Рекс Тіллерсон: чому новий держсекретар може зблизити США та Росію?

Тіллерсон є ще й другом російського президента: "Мої стосунки з Володимиром Путіним почалися майже 15 років тому, я знаю його з 1999 року, і у нас дуже близькі відносини", - так кілька років тому сказав сам Рекс Тіллерсон на зустрічі зі студентами Техаського університету в Остіні. "Він спілкувався з Володимиром Путіним більше, ніж будь-який інший громадянин США, за винятком хіба що Генрі Кіссінджера", - сказав про нового держсекретаря ще до його призначення один з високопосадовців в адміністрації Білла Клінтона, президент Центру стратегічних і міжнародних досліджень Джон Хамр.

Без політичного досвіду, але це окей

Тіллерсон - такий самий новачок у політиці, як і сам обраний президент Дональд Трамп,- жодних державних посад 64-річний республіканець раніше не обіймав. Все своє життя він пропрацював на одному місці: кар'єру в Exxon він почав після завершення навчання в університеті в 1975 році і зміг до 2006 року від простого інженера дослужитися до голови ради директорів. Перед призначенням на посаду головного дипломата країни техасець керував компанією з оборотом понад 260 мільярдів і активами на суму не менше 350 мільярдів доларів, які розкидані по всій планеті. Приймаючи присягу Тіллерсона, президент назвав його "людиною, якого поважають у всьому світі ще перед тим, як він почав" працювати держсекретарем і зазначив, що заради нової посади він пожертвував "дуже хорошою роботою".

Тіллерсон відомий тим, що він - переконаний консерватор, але при цьому радикальними поглядами не відрізняється. Він визнає зміни глобального клімату і готовий вживати заходи задля його захисту, виступає за вільну торгівлю і не є націоналістом, як Джон Болтон, котрий теж претендував на посаду держсекретаря.

Плюсами екс-глави ExxonMobil на посаді держсекретаря є те, що він добре знає міжнародну політику, жив і працював у багатьох точках світу, в тому числі на Близькому Сході і в Росії. Як колишній шеф найбільшої в світі приватної нафтової компанії, він, можливо, має більше досвіду спілкування з провідними політиками по всьому світу, ніж чимало професійних дипломатів. Але про його погляди стосовно зовнішньополітичних проблем донедавна було практично нічого не відомо.

Перед тим, як Тіллерсон очолив Держдепартамент, йому довелося піти з посади глави ExxonMobil, аби уникнути формальних проблем з тим, щоб очолити Держдепартамент. Йому навіть довелося запустити процес продажу своєї частки акцій компанії, щоб уникнути конфлікту інтересів. Їхня вартість чимала. Станом на грудень 2016 року, за різними оцінками, цінних паперів у нього набралося на суму від 149 до 218 мільйонів доларів США.

Тіллерсон і Росія

Коли між Росією і країнами Заходу в березні 2014 року різко зросла напруженість через анексію Криму, Рекс Тіллерсон виявив себе як вправний тактик, дійшла висновку газета New York Times. Компанія ExxonMobil під його керівництвом слухняно підкорилася рішенню про запровадження санкцій американською адміністрацією, хоча Рекс відкрито виступав проти обмежувальних заходів.

Це зрозуміло: американський нафтовий концерн зазнав мільярдних збитків через замороження низки проектів. Але водночас за лаштунками Тіллерсон зумів зберегти хороші зв'язки з російською владою і довести, що готовий продовжувати робити бізнес в Росії.

Як глава концерну, зацікавленого в знятті санкцій і розширенні роботи в Росії, на посаді держсекретаря США Рекс Тіллерсон може продовжити виступати за їхнє скасування, вважають чимало оглядачів. "Шанси, що він буде дивитися на Росію крізь призму ExxonMobil, наближені до 100 відсотків", - переконаний Роберт Вайссман, президент громадської організації Public Citizen, базованої у Вашингтоні.

"Тіллерсон буде надійним і ефективним посланцем для перезавантаження відносин США і Росії", - сказав виданню New York Times Девід Голдуін, колишній провідний дипломат Держдепу з енергетичних питань в адміністрації Барака Обами. Голдуін вважає, що вибір Тіллерсона означає, що президент Трамп "вирішив укласти пакт з Росією проти Китаю".

Новий тон щодо друзів у Москві

Близькість Рекса Тіллерсона до Росії Трамп вважає перевагою, але в американському Конгресі кандидатура нового держсекретаря спочатку великого захоплення не викликала. Скептично про нього висловлювалися деякі представники республіканців - такі, як сенатор від Флориди Марко Рубіо, і сенатор від Арізони Джон Маккейн. Утім, Сенату все ж вдалося затвердити Тіллерсона на поcаді 56 голосами проти 43. Можливо, роль у цьому зіграв і суттєво критичніший тон щодо друзів у Москві під час виступу тоді ще кандидата Тіллерсона перед комітетом із міжнародних справ Сенату у січні.

У ньому він назвав Росію "загрозою" для США. За словами Тіллерсона, Росія є "небезпечною, але не непередбачуваною", її дії "ігнорують американські інтереси". Він визнав, що співпраця Вашингтона і Москви є бажаною у низці міжнародних питань, але поведінка РФ тривожить союзників США. Він також додав, що Росія не мала законних прав на анексований український Крим, і навіть закинув адміністрації попередника Трампа Обами надто слабку реакцію на анексію півострова, що, мовляв, і підштовхнуло Москву до подальшої активності на Сході України. Тож не виключено, що Тіллерсон-держсекретар в підсумку відрізнятиметься в питанні лояльності до Москви від Тіллерсона-бізнесмена.