, view = metaData.view != null ? string.Join("|", metaData.view) : null})

Референдум у Туреччині: Репортаж з міста Ізміра, яке сказало "ні"

1.9т

Для багатьох людей в Ізмірі результат референдуму став шоком. Майже 70 відсотків мешканців цього міста висловилися проти зміцнення влади Ердогана. Репортаж з Ізміра кореспондента DW Даніеля Гайнріха.Хусейн Сайгілі не може в це повірити, оскільки він ніколи не думав, що результат референдуму в Туреччині може виявитися таким. "Те, що сьогодні сталося, відкине демократичний розвиток Туреччини на роки назад. Завтра зранку ми прокинемось у ще більш авторитарній державі, у цьому ви можете бути певні. Реджеп Таїп Ердоган правитиме країною так, як правив власною партією, а не так, як це мав би робити нейтральний глава держави", - переконаний 54-річний сивуватий чоловік.

Для Сайгілі це сумне завершення дуже довгого дня, оскільки з п'ятої години ранку до п'ятої години вечора 16 квітня він був спостерігачем на виборах у приміщенні гімназії імені Ататюрка. Чоловік є членом кемалістської "Республіканської народної партії" (CHP). Починаючи з ранніх років Турецької Республіки, ця партія позиціонує себе як захисниця принципів Мустафи Кемаля Ататюрка, батька-засновника сучасної Туреччини.

З 1920-х років Кемалізм був головною ідеологією Турецької Республіки. Тож ідея президента Ердогана замінити цю систему президентською формою правління є для таких людей, як Сайгілі, "немислимою".

Скрізь на вулицях - агітація голосувати "ні"

Ізмір, який до Першої світової війни називався Смирною, є третім за кількістю населення містом в Туреччині, після Стамбула й Анкари. В місті, яке вважається найбільш ліберальним у країні, проживає близько чотирьох мільйонів мешканців. Партія CHP є найбільшою опозиційною силою в країні, і в Ізмірі її вплив дуже сильний.

Майже 70 відсотків людей у місті, які під час цього референдуму проголосували проти реформи президента Ердогана, не є унікальним явищем: під час останніх президентських виборів майже 70 відсотків жителів Ізміра також проголосували проти Ердогана. Тут скрізь відчувається антипатія до президента.

Ердоган? - "Не мій президент"

Туче Езджан сидить з кількома друзями на галявині біля кафе і ресторанів на набережній Ізміра. З пивом у руці, дивлячись на море у напрямку Європи, усі присутні розповідають, що вони, звичайно, віддали свій голос "проти". Не має значення, що Ердоган офіційно перебуває на чолі країни, багато молодих людей тут відверто дотримуються позиції, згідно з якою він - "не мій президент". Але чи розуміють вони "іншу" сторону, яка проголосувала "за"?

Для 24-річної студентки Езджан, яка вивчає політологію, їхні мотиви є зрозумілими: "Серед тих, хто голосував "за", є багато людей, які в часи правління "Партії справедливості і розвитку" (AKP) стали заможними, які мають вигідні справи з урядом. Цим людям потрібна ця співпраця, оскільки вони отримують велику вигоду від уряду, AKP та Ердогана. Також є ще віруючі турки. Дехто з набожних людей насправді думають, що Ердоган та його партія діятимуть за релігійними канонами".

Несправедливі умови під час агітаційної кампанії

Зовсім поруч з місцем, де Езджан та її друзі сидять цього вечора, можна було тиждень тому переконатись, як зухвало Ердоган втручався у боротьбу перед референдумом у Ізмірі. Хоча президент, згідно з конституцією, зобов'язаний дотримуватися нейтралітету, він цілком відкрито агітував за реформу та закликав своїх прихильників підтримати "стабільність у країні".

Експерт з Туреччини Крістіан Бракель (Kristian Brakel) зітхає, коли під час розмови з DW його питають про чесність боротьби. "Прихильники кампанії "так" іноді отримували автомобілі, стенди, вони могли також агітувати у спільнотах прихожан мечетей. Це все є речі, які, насправді, для цього взагалі не можна було використовувати", - критикує він.

З надією на молодь

У центрі Ізміру, у гімназії імені Ататюрка у районі Алсанджак, член партії CHP Сайгілі налаштовує себе оптимістично. Насамперед він покладає сподівання на молодь країни. "Цей результат означає не так багато, наступне покоління бачитиме це все зовсім по-іншому. Я прогнозую цій конституції недовге життя, цей референдум в умовах надзвичайного стану був протиснутий занадто швидко. Погляньте лише на агітаційну боротьбу: вона проводилася зовсім нечесно. Для мене цей результат жодним чином не представляє справжньої волі всього народу", - каже Сайгілі.

Після довгого дня в Ізмірі, після довгого дня голосування по всій країні, з одного погляду на результати підрахунку голосів нічого не залишається, як з ним погодитись. Адже 49 відсотків громадян Туреччини проголосували проти президентської форми правління.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "Обозреватель".

Приєднуйтесь до групи "УкрОбоз" на Facebook, читайте свіжі новини!

Наші блоги