Туманні перспективи українського експорту

486

Мільярдні експортні втрати України від анексії Криму та агресії на Донбасі можуть бути компенсовані пошуком ринків збуту, альтернативних російським, та розвитком сучасних виробництв, вважають економісти.Експортні втрати України з 2013 по 2015 рік сягнули 25,2 мільярда доларів США, однією з причин чого є війна на Донбасі та анексія Криму Росією. Понад половина з цих втрат - 12,9 мільярда доларів - напряму пов'язана з втратою контролю за цими регіонами. Про це повідомляється в опублікованому на офіційному сайті міністерства економічного розвитку і торгівлі України проекті "Експортної стратегії України: дорожня карта стратегічного розвитку торгівлі 2017 - 2021". У документі вказується, що за ці два роки експорт з Донецької області зменшився на 70 відсотків, а з Луганської - на 93 відсотки.

Скорочення експорту

На тлі загального падіння експорту вищими темпами скорочувалася торгівля з Росією. Так, її частка у проданих Україною товарах за кордон склала у 2015 році 12,7 відсотка, порівняно з 23,5 процента у 2008 році. Завдяки запровадженню зони вільної торгівлі з Євросоюзом продаж товарів та послуг до нього почав зростати, але це не змогло запобігти загальному зменшенню обсягів української зовнішньої торгівлі з року в рік.

Головний редактор галузевого порталу "Укррудпром" Олег Богатов в інтерв'ю DW зазначає, що за останні роки Україна втрачала контроль за підприємствами на окупованій частині Донбасу, а ті, що залишилися на підконтрольній території, здебільшого орієнтовані на збут продукції на російських ринках, який невпинно скорочувався через ініційовані Москвою торговельні війни та пряму агресію Росії проти України.

За словами Богатова, експорт донбаських підприємств скорочувався і через те, що переважна більшість із них морально застаріли та не проходили модернізацію. "Донецький завод "Норд", який виробляв холодильники, переживав серйозні проблеми зі збутом своєї продукції ще до початку війни через свою технологічну відсталість. Подібні проблеми спіткали й інші донбаські підприємства машинобудівної, хімічної та металургійної галузей", - розповідає експерт.

Потрібен час

Голова Комітету економістів України Андрій Новак в інтерв'ю DW зауважує, що ринки Росії та держав СНД наразі становлять "не більше восьми відсотків від української зовнішньої торгівлі". Незважаючи на набуття чинності зоною вільної торгівлі України з Євросоюзом, знайти ринки-компенсатори місцеві виробники ще не встигли. "Такими ринками не можуть бути ринки ЄС, бо структура експорту на російський ринок і структура експорту до ЄС дуже відрізняються", - каже експерт.

Альтернативами для українських підприємств, які були орієнтовані на Росію, можуть стати ринки Азії і Африки, вважає Новак. "Але для виходу на них потрібен час для сертифікації продукції та отримання всіх необхідних дозволів", - застерігає він.

На думку директора київського Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігоря Бураковського, Україна може намагатись оскаржувати захоплення її підприємств на окупованих територіях в міжнародних судах. А також більш активно виступати у Світовій організації торгівлі проти торговельних бар'єрів з боку Росії.

Побудова сучасної економіки

Водночас, криза відкриває нові перспективи, даючи Україні шанс перебудувати свою економіку, вважають аналітики. Наприклад, ідеться про збільшення частки послуг, які постачаються на зовнішні ринки. Частково це визнається і в Експортній стратегії. В документі сказано, що з радянських часів Україна експортувала переважно товари. Частка послуг в загальному експорті країни протягом останніх десяти років майже не змінилася і складала близько 25 відсотків. При цьому більше 40 відсотків цих послуг припадало на транспорт, значну частину якого складає транспортування нафти і газу.

Проте, як написано в документі, останніми роками наявна тенденція до збільшення частки сучасних видів послуг - телекомунікаційних, комп'ютерних, інформаційних. Частка цих видів послуг зросла з 20 відсотків у 2009-2010 роках до 34 відсотків у 2014-2015 роках. І відбулося це, зауважується в Експортній стратегії, "за рахунок стрімкого розвитку сектора інформаційно-комунікаційних технологій".

Ключ до успіху - свобода підприємництва

Президент Центру ринкових реформ, екс-міністр економіки України Володимир Лановий не бачить у держави здатності визначити ті сектори економіки, які би гарантували успіх експортної стратегії України. "Олігархи, які контролюють владу, не будуть думати про інноваційні моделі економіки. Необхідне створення системи, атмосфери й інституцій для забезпечення свободи підприємництва, і вже підприємці, а не олігархи чи можновладці, мають шукати галузі та сектори, в яких Україна зможе зробити ривок", - каже в інтерв'ю DW Лановий.

На його думку, зона вільної торгівлі з Євросоюзом дає можливість для місцевої економіки увійти на першому етапі в більш тісні коопераційні зв'язки з європейськими компаніями через продаж їм часток акцій українських компаній, що становлять інтерес для ЄС. "Такі підприємства можуть в Україні виготовляти вироби, комплектуючі та деталі для складних систем в суднобудуванні, автомобілебудуванні, літакобудуванні, ракетобудуванні. Для цього держава має забезпечити відкритий режим зовнішніх відносин і побороти корупцію. Тоді з'явиться шанс також і для відродження експортного потенціалу української легкої та харчової промисловості", - вважає Володимир Лановий.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "Обозреватель".

Джерело

Наші блоги