"Націоналізація" на Донбасі: чи чекати на нових переселенців

102

Тисячі працівників українських підприємств, захоплених на непідконтрольних територіях Донбасу, звільняються. Що далі?За даними українського міністерства соціальної політики, від початку так званої цивільної блокади Донбасу кількість вимушених переселенців в Україні скоротилась майже на три відсотки - до 1,6 мільйона осіб станом на 27 березня. Проте, за словами Олександри Дворецької, координаторки юридичного напрямку благодійної організації "Схід-SOS", така статистика відображає, радше, чистку офіційного реєстру, ніж реальні тенденцій міграції.

Адже щоденні звіти Державної прикордонної служби та інформація громадських активістів, навпаки, свідчать про збільшення кількості осіб, які перетинають лінію розмежування, у півтора-два рази порівняно з кінцем січня цього року. "Це, звісно, частково пов'язанo з сезонним фактором, і ми точно не знаємо, яка кількість цих людей виїжджає з самопроголошених "республік" надовго, однак сукупність подій останніх тижнів цілком може призвести до збільшення кількості переселенців", - пояснює Дворецька.

Раптові звільнення

Головним тривожним фактором, за словами правозахисників, стала фактична "націоналізація" сепаратистами підприємств, що до початку березня працювали на непідконтрольних територіях за українськими законами. "Після введення так званих тимчасових адміністрацій, до нас почали звертатися люди за порадами: що робити, як переоформлятися на виробництві, звільнятись чи ні?" - розповідає Дворецька.

Правозахисники зазначають, що й самі не до кінця розуміють юридичні механізми звільнення людей внаслідок захоплення підприємств сепартистами, а держава не надає відповідних роз'яснень. У Донецькому обласному центрі зайнятості також не змогли відповісти на запитання DW щодо врегулювання трудових відносин на непідконтрольних територіях.

Так, у прес-службі "Укртелекому", чия донецька філія була захоплена сепаратистами ще 1 березня, розповіли DW, що близько тисячі співробітників компанії з непідконтрольних територій були звільнені у перші ж дні. "На жаль, керівник дирекції погодився на співпрацю з тими людьми, які захопили наші потужності, погодився очолити якусь їх нову структуру, вмовляв підлеглих переводитись працювати на неї, - розповідає директор з корпоративних комунікацій компанії Михайло Шуранов. - Тому люди звільнялись переважно за власним бажанням - передавали заяви електронною поштою".

"Укртелеком" належить холдингу "СКМ" олігарха Ріната Ахметова, чиї активи на непідконтрольних територіях стали головним об'єктом зазіхань сепаратистів. До середини березня про втрату контролю над активами у "республіках" заявили ще дві компанії холдингу: енергетична група "ДТЕК" та металургійна "Метінвест". За даними компаній, на їхніх підприємствах на непідконтрольних територіях працювали відповідно 36 тисяч та 20 тисяч робітників.

"Усі наші шахтарі у Ровеньках, Свердловську та інших містах були звільнені в один день - 15 березня", - розповідає DW один з топ-менеджерів "ДТЕК" на умовах анонімності. У прес-службі компанії частково підтвердили цю інформацію, зазначивши, що трудові угоди з працівниками на непідконтрольних територіях були розірвані за їх власним бажанням або за згодою сторін. "Ніякі попередження у таких випадках не передбачені", - зазначають у компанії.

На думку юриста Центру соціальних та трудових досліджень Віталія Дудіна, керівництво захоплених підприємств обрало такий шлях звільнень, виходячи з форс-мажорних обставин. "Та у програші залишаються робітники - вони не можуть претендувати на допомогу по безробіттю, втрачають безперервний стаж, залишаються взагалі поза правовим полем", - пояснює експерт.

Міграція не для всіх

Збереження робочих місць попри негативні наслідки блокади - такий був головний аргумент проголошеної сепаратистами "націоналізації". Тож не дивно, що переважна більшість працівників "ДТЕК", "Метінвесту" та інших захоплених підприємств продовжують залишатись на робочих місцях.

"Наші колишні працівники продовжують ходити на роботу, хоч ніяк не оформлені і не захищені, - розповідає DW джерело в керівництві "ДТЕК". - Ось 18 березня на шахті в Ровеньках на робочому місці помер чоловік - його родина не отримали ніякої допомоги навіть на поховання".

У підприємствах Ріната Ахметова наголошують, що надали можливість робітникам з "республік" переводитись на інші підприємства на підконтрольних уряду територіях. Станом на 28 березня у відповідні центри підтримки персоналу ДТЕК та "Метінвесту" звернулися відповідно 579 та 380 осіб.

У компаніях зазначають, що з проханням про переведення до них звертаються працівники різних професій та рівня кваліфікації. Та на думку голови Федерації металургів України Сергія Біленького, у першу чергу, зацікавлені у збережені трудових відносин представники менеджменту середньої та верхньої ланки: директори, керівники підрозділів та інженери захоплених підприємств. "Багато хто з них не хоче псувати кар'єру співпрацею з цими "тимчасовими адміністраціями". Врешті-решт, таким спеціалістам є що втрачати", - зазначає він.

Нова хвиля

Відтік кваліфікованих кадрів з "республік" може паралізувати промисловість непідконтрольних територій протягом наступних двох-трьох місяців, зазначають опитані DW експерти. До того ж захоплені підприємства вже стикнулися з труднощами при реалізації продукції. І "ДТЕК", і "Метінвест" уже заявляли офіційно, що переслідуватимуть у судах всіх, хто купуватиме вугілля чи метал з втрачених компаніями активів. "А якщо сепаратисти не зможуть реалізувати продукцію, то не матимуть грошей на зарплати. Тоді робітники зрозуміють, що з цією "націоналізацією" їх просто кинули", - стверджує співрозмовник DW у керівництві "ДТЕК".

Затримка зарплат чи навіть повне зупинення підприємств може спричинити в регіоні серйозні соціальні проблеми ще до початку літа, прогнозують експерти. "Найбільш ймовірно, ми отримаємо нову хвилю переселенців, що тікатимуть не від безпосередньо бойових дій, а від злиднів, - вваажає Сергій Біленький. - Однак ситуація з блокадою відштовхує мешканців непідконтрольних територій від України, тому тікатимуть у тому числі й до Росії".

Приєднуйтесь до групи "УкрОбоз" на Facebook, слідкуйте за оновленнями!

Наші блоги

Останні новини

Загрузка...