Нуль без палички: що отримав Крим з обіцяного Кремлем

Два роки тому, у 2014-иу, на самому початку переведення окупованого Кріму в російські реалії Москва та її ставленики в Криму обіцяли економічну незалежність регіону, а кожному кримчанину – нове гідне життя.

Проаналізувавши найгучніші і наймасштабніші обіцянки, Радіо Свобода з'ясувало, які з них вдалось реалізувати за два роки анексії.

Результати "Кримської весни" повністю зняли з порядку денного питання функціонування на півострові російської мови, на якому впродовж 20 років будували свої виборчі кампанії багато кримських політиків. Тому представники фактичної влади півострова змушені були перенаправити свої обіцянки в економічну сферу, підкреслюючи, що, "як в Україні, в Криму більше ніколи не буде". Анонси економічного дива на півострові активно підтримували пропагандистські ЗМІ в Росії та в Криму, що збільшувало кількість симпатиків анексії.

Читайте: Росія нав’язали кримському суспільству страх – Рефат Чубаров

Рівні права всім кримчанам

Перше, про що оголосили з трибун "Кримської весни" контрольована Росією влада півострова – це обіцянка забезпечити права представників усіх національностей і віросповідань в Криму, відповідно до російського і міжнародного законодавства. Пізніше цю норму закріпили в Конституції Криму, ухваленій контрольованим Москвою парламентом Криму, стаття 10-та якої говорить: "У Республіці Крим визнається принцип різноманіття культур, забезпечується їхній рівноправний розвиток і взаємозбагачення", "державними мовами Республіки Крим є російська, українська і кримськотатарська мови".

Однак тоді ж почався процес згортання україномовної освіти на півострові. Реорганізували єдину в Криму українську гімназію в Сімферополі. Незабаром у навчальному закладі змінили керівництво, а весь навчальний процес перевели на російську мову. Відбулись зміни і у звичайних школах, де години уроків української мови скоротили до мінімуму, а вчителів української мови змусили перекваліфікуватись у викладачів російської мови та літератури. У деяких школах, за повідомленнями ЗМІ, навіть спалювали книги з бібліотек українською мовою.

Читайте: Європейські дипломати: Крим не забуто

Не краще виглядає ситуація в Криму і з вивченням кримськотатарської мови. За інформацією Меджлісу, вчителів кримськотатарської мови позбавляють педагогічного стажу, а уроки переводять на позаурочний час.

"Навчання українською мовою та її вивчення в Криму скорочується через тиск на адміністрації шкіл, вчителів, батьків і дітей з метою припинити викладання українською мовою та її вивчення. Це може в подальшому обмежити існування української мови і культури на півострові. Викладання кримськотатарською мовою і вивчення наштовхуються на перепони і проблеми, викликані анексією, і потребують підтримки і відродження", – йдеться в звіті місії ОБСЄ, яка працювала на півострові в липні минулого року.

Не справдилися й обіцянки, дані представникам різних церков півострова. Багато з них змушені були покинути півострів через погрози з боку місцевих силовиків і "самооборони", а ті, хто залишився, стикаються з тиском, захопленням і відчуженням майна та землі, переданих їм раніше в управління. Про ці факти упродовж двох останніх років говорять кримські правозахисники і міжнародні інституції. У той же час представники російської влади Криму продовжують стверджувати, що будь-які заяви, пов'язані з дискримінацією кримчан за національним чи релігійним принципом, є провокаціями і не відповідають дійсності.

Читайте: ЄС стурбований розширенням військової присутності Росії в Криму

Російські пенсії і зарплати

Говорячи про економічну вигоду російської анексії Криму, місцеві чиновники повідомили про підвищення соціально-економічного рівня життя півострова, яке мав відчути на собі кожен кримчанин. У березні-квітні 2014 року пенсії і зарплати в Криму дійсно підвищили в два-три рази в порівнянні з українськими. Розмір пенсій на півострові становив від 8 тисяч російських рублів (або 3 тисячі гривень).

Зарплати перевищували розмір пенсій щонайменше вдвічі. Особливо пощастило бюджетникам, військовим і силовикам, які в перші місяці роботи отримували щедрі надбавки.

Після запроваджння санкцій проти Росії і падіння цін на нафту зарплати на півострові скоротили. А за два роки після анексії розмір зарплат на півострові, за даними Росстату, залишається найнижчим серед регіонів Росії.

