Кинула в обличчя монети через російську? Було не зовсім так – Ніцой
У другій частині інтерв'ю дитяча письменниця Лариса Ніцой розповіла про різницю у скандалах з Олегом Скрипкою та Іваном Дорном, користь від покарань за наругу над державною мовою та "русский мир", який все ще нікуди не дівся.
Першу частину розмови читайте тут.
- Ви позиціонуєте себе як затятого борця за українську мову. Це ваша постійна позиція по життю чи ставлення загострилося останнім часом?
- Позиція загострилася останнім часом з початком війни. Звісно ж раніше ми були україномовними, відстоювали українське, але у нас на це не було гострих зубів. На жаль, я все життя відчувала дискримінацію, але просто з цим мирилась.
Я пам'ятаю, коли я ще була молоденькою студенточкою, то в нас було хобі. Ми бігали по магазинах Кіровограда й діставали продавчинь назвами українських товарів. Вони не знали, що ми від них хочемо, ми були як іноземці або якісь аборигени, які з кущів вискочили. І от пройшли вже десятки років, а ситуація не змінилася.
Читайте: Мовний скандал у Києві: відома письменниця добралася до голови Нацполіції
Зараз уже цей наступ іде на моїх дітей, уже моя донька виросла, а вона знову в тій смій ситуації як я. Я розсердилась на цю ситуацію, а тут війна. І мене нарешті це поставило вже в таку позу: "До яких пір я в своїй країні не буду чути у відповідь свою мову?". Я хочу у відповідь чути свою мову, тим більше якщо я за це плачу гроші.
- Добре, що ви сказали про гроші. Якраз хотів запитати. Одного разу ви жбурнули в обличчя російськомовній продавчині жменю копійок. Ви вважаєте, що після цього вона почне поважати українську? Мені здається, що такими методами україномовну державу не побудуєш.
- Все було не так. Це ваші колеги журналісти перекрутили. Ніякого кидання прямо в обличчя там не було. Коли я спитала продавчиню, чи володіє вона українською мовою, та сказала: "Да". Тоді я попросила говорити зі мною українською. Вона ж нахабно проігнорувала. І от коли людина з відчаю цю здачу просто змітає, а це показують так, що ти цілеспрямовано береш ці копійки і кидаєш з розмаху в обличчя - це ж трошки різні речі.
- Ок. А на чиєму ви були боці під час скандалу зі Скрипкою? Іншими словами, чи згодні ви з ним у тому, що людей, які не можуть вивчити українську мову, потрібно відправляти у гето?
- Та цей же скандал було зроблено спеціально, щоб відвернути увагу від Дорна.
- Тобто Скрипка свідомо підставився, щоб виручити колегу?
- Я не знаю, де він це говорив, бо не досліджувала це питання, але бачила, що цей запис було зроблено взагалі за кілька місяців до скандалу з Дорном. Але коли почався шум навколо Дорна,то "русский мир" його кинувся рятувати. Треба було чимось погасити пожежу, переключити увагу українців на обговорення іншого питання — і тут вони бігом вивалюють Скрипку в ефір. Народ припиняє говорити про Дорна і говорить про Скрипку. Це виключно технологічний трюк. І він спрацював.
Чомусь тільки хтось стає на захист українського... А Скрипка - творча людина, може вислвлюватись як хоче, він не юрист.
- Але ж Дорн теж творча. Виходить йому теж можна?
- Ну да, але чомусь до одного є претензії, а до іншого нема. Причому претензії до того, хто на захисті українського.
- Але ви так і не сказали, чи згодні зі Скрипкою у питанні про гето. Що робити з такими людьми?
- Нічого не потрібно робити. Закон відповідний прийняти.
Читайте: "Нас зливають у каналізацію": Фаріон спровокувала новий мовний скандал
- Погодьтеся, що українське суспільство виконує далеко не всі прийняті закони.
- Тут я з вами згодна. Чи допоможе нам мовний закон, який ми приймемо? Якщо там не буде покарань, якщо там не буде великих штрафів, якщо там не буде виписано служби, яка ці покарання буде виконувати, відслідковувати і здирати штрафи — буде толку як з Конституції.
- Автори одного з трьох запропонованих законопроектів про мовний закон пропонують вводити кримінальну відповідальність за його порушення. Ви вважаєте це адекватною мірою? На вашу думку, та продавчиня такого заслуговує?
- Я вважаю, що державна мова — це ще один символ, як герб, як прапор. Чому, якщо над цими символами чинять наругу, то за це є відповідальність, а за мову ні. У випадку прийняття такої норми ніхто не буде робити наругу, сміятися над мовою. Взагалі вважаю, що це нонсенс - сміятися над будь-якою мовою, принижувати її.
- А ви не боїтесь, що у випадку нав'язування української мови, наше суспільство розколеться ще більше?
- Я не розумію, що таке "нав'язувати". Тобто, якщо в магазинах і ресторанах почнуть обслуговувати українською мовою, то відбудеться розкол, а російськомовні люди зроблять бунт?
Читайте: "АТО - це не Україна": в Дніпрі спалахнув сепаратистський скандал
- Російськомовні теж є різні. Багато хлопців, які воюють за Україну на Донбасі, розмовляють і думають російською. Вам не здається, що вони можуть сприйняти це як приниження?
- Ні, тому що ми не примушуємо забути свою мову. Кругом залишається мова для меншини — і в шкільних закладах, і хлопці можуть спілкуватися в кафе теж російською мовою. Вони приходять — і їм же ніхто не заборонить замовляти меню російською мовою, й у відповідь офіціанту говорити російською мовою. Це ніхто не забороняє.
В усьому світі так, що в одній країні — одна мова, а не вінегрет як у нас. Ми нічого не придумуємо, не вигадуємо велосипед. І навіть нового відкриття не робимо. Ми просто підпорядковуємося спільним правилам, що в інших країнах існують.
- На вашу думку, Україна іде правильним шляхом? Згодні з думкою, що ми вже остаточно відірвались від Росії?
- Ні, ми не відірвались, і "руский мир" ще сидить тут. Але ми на правильному шляху, у нас є велике бажання, воля до цього. Це як розривати пута. Але ж з їхнього боку шалений опір цьому. Тому ми ще не відірвалися, а "русский мир" проявляється в усьому. На кожному кроці.