Нова енергетична стратегія України: замість цифр - орієнтири

235

Менше імпорту

Цього разу для міністерства енергетики та вугільної промисловості України нову енергетичну стратегію писали не співробітники відомства, а експерти Центру Разумкова та Національного інституту стратегічних досліджень. Один з її розробників, директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко каже, що в новій стратегії запропонували саме напрямки -"куди", та орієнтири - "як" розвивати енергетичну галузь України. "Основна ціль стратегії – енергетична безпека країни та енергоощадливе використання ресурсів, застосовуючи інноваційні технології", - сказав DW Омельченко.

За його словами, у документі представлений план дій, як цього досягти - Україна має фокусуватись на мінімізації імпортної залежності за рахунок оптимізації внутрішнього споживання, натомість довести до максимуму власний видобуток різних типів палива, створити стратегічні резерви, диверсифікувати джерела і шляхи постачання енергоресурсів та подбати про захист критично важливої енергетичної інфраструктури.

Ставка на розумне споживання

Розробники стратегії вказують, що резерв для оптимізації споживання енергоресурсів є, оскільки енергоємність ВВП України (показник рівня витрат паливно-енергетичних ресурсів на одиницю виробленого валового внутрішнього продукту країни - Ред.) майже вп’ятеро вища порівняно з країнами Європи. Вони пропонують вдвічі її скоротити за рахунок зміни структури економіки, відмовившись від застарілих промислових виробництв, де застосовується велика кількість природних ресурсів, зокрема газу, а більше розвивати інноваційні наукоємні галузі. Окрім цього досягти зменшення використання енергоресурсів завдяки модернізації промислового обладнання, замінюючи застарілі котли та агрегати не тільки у промисловості, а й у житловому секторі.

Стимулювати підвищення енергоефективності розробники пропонують шляхом монетизації субсидій з поступовою відмовою від субсидування. Підвищувати енергоефективність на об’єктах генерації електричної та теплової енергії пропонується зниженням втрат при її передачі та розподілі. "Завершення процесу переходу на ринкове ціноутворення сприятиме економному використанню ресурсів. Ліквідація "витратної" методології тарифоутворення, вдосконалення регулювання енергетичних ринків, підвищення їх конкурентності змусить суб’єктів господарювання забезпечити суттєве підвищення енергоефективності при виробництві та постачанні енергоресурсів", впевнені розробники стратегії.

Також вони роблять акцент на енергозбереженні у транспорті, яке має стимулюватися оподаткування, аби українці більше використовували електромобілі.

Структура споживання

Якщо зараз у структурі споживання первинних енергоресурсів в Україні домінує природний газ, атомна енергетика та вугілля, то нова стратегія передбачає суттєву зміну пріоритетів. Природній газ залишиться вагомою складовою енергетичного балансу, однак він має бути власного видобутку, йдеться у проекті стратегії. Оскільки існує ймовірність, що у майбутньому РФ відмовиться від української ГТС при транспортуванні газу до Європи, побудувавши обхідні маршрути "Північний потік 2" та "Турецький потік", зазначають експерти. За такого сценарію, Україна може повністю лишитися без імпортованого російського газу, який нині Україна купує у Європі через реверсні схеми.

Але не тільки газ має бути у пріоритеті."Ми передбачаємо що найбільшими темпами буде збільшуватися споживання енергії з відновлюваних джерел з 4 відсотків, які були у 2015 році до 20 відсотків у 2035 році. Прогнозуємо, що відновлювані джерела енергії відіграватимуть більшу роль, аніж вугілля зараз", - каже Володимир Омельченко. За його словами, у найближчі вісімнадцять років зростатиме частка сонячної, вітрової генерації та вироблення енергії з біомаси. За цей час, відповідно до проекту стратегії, частка вугілля в енергобалансі України має зменшитися в 3,5 рази. Такі розрахунки ґрунтуються на прогнозах зменшення обсягів споживання енергоресурсів через що в країні виникне надлишок енергетичного вугілля і постане питання про закриття нерентабельних надлишкових державних шахт, йдеться у проекті стратегії.

Інновації на низькому старті

Цей пункт проекту нової стратегії найбільше обурив парламентаріїв та представників галузевих асоціацій на презентації документу у профільному комітеті Верховної Ради. "У попередній стратегії ми хотіли розвивати вугільну галузь, тепер ліквідовуємо. Але виходячи з енергобезпеки країни вугільні шахти, навпаки, треба залишати, навести там лад і дати якісь орієнтири в цифрах", - сказав голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець. Депутат від "Опозиційного блоку" Юлій Іоффе попередив, що закриття шахт дорого обійдеться державі. А голова підкомітету з питань вугільної промисловості профільного парламентського комітету Михайло Бондар заявив, що представлена стратегія потребує серйозного перегляду і доопрацювання.

Автори ж кажуть, що врахували сучасні світові тренди того, що енергетика буде кардинально змінюватися, каже член стратегічної ради "Київського інституту енергетичних досліджень" Світлана Голікова. За її словами, у майбутньому спостерігатиметься перехід від використання великих енергопотужностей до розвитку розподіленої генерації, коли повноцінним учасником енергетичного ринку стає споживач, маючи у себе на даху сонячну панель чи регулюючи своє енергоспоживання . Однак всі ці напрацювання, на її думку, можуть бути суттєво змінені українськими політичними лобістами, які вже почали перетягувати між собою проект нової стратегії, як ковдру, дбаючи про розподілення фінансових потоків. "У нас немає лобістів, які б відстоювали інновації. Є ризик того, що цю стратегію зведуть до банального галузевого розподілення", - вказує Світлана Голікова.

Зменшити ці ризики можна ухваливши у парламенті політичну частину пріоритетного розвитку енергетики в Україні, а практичну частину стратегії затвердити у кабміні з покроковим планом її виконання. Нині ж вся нова розроблена стратегія затверджується лише постановою уряду, на рішення якого суттєво можуть впливати лобісти, каже Голікова. Верховна Рада при цьому не несе політичної відповідальності за розвиток галузі.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "Обозреватель".

Джерело