УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

"Гіркі жнива": журналіст дав неочікуване пояснення популярності фільму в Україні

5,3 т.
Кадр із фільму

Канадський фільм "Гіркі жнива" про Голодомор набув широкої популярності в Україні, адже ми звикли до ролі жертви.

Таку думку на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook висловив журналіст Віталій Гайдукевич.

За його словами, українців завжди гноблять. Натомість вони "лише тужливі пісні співать".

Читайте: Перемога: український фільм про Донбас взяв гран-прі на Берлінале

"Знаєте, чому це прорив? Бо ми звикли до ролі жертви. Нас усі ображають, притискають, гноблять, а ми лишень тужливих пісень співаємо. Зверніть увагу, у нас в історії героїчні вчинки сповнені не стиснутими зубами і славою героям, які насипали за комір... А тугою за загиблими в процесі насипання. І якщо в норманській, скажімо, традиції герой, що пішов, приєднався до таких же героїв у Вальгаллі, і надалі матиме трапезу із найславетнішими в товаристві самого Одіна, то у нас переважає туга, а про героїзм ми забуваємо", – висловився Гайдукевич.

Він зазначив, що варто пригадати хоча б сприйняття битви під Берестечком.

"Туга, жаль, трагедія – 300 відважних, котрі відмовили Потоцькому і лишилися битися на смерть, розповіді про десятки тисяч загиблих, потонулих у Пляшеві (що не підтверджується археологією)... А який стереотип Фермопіл і 300 спартанців? Герої, відвага, відчайдухи... Де жаль? Де плач? Є тризна. І це ще не усі в курсі, що спартанці не могли відступити за визначенням – за законом за це була кара. Тобто у них взагалі без варіантів – або в бою помреш, або вдома вб’ють. А от ті, хто були разом зі спартанцями (так, вони там були не самі) цілком могли піти, але лишилися добровольцями (як і кількасот козаків під Берестечком). І таких історій – вагон і возик", – написав Гайдукевич.

Як повідомляв "Обозреватель", в Америці зняли унікальний фільм про Майдан і війну в Україні.