БлогиСвіт

Студії України та Східної Європи повертаються на науковий ландшафт Німеччини

1.2т

Де починається та закінчується Східна Європа?

Коли у грудні 2013 року німецькі консерватори та соціал-демократи розробляли свою програму дій, вони вирішили, як це записано у їхній коаліційній угоді, поставити вивчення Росії та країн Східної Європи на "солідну основу" та закріпити "науково-аналітичну експертизу цього регіону".

Імовірно, цей намір так і лишився би нереалізованим, якби не події в Україні у 2014 році. Після них, за словами Ґвендолін Зассе, у німецьких політичних колах збільшилося розуміння важливості фундаментальних досліджень країн Східної Європи.

Саме ж поняття "Східна Європа" в інституті розуміють широко та чітко не визначають. Головним чином, це країни пострадянського простору, включно з Центральною Азією та Балтією. Але об’єктом наукового інтересу цілком можуть стати також Польща, Чехія або навіть сама Німеччина. Зокрема, російські німці, що живуть у ФРН, які привернули до себе увагу у зв’язку історією з "дівчинкою Лізою". Один з наукових проектів ZOiS так і називається: "Східна Європа у нас: транснаціональні сплетення східноєвропейських мігрантів у Берліні".

Опитування на Донбасі і в Криму

Наукова директорка інституту Ґвендолін Зассе спеціалізується здебільшого на Україні. Один з її наукових проектів пов’язаний з вивченням розстановки політичних сил в українських регіонах (зокрема, у Дніпрі, Харкові і Одесі) та їхнього впливу на центральну владу. Інший - стосується впливу війни, анексії Криму та втечі з окупованих сепаратистами районів Донбасу на політичну самосвідомість українців, для яких ці проблеми стали актуальними.

За офіційними оцінками, кількість українських біженців з районів, де велися бойові дії, сягає щонайменше 2,5 мільйона людей. Мета дослідження - по-перше, з’ясувати, хто ці люди, який їхній політичний та демографічний профіль. По-друге, отримати шляхом цільових опитувань на Донбасі, включно з так званими "ДНР" та "ЛНР", а також в Криму, уявлення про їхнє реальне життя.

На підконтрольних сепаратистам територіях, як розповіла Ґвендолін Зассе, опитування проводилося телефоном, в Криму - за допомогою британської агенції, що спеціалізується на соціологічних дослідженнях у "складних" країнах і має партнерів як в Україні, так і в Росії.

Російська мова як soft power

ZOiS займатиметься і вивченням російської мови, як одного з інструментів Росії. Опікуватиметься цією темою Ніна Фрісс, яка вивчала політологію та славістику в університетах Гейдельберга, Санкт-Петербурга і Потсдама, а у 2015 році захистила кандидатську дисертацію, присвячену сьогоднішньому ставленню до сталінських репресій. В інституті ZOiS у неї зовсім інша тема: "Література та влада на пострадянському просторі".

Фрісс має намір з’ясувати, яку роль відіграє література російською мовою, зокрема, у Вірменії, Казахстані, Білорусі або Україні, а також Латвії з її найбільшою серед усіх країн Балтії російськомовною меншістю. У центрі уваги дослідниці - не літературний імпорт з Росії, а тексти, написані російською мовою за її межами.

"Я хочу зрозуміти, - каже Ніна Фрісс, - чому через 25 років після розпаду Радянського Союзу в країнах, де російська не є основною мовою, і надалі виходить література російською мовою, дізнатися, що це за література, наскільки вона продовжує радянські традиції".

Результатом цього дослідження має стати відповідь на питання, "чи не є російськомовна література інструментом, який цілеспрямовано застосовує Росія в межах її нової стратегії soft power (м'якої сили)". Для цього Фрісс, зокрема, збирається проаналізувати, кому і за що дають щорічну "Російську премію" Єльцин Центру - за найкращий текст російською мовою, написаний не в Росії.

Загалом у штаті нового інституту 16 співробітників. Відомих у німецьких медіаколах імен серед них немає. Але це справа часу, переконана Зассе. Одне із завдань ZOiS і полягає у тому, як пояснила вона журналістам, щоб виховати нових експертів, аби у пресі не виринали ті самі імена.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "Обозреватель".

Джерело
0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Щоб проголосувати за коментар чи залишити свій коментар на сайті, до свого облікового запису MyOboz або зареєструйтеся, якщо її ще немає.
Зареєструватися
Нові
Старі
Кращі
Найгірші
Коментарі на сайті не модеровані

Наші блоги