Тетяна Прокопчук: бізнес очікує Уповноваженого економічного оператора

675

Американська торговельна палата в Україні є не тільки захисником інтересів іноземного бізнесу, який працює в нашій економіці, але й є конструктивним партнером Уряду на шляху реформування українського законодавства під потреби підприємців, створення сприятливого інвестиційного клімату, покращення фіскальних та митних сервісів. Вона є важливим суб’єктом реформ, які впроваджуються у Державній фіскальній службі України і на наших митницях зокрема. Про співпрацю Американської Палати з українським Урядом та плани на 2017 рік, а також про відгуки іноземних підприємців на наші реформи розмовляємо з віце-президентом з питань стратегічного розвитку Американської торговельної палати в Україні Тетяною ПРОКОПЧУК.

– Пані Тетяно, як Ви оцінюєте стан реформ у Державній фіскальній службі України, про які заявляє Роман Насіров, і чи вплинули вони на покращення вашої роботи і просування іноземних бізнесів? Як Ви оцінюєте реформи на митниці і чи задоволені законодавчою базою України, змінами до Податкового кодексу тощо?

– Спочатку варто сказати взагалі про роль Американської торговельної палати в Україні у процесі вдосконалення фіскальної політики. Почну з того, що Американська торговельна палата в Україні (Палата) – це міжнародно орієнтована бізнес-спільнота, ми представляємо інтереси більше 600 компаній-членів, які є найбільшими інвесторами, що наразі працюють в Україні. Одним із напрямків діяльності Палати є B2G, тобто Палата веде та підтримує активний діалог між бізнесом і владою, і, як голос бізнесу, бере участь у процесі розробки законодавчих змін. Без сумніву, податкова та митна сфери є дуже актуальними для компаній-членів Палати, оскільки бізнес спілкується з фіскальними органами майже щодня. Через те у рамках Палати існують такі профільні комітети, як Комітет з питань оподаткування, у рамках якого діє Робоча група з питань міжнародного оподаткування та гармонізації із законодавством ЄС, та Комітет з питань митної політики, до якого входить, зокрема, Робоча група з питань реформування відповідальності за митні правопорушення. До речі, незабаром ми запустимо нашу нову платформу – Робочу групу з питань міжнародної торгівлі. Це питання наразі набуває особливої актуальності для бізнесу, оскільки Україна продовжує роботу над розширенням переліку держав та об’єднань країн, з якими підписуються Угоди про вільну торгівлю, та розпочала процедуру приєднання до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, учасниками якої є 42 країни, серед яких держави ЄС та Європейської асоціації вільної торгівлі.

Тож співпраця є двосторонньою і конструктивною. Ми завжди активно залучені зі сторони бізнес-спільноти до процесів розробки нормативно-правових актів, зокрема напрацювання змін до Податкового та Митного кодексів України. Яскравим прикладом такої співпраці з державними органами є зниження ставки єдиного соціального внеску майже у два рази із середньої ставки у 41% до 22%. Погодьтесь, це спільна відчутна реформа для бізнесу.

Нами з Державною фіскальною службою України напрацьовано ефективний діалог. Так, для прикладу, у 2016 році ми провели понад 30 зустрічей з метою обговорення практичних питань податкового адміністрування та реалізації митної справи. Наразі ми спільними зусиллями працюємо над питанням урегулювання заліку переплат з податку на прибуток підприємств, які виникли у зв’язку зі сплатою авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів у 2013 році.

