Тарута: Наслідки блокади Донбасу катастрофічні

142

Депутат Верховної Ради, колишній глава Донецької області Сергій Тарута в інтерв'ю DW розкритикував блокаду Донбасу, згадав про перші місяці сепаратизму та оцінив вплив Росії.Сергій Тарута - позафракційний депутат Верховної Ради, колишній великий донецький промисловець. В інтерв'ю DW політик оцінив останні події навколо торговельної блокади Києвом самопроголошених республік на Донеччині та Луганщині, а також вплив Росії.

Deutsche Welle: Ситуація на Донбасі в березні цього року змінилась. Українська влада підтримала торгівельну блокаду так званих "ДНР" та "ЛНР", проросійські сепаратисти почали "націоналізацію" підприємств, які до цього торгували з Києвом та сплачували податки в Україні, Росія визнала "паспорти" сепаратистів. Що стоїть за цим загостренням?

Сергій Тарута: За цим стоїть втома багатьох через те, що ситуація не вирішується, а також спроба її радикалізувати. Блокада переслідує не економічні, а політичні цілі. Була перша вимога зупинити "торгівлю на крові". Будь-яка війна - це і бізнес. Контрабанда є з обох боків, однак вона йде не залізничними шляхами. Однак ніхто не розбирається, що гроші у цих підприємств на територію самопроголошених "ДНР" та "ЛНР" не заходять. Це виробничі майданчики, а комерційна діяльність відбувається на території України, яку контролює Київ. Люди виїжджають з окупованої на нашу територію, отримують у банкоматах заробітну плату, купляють харчові продукти та повертаються. Замість того, щоб жорстко відреагувати, президент Порошенко два місяці за цим спостерігав. Це призвело до катастрофічних наслідків. Це дало можливість Росії отримати переваги у пропагандистській роботі, мовляв, Україна не дає можливості жити цим територіям, тому їм треба допомагати. Перший крок - Росія визнала їх документи. Далі - підприємства зупиняються, і бойовики одразу ж ставлять питання про націоналізацію. А вплив цих підприємств на українську економіку дуже великий, їм немає альтернативи. Це значить, що велика частина важкого машинобудування зупиняється або зменшуються обсяги виробництва підприємств на території, яку ми контролюємо. Це загроза для тисяч робочих місць. Це втрата 2-2,2 відсотка ВВП.

Але в Україні багато хто вважає, що не можна торгувати з тим, хто веде проти тебе війну. Як бути?

Це велика маніпуляція поняттями. Шахтарі, залізничники, металурги, які там працюють, до тероризму не мають жодного відношення. Вони працюють за своїми верстатами, ніхто не думає йти воювати. Ми лише навпаки створюємо великі ризики втрати робочих місць. Професіонали поїдуть. У тих, хто не може виїхати, є єдина можливість - найматися в бойовики, тому що тільки там платять гроші. Бажання учасників блокади, партій "Самопоміч" і "Батьківщина" (обидві в опозиції - Ред.) - перезавантаження влади, щоб її швидше знесли.

Три роки тому, коли на сході України зародився сепаратистський рух, нова влада в Києві попросила вас стати главою Донецької обладміністрації. Як змінювався російський вплив у Донбасі?

Я погодився через те, що бачив ризики, що ситуація після Криму стає некерованою, була загроза розгойдування населення Донбасу. Потрібно було заспокоїти ситуацію. Схід сприйняв події на Майдані не так позитивно, як переворот. Потім Росія запустила тему "Правого сектора" і побоювання у населення зросли. Я побачив, що Росія хотіла займатися сценарієм, аналогічним Криму, однак він не вдався.

Лідери протестів, які з'явилися тоді в Донецьку - Павло Губарєв, Денис Пушилін - це були самостійні фігури або чиїсь маріонетки?

Це не були самостійні фігури. Крім Ходаковського, який був при владі (колишній начальник відділу спецоперацій СБУ в Донецькій області, який став командиром бригади "Схід" в самопроголошеній "ДНР" - Ред.), інші були невідомі для більшості жителів, маріонетки. Шукали, хто може продати свою душу. Перекинули з Криму фахівців з контрдиверсійні ідеологічної діяльності. Вони на цих елементів зробили ставку, тому що було багато симпатиків у всіх органах влади.

А хто у них був головний - російський політтехнолог Олександр Бородай, який став "прем'єр-міністром ДНР"?

Бородай та інші на початковій фазі - їх перекинули з Криму, і першу зброю теж. Цією операцією командував Аксьонов (нинішній глава анексованого РФ Криму - Ред.). Вони виїжджали, там отримували інструкції та тут намагалися їх реалізувати. Перша підривна фаза захлинулася, тому що людей, які підтримували радикальні дії, було мало. Тоді почалася друга, військова фаза. У Луганській області почали перекидати бойовиків через кордон.

Ви сприймаєте це як неоголошену війну з боку Росії?

Звичайно. Тоді почали з'являтися "зелені чоловічки", переважно кавказької національності. Ними керували з центру, Ростова і Таганрога. Ми пропонували їм: "Давайте говорити, ви ж хочете кращого життя? Ми готові до діалогу". Бажання не було у них. Їхні вимоги були нереальні, вони спеціально розгойдували ситуацію. Далі почався військовий боснійський варіант. Попереду (на мітингах - Ред.) йшли бабусі з іконами, матері з дітьми, після них люди похилого віку, а потім - молоді хлопці з арматурою, цеглою та зброєю. Нацгвардія України не могла це стримати.

Озираючись зараз на події трирічної давнини, що ви зробили б по-іншому?

У мене не було військових повноважень. Квітень і травень 2014 року - необхідно було терміново змінювати законодавство. Коли зі зброєю захоплювали будівлі, звільнити їх можна було лише за допомогою спецназу. Час втратили, боялися російського вторгнення, хоча військові дії де-факто відбулися. На Донбасі танків не було, один склад з танками був в Артемівську. Вони намагалися його захопити, але ми відбили. Тому все це озброєння (у сепаратистів - Ред.) - з Росії. Тоді можна було впродовж місяця відреагувати жорстко, щоб наші військові передислокували свої сили на кордон.

Багато лідерів сепаратистів першої хвилі сьогодні не при справах - хтось загинув, хтось помер від хвороби. Дехто в Україні вважає, що Росія прибирає свідків - є підстави так говорити?

Є. Є ще моя теорія про те, що йде боротьба за бізнес. Віджимають склади, підприємства, не діляться і з'ясовують стосунки за допомогою автоматів. Коли хтось веде себе не за інструкцією, йде стерилізація цих бойовиків.

Наскільки сильний вплив Росії на самопроголошену "ДНР" зараз?

На 95 відсотків. П'ять відсотків - є люфт. Росія визначає головну політичну лінію, всередині у них є коридор, щоб маніпулювати, грабувати, заробляти величезні гроші. Потрібно розуміти, що в Росії немає чіткої вертикалі, у кожного є свій патрон, який їх лобіює. На практиці у них більше самостійних рішень.

Нещодавно була новина про інтеграцію до складу російської армії підрозділів Південної Осетії. Чи може статися така ж ситуація в самопроголошеній "ДНР"?

Усе можливо. Зрозуміло, що там є представники силових структур, військових (Росії - Ред.). Що стосується військового блоку, то там дуже сильний вплив Росії. Від позиції України і Заходу залежить, допустять або не допустять ситуацію, як у Південній Осетії. Це можливо, якщо ми не будемо консолідуватися.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "Обозреватель".

Приєднуйтесь до групи "УкрОбоз" на Facebook, читайте свіжі новини!

Наші блоги

Останні новини