БлогиСвіт

Віденський історик: Україна - причина фантомних болів у більшості росіян

353

Путін знає про те, як росіяни ставляться до України, і вміло використовує це для досягнення своїх цілей, впевнена Керстін Йобст, професор Віденського університету.В інтерв'ю DW професор Віденського університету, доктор історичних наук Керстін Йобст (Univ.-Prof. Dr. Kerstin S. Jobst) розмірковує про історію як про науку, "зручну" для політиків, про багатонаціональність в Київській Русі й про небажання Москви відпустити Україну.

Deutsche Welle: Національна приналежність Анни Ярославни, народженої в XI столітті в Київській Русі, стала точкою відліку для нової хвилі суперечок про витоки української та російської державності. Наскільки нормальною є дана ситуація з точки зору професійного історика?

Керстін Йобст: У цьому випадку звертатися до періоду раннього Середньовіччя в пошуках історичних коренів національної держави - це абсурд. Нестор свідчив про поліетнічність Київської Русі. Шукати там російську або українську державність немає сенсу.

Ви не могли б привести, можливо, схожі приклади з історії інших європейських народів?

Це, наприклад, суперечка поляків і німців про "національну приналежність" Коперника: поляком він був або німцем? З наукової точки зору ми тут також маємо справу з проектуванням сучасних уявлень про національну ідентичність на історичний період, в якому ці уявлення були відсутні.

Історію взагалі люблять використовувати, щоб підтвердити те чи інше злободенне твердження. Це дуже "зручна" з політичної точки зору наука. Зі спробами "історичної легітимації" того чи іншого твердження ми стикаємося впродовж всієї історії людства. І це не тільки східноєвропейський феномен.

В Україні ми сьогодні маємо справу зі спробою дистанціюватися від радянського минулого в пошуках національної ідентичності. На цьому тлі спостерігається поява і прославляння нових "національних героїв", які, проте, не однозначні для всієї території України. До Бандери в Галичині і на сході країни ставляться по-різному, що ні для кого не секрет.

Чи можна вважати слова Путіна про княжну Анну Київську провокацією? І якщо так, то навіщо вона, в принципі, була йому потрібна?

Більшість жителів Росії впевнені в тому, що росіяни, українці й білоруси - це один великий народ, зі спільною історією й спільними традиціями, і що так було завжди. Заяви українців про власну національну ідентичність сприймаються більшістю росіян як щось дивне, незрозуміле: мовляв, ми ж - брати, ми повинні завжди бути разом. Тут ми маємо справу з фантомним болем жителів колись величезної імперії. Путін дуже добре це розуміє і дуже вміло використовує. Москва досі "претендує" на так зване "ближнє зарубіжжя", не бажаючи повністю втрачати контроль над колись своєю сферою впливу.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "Обозреватель".

Джерело
0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Щоб проголосувати за коментар чи залишити свій коментар на сайті, до свого облікового запису MyOboz або зареєструйтеся, якщо її ще немає.
Зареєструватися
Нові
Старі
Кращі
Найгірші
Коментарі на сайті не модеровані

Наші блоги