Протягом 2016 року експерти Палати брали активну участь у розробці законодавчих змін до Податкового кодексу України та направили близько 50 листів-пропозицій стосовно податкових та митних питань. Зокрема, Палата була учасником робочої групи при Міністерстві фінансів України, створеної за дорученням Прем’єр-Міністра, за результатами діяльності якої було підготовлено законопроект № 5368 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні". 21 грудня 2016 року Верховна Рада України прийняла його в другому читанні та в цілому, що оцінюється експертами Палати, як позитивний крок, оскільки він відображає численні пропозиції компаній-членів Палати, зокрема:

• запровадження єдиного публічного Реєстру відшкодування ПДВ та спрощення процедури відшкодування ПДВ;

• встановлення податкової накладної, зареєстрованої в системі електронного адміністрування ПДВ, як достатнього документа для визнання податкового кредиту з ПДВ;

• визначення особливостей обліку під час здійснення реорганізації платниками податку на прибуток;

• запровадження повноцінного електронного кабінету платника податків;

• удосконалення положень щодо трансфертного ціноутворення, включаючиадміністрування, збільшення лімітів для визнання операцій контрольованими тощо.

Сподіваємося, що належна імплементація цих змін зменшить необґрунтований тиск на бізнес та підвищить прозорість і якість адміністрування податків в Україні вже в цьому році. Зараз нами проводиться опитування серед компаній-членів щодо рівня задоволеності змінами, внесеними у Податковий кодекс України у грудні 2015-2016 років. Можна констатувати, що більшість респондентів схвально оцінюють ці зміни.

– Які пріоритети у своїй роботі Комітет Американської торговельної палати, у тому числі з питань оподаткування, ви накреслили на 2017 рік?

– Якщо казати про пріоритети Комітету Палати з питань оподаткування на 2017 рік, то тут хотілося б виокремити такі завдання, які стосуються питань адміністрування, перш за все, це забезпечення процесу постійного вдосконалення податкового адміністрування та вирішення питань, пов'язаних із процесом відшкодуванням ПДВ та повне вирішення проблеми з переплатами з податку на прибуток підприємств, у тому числі здійснених відокремленими підрозділами (філіями) компаній. З огляду на важливість подальшого спрощення адміністрування, ми виокремили й забезпечення впровадження повного електронного кабінету для платників податків з метою усунення фізичного контакту між платниками податків та податковими/митними органами.

Якщо говорити про міжнародні аспекти оподаткування, то тут важливо забезпечити подальшу гармонізацію податкового законодавства України з передовою світовою практикою, враховуючи Меморандум між Україною та МВФ, Угоду про асоціацію між Україною та ЄС/ПВЗВТ, базових документів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) тощо.

Важливо також розпочати процес переговорів та підписання Договорів про попереднє узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, забезпечити баланс між правами та обов'язками між платниками податків та фіскальними органами, впровадити справедливу процедуру адміністративного оскарження та вдосконалити податкові роз’яснення. І головне, що ми маємо розуміння у цьому сенсі на рівні Кабінету Міністрів України та ДФС.

– Я би хотів, щоб ми більш детально зупинилися на пропозиціях щодо реформування митної системи, розроблені Американською торговельною палатою в Україні. Роман Насіров заявляє, що американська сторона – Державне казначейство США та митниця – активно допомагають у впровадженні його реформ.

– Ми активно співпрацюємо у напрямі вдосконалення митної справи. Минулого року в рамках Комітету Палати з питань митної політики було розроблено програмний документ "Сім кроків для вдосконалення митної справи". Цей документ відображує наше бачення основних напрямів реформи митного регулювання , у тому числі:

- Гармонізація українського митного законодавства з актами права ЄС з урахуванням Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

- Забезпечення ефективного співробітництва між податковими та митними підрозділами у визначених сферах (наприклад, гармонізація регулювання митної оцінки та трансфертного ціноутворення, управління комплексними податковими ризиками, ПДВ тощо); та з іншого боку, чітке розмежування повноважень податкових та митних органів у сферах їх виключної компетенції.

- Вирішення питання контролю над правильністю визначення митної вартості, зокрема, шляхом:

o практичного впровадження рекомендацій Всесвітньої митної організації щодо управління ризиками з митної оцінки;

o удосконалення податкового контролю за продажами імпортованих товарів (такий контроль має бути не обтяжливим для законно працюючого бізнесу, та водночас унеможливлювати реалізацію на внутрішньому ринку незаконно ввезених товарів з ухиленням від сплати податків).

