачимо, що взяли закордонних фахівців, але вони не дуже надовго прижилися на високих управлінських посадах. Десь ми побачили, що є певні зрушення позитивні, у тому що вже залучають і українських фахівців. Знаєте, все-таки за 25 років можна знайти кілька сотень і кілька тисяч людей, які спроможні демонструвати високу якість і освіти, і управлінської підготовки. І думаю, що все-таки зміни відбуваються", – каже він.

Результати дослідження, проведеного навесні Українським інститутом публічної політики спільно з Національною академією державного управління при президентові України, засвідчують, що 65% опитаних державних службовців готові брати активну участь у проведенні реформ. При цьому 27% респондентів необхідною умовою запровадження змін вважають отримання нових знань та навичок, 31% – наявність реальних результатів від реформ. Водночас 47% опитаних державних службовців розчаровані відсутністю реальних змін в системі держаного управління.

Читайте всі новини по темі "євромайдан" на сайті "OBOZREVATEL".

0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Наші блоги