Антиміграційний указ Трампа: німецька культурна сцена бунтує

258

27 січня Дональд Трамп підписав указ, згідно з яким громадяни семи країн, населених переважно мусульманами, на 90 днів втрачають право в'їзду на територію США. Цими країнами є Ірак, Іран, Лівія, Сомалі, Сирія, Судан та Ємен. Навіть німецькі громадяни, які мають подвійне громадянство та паспорти вказаних країн, наразі позбулися права їздити до США.

Гете-Інститут стикнувся з першими наслідками

Перші наслідки указу відчув на собі німецький Гете-Інститут. У небезпеці опинились така універсальна цінність, як відкритість, застеріг президент німецького культурного центру Клаус-Дітер Леманн (Klaus-Dieter Lehmann) в інтерв'ю радіо Deutschlandfunk. "Ми знаємо іншу Америку, і ми б хотіли в майбутньому бачити цю іншу Америку", - сказав він. Для участі в презентації проекту під назвою "Іранська сучасність" до Берліна запросили іранського письменника Шахріара Манданіпура, який зараз мешкає в США. Проте він не приїхав через побоювання, що потім не зможе повернутися у штати. Про це з жалем написав в статті для німецького видання Suddeutsche Zeitung генеральний секретар Гете-Інституту Йоганнес Еберт (Johannes Ebert). Часопис зібрав думки видатних діячів культури щодо заборони в'їзду у США для мігрантів та біженців.

Так, письменник Найєм Валі (Najem Wali) з Берліна хотів полетіти до Нью-Йорка, щоб зустрітися з друзями, колегами та журналістами. Але йому це не вдалося: "Я не маю права поїхати в Америку, тому що я мусульманин та терорист", - вважає автор, який народився в іракському місті Басра у 1956 році.

"Через 36 років після втечі з Іраку через диктатуру Саддама Хусейна, Трамп хоче одним розчерком пера нівелювати моє німецьке громадянство, отримане ще у 1991 році, - каже Валі. - Очевидно, Трамп не знає, що усі диктатори завершили свій шлях на звалищі історії. І він не стане виключенням".

Митці відчувають себе вигнанцями

Шіда Базьяр (Shida Bazyar) - німецька письменниця з іранським корінням. 2016 року вона опублікувала роман "Ночами в Тегерані тихо", про який вона розповідатиме на презентаціях проекту "Іранська сучасність". Антимігрантський указ Трампа письменниця вважає банальною демонстрацією сили. "Всі обмежувальні закони, які безпосередньо стосуються людей певного походження, - каже Базьяр, - завжди є кроком убік від вільного і відкритого суспільства".

"Пояснювати це міркуваннями національної безпеки - безглуздо", - вважає іранський режисер Амір Реза Кухестані, який останнім часом працює в Мюнхенському камерному театрі. За його словами, "усе це тільки привід для радикальної ідеології".

Заборона на в'їзд є частиною брудної політики, що має на меті дискредитувати мусульман та закріпити за ними негативний імідж. "Мене лякає, що людей можна утискати та відмежовувати тільки через їхнє походження", - говорить берлінська хореограф Моджган Хашеміан (Modjgan Hashemian). "Це суперечить тому, до чого я прагну на сцені, а саме віднайденню діалогу, а особливо в країнах, в яких він не є данністю", - пояснює Хашеміан.

Чи посилює декрет Трампа радикальні настрої?

"Як раз ці сім країн дуже багато зробили, щоб побороти радикалізм", - каже Йілмаз Дзівіор (Yilmaz Dziewior), народжений у Бонні директор кельнського Музею Людвіга. "Ця заборона абсолютно безглузда", - додає його колега Стефан Вебер (Stefan Weber), директор берлінського Музею ісламського мистецтва. Він вважає, що дії Трампа дуже допоможуть терористам. "Будь-яка поляризація на руку радикалам, краще було б підтримати помірковані сили", - каже Вебер. Хоча, продовжує він далі, якщо науковці в майбутньому вирішать проводити свої дослідження не у США, а в Німеччині, "ми привітаємо такий крок".

"Цілком абсурдно думати, що в нинішній глобалізованій науці можна повністю ізолювати якусь одну країну", - вважає Фредеріке Флесс (Friederike Fless), президентка Німецького археологічного інституту в Берліні. "Америка повністю залежить від хороших людей, яких вона розшукує по багатьом країнам", - сказала Флесс. Тож, на її думку, заборона Трампа "повністю випала з часу".

Своє велике розчарування новим президентом США та його "брудною політикою" вже висловила іранська художниця Парасту Форухар. З 1991 року вона мешкає в Німеччині. Заборона на в'їзд до США, де мешкають багато її друзів, розгнівала Форухар. Як вона заявила Deutsche Wellе: "Я сподіваюся на масштабний рух протесту".

Від заборони на в'їзд в США постраждали багато німців, які, крім німецького, мають й іранський паспорт - зокрема, і відзначений численними нагородами письменник Навід Кемрані (Navid Kermani), лауреат премії миру німецьких книгарів.

Приєднуйтесь до групи "УкрОбоз" на Facebook, слідкуйте за оновленнями!

Наші блоги

Останні новини

Загрузка...