"При -50°С треба було пахати": українець розповів про випробування Сибіром

2.8т

Степан Плонський із Тернопільської області своє дитинство і юність провів у Сибіру.

Про життя далеко від дому та випробування, які випали на його долю, він розповів "Високому замку".

За його словами, все розпочалося з приїзду більшовиків у їхнє село. Всіх родичів тоді повезли у в’язницю.

"Всіх повезли у бережанську тюрму. У її підвалах людей було набито як оселедців, дихнути годі. Щоночі викликали на допити і тата. Хто звідки приходив до тебе з лісу? Що казали? Що ти кому давав? Іван Плонський лише розводив руками. Так і не дізнавшись нічого для них цікавого, через два місяці енкаведисти дали вимордованому чоловікові підписати папір про те, що їхати Сибір він зголошується… добровільно", – пригадав Плонський.

Потім була довга дорога на Сибір, куди везли у холодному, набитому людьми вагоні.

"У заґратованих вагонах – собачий холод, їхали у благенькій осінній одежі, без провіанту. Раз на добу давали горнятко якоїсь баланди, а часом не було і її. Інколи перепадала напівгнила в’ялена риба", – розповів чоловік.

За словами Степана Плонського, у Сибірі тоді була величезна кількість лагерів та величезна проблема з їжею.

"Лагер на лагері! Поселили нас шістьох у дерев’яному бараку, у невеличкій кімнаті. Таргани і клопи домучували. Батько збив сякі-такі нари, на тому і спали. З їжею були проблеми. За продуктами стояли величезні черги. З настанням літа стало трохи легше: на одній ділянці викорчували дерева і зробили собі невеличкий город, вирощували там картоплю. Збирали у тайзі брусницю. Складували її у ящик, де на морозі замерзала, а взимку добували звідти. Тато працював біля циркулярки, мама відкидала сніги. Я ходив до школи", – зазначив він.

Чоловік розповів, що у нього конфлікти, через те, що не спілкувався російською мовою.

"Не вмів говорити по-російськи, тому місцеві ровесники знущалися наді мною – штурхали, обзивали. "Сиділи" у нашому селищі представники різних національностей: латиші, литовці, чеченці, кримські татари. Були й узбеки, яких засудили через "багатожонство", – пригадав Плонський.

Коли чоловіку запропонували працювати на НКВС, він відмовився. За це заплатив своєю свободою: його запроторили у "каталажку", помістили у тернопільську, згодом у львівську тюрму. Звідти запакували у вагони – і на схід. Везли на станцію у "воронку". Дюдей набили утричі більше, ніж можна було. Окрім цього, у вагон запускали вихлопні гази. Задихаючись, етаповані непритомніли.

"Випало бути "сумконосом" – у речовому мішку за плечима носив по 30 кілограмів вибухівки, яку закладали у шурфи. Взимку температура повітря там опускалася до -62 С. Коли градусник показував -51°С, на роботу на відкритій місцевості не посилали, хіба що – в шахту. Але коли було -50°С, треба було йти "пахати", – розповів чоловік.

Як повідомляв "Обозреватель", у Росії біженців із Донбасу відправлять до Сибіру.

Читайте всі новини по темі "@стрічка" на сайті "Обозреватель".

Приєднуйтесь до групи "УкрОбоз" на Facebook, читайте свіжі новини!

Місце:

Наші блоги

Останні новини