- Комплексна автоматизація митних процедур, у т.ч. шляхом повноцінного запровадження концепції "Єдиного вікна", автоматизованого митного оформлення та повністю автоматичного випуску товарів у вільний обіг.

– Що є найпомітнішим з того, що вам уже вдалося зробити у сенсі лібералізації українського законодавства під інтереси підприємця?

– У 2016 році Міністерством фінансів та ДФС уже реалізовано низку заходів у сфері реформування митної справи.

Експерти Палати взяли участь у розробленні проекту Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо запровадження в Україні інституту Уповноваженого економічного оператора. У червні 2016 року цей проект було внесено до Верховної Ради (реєстр. №4777). Тепер ми чекаємо на його розгляд профільним Комітетом ВРУ з питань податкової та митної політики. З нашого боку, варто зазначити, що запровадження цього інституту бізнес очікує щонайменше 4 роки, тому ми цілком підтримуємо якнайшвидше прийняття цього законопроекту. Палата, як голос бізнесу, готова забезпечити всебічну та фахову підтримку даному законопроекту для його остаточного схвалення Верховною Радою України та належної імплементації Урядом на практиці.

Також із 1 серпня Державною фіскальною службою запущено електронну систему "Єдиного вікна" на митниці, яка повинна значно прискорити зовнішньоекономічні операції та полегшити ведення бізнесу. Палата вітає початок імплементації елементів "Єдиного вікна" при переміщенні товарів через кордон. Однак, необхідно ще зробити значний обсяг роботи (від внесення змін до законодавства до вдосконалення процедур для різних видів державного контролю), для того, щоб "Єдине вікно" стало дійсно зручним у користуванні, прискорюючи хід міжнародної торгівлі. За потреби Палата готова надати зацікавленим державним органам конкретні пропозиції від бізнесу щодо основних напрямів удосконалення "Єдиного вікна".

Крім того, ми очікуємо, що у 2017 році Уряд продовжить виконання й інших зобов’язань України у рамках Угоди про асоціацію з ЄС. Одним із пріоритетних реформ у цьому напрямі є спрощення та уніфікація правил заповнення митних декларацій (імплементація Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами) та створення єдиної транзитної процедури між Україною та державами ЄС та ЄАВТ (приєднання до Конвенції про єдиний режим транзиту).

Які відгуки іноземних підприємців щодо реформ Насірова на Митниці?

– Американська торговельна палата в Україні провела опитування серед її компаній-членів з метою визначення нагальних потреб бізнесу щодо необхідності змін у митній сфері України. За результатами дослідження, найбільшою проблемою для ведення бізнесу є недосконала процедура контролю за правильністю визначення митної вартості. Також до проблемних аспектів були віднесені недосконале митне законодавство, корупція та втручання інших державних органів у процес митного оформлення.

Крім цього, у рамках опитування, представники бізнес-спільноти поділилися своїм баченням щодо ефективності механізмів реформування сфери – серед найбільш ефективних реформ було названо запровадження технології "Єдиного вікна".

Які зміни підприємці ще б хотіли побачити на Митниці ДФС?

– До пріоритетних напрямків реформування митних органів у ході опитування були віднесені такі: вдосконалення митного законодавства та технологічних схем митного оформлення та митного контролю, реформа персоналу та автоматизація усіх процесів. До того ж, компанії-члени Палати вважають за потрібне провести уніфікацію митного законодавства України із законодавством ЄС та зменшити обсяг контролю при випуску товарів за рахунок пост-аудиту.

– Роман Насіров теж постійно заявляє про приведення митного законодавства України у відповідність до законодавства ЄС як можливість пришвидшити реформи.

Ну, що ж, дякую за цікаву розмову.

Сергій СУЛИМА

Приєднуйтесь до групи "УкрОбоз" на Facebook, читайте свіжі новини!

Наші блоги

Останні новини