Окрім того, у процесі переведення півострова в російські реалії тут стали зростати ціни на продукти, товари і послуги, які "з'їдають" левову частку виплат.

Читайте: Параноїк Путін знову повертається на місце злочину в Криму – Чубаров

Будівництво водопроводу з Кубані і заводу з опріснення води

Після того, як у травні 2014 року українська влада перекрила подачу води на півострів Північно-Кримським каналом, кримські чиновники повідомили, що здатні забезпечити кримчан водою і без допомоги материкової України. Спікер підконтрольного Росії парламенту Криму Володимир Константинов говорив, що проблему можна розв'язати за рахунок запасів води у водосховищах Криму. Але на практиці виявилось, що це неможливо.

Прем'єр-міністр Російської Федерації Дмитро Медведєв оголосив про можливість будівництва в Криму заводу з опріснення морської води.

"Вирішити проблему водопостачання можна за рахунок будівництва водопроводу з території Кубані, створення водосховищ на Таманському півострові, розробки підземних родовищ прісних вод у Джанкойському і Нижньогірському районах. Є варіант будівництва заводу з опріснення морської води", – казав він російським ЗМІ.

За два роки анонсований завод у Криму так і не збудували, а проблему вирішують за допомогою викачування підземних вод, що, на думку експертів, загрожує екологічною катастрофою.

Читайте: Окупація Криму: хроніки "референдуму". Фоторепортаж

"Крим сам себе прогодує"

Голова підконтрольного Росії уряду Криму Сергій Аксьонов обіцяв продуктову незалежність півострова, анонсуючи створення тут державних підприємств із виробництва продуктів харчування.

Реалізувати задумане не вдалось, а сам Аксьонов згодом змушений був визнати, що підприємства півострова здатні забезпечити потреби кримчан лише на 50 відсотків.

Російська влада також вимагала збільшення врожайності зернових та інших культур у Криму. Однак досягти цього не вдалось через невирішену проблему із забезпеченням півострова водою.

Крим – "курорт російського рівня"

Ця обіцянка стала найпопулярнішою серед кримських чиновників і російської влади. Її серед інших неодноразово озвучував президент Росії Володимир Путін. Віце-прем'єр Росії Дмитро Козак, у свою чергу, обіцяв модернізацію туристичної інфраструктури півострова і оголошував, що влада і Ростуризм "працюють над тим, щоб підвищити якість і рівень туристичних послуг".

Але тепер російські чиновники визнають, що рівень туристичного сервісу на півострові не дотягує до загальноросійського рівня. Тим часом, у Криму почався процес перепідпорядкування та продажу санаторіїв, зокрема і приватних.

Читайте: Меркель та Олланд окреслили з Порошенком майбутнє "Мінська" та санкцій проти РФ

Новий термінал в аеропорту

Для розвитку туристичної сфери Криму Медведєв обіцяв вдвічі збільшити кількість авіарейсів у аеропорту "Сімферополь". Для цього кримські чиновники планують збудувати новий термінал за 1 мільярд доларів "за кошти приватного бізнесу". За словами Сергія Аксьонова, вже є проект, нібито розроблений південнокорейським архітектором. Будівництво тут обіцяють почати у квітні цього року, а ввести термінал в експлуатацію – до 2018-го.

Цивільні рейси з аеропорту "Бельбек"

Підконтрольна Росії влада Севастополя обіцяла перепрофілювати військовий аеропорт "Бельбек" для прийому цивільних авіарейсів. Відкриття оновленого аеропорту мало відбутись ще в липні 2014 року. Але пізніше його відкриття перенесли на весну 2016-го.

Читайте: Деокупація у стислий термін: Чубаров окреслив три варіанти повернення Криму

"Силіконова долина" в Севастополі

Створити технопарк з морського і космічного приладобудування в Севастополі також обіцяв "народний губернатор" міста Олексій Чалий. Передбачалось, що в рамках технопарку вчені будуть конструювати прилади, випускати електроніку, зокрема мікросхеми, і розробляти програмне забезпечення для обладнання. Тут же хотіли організувати кластер із важким виробництвом для морської та космічної галузі.

Вартість проекту визначили в розмірі 2 мільярдів російських рублів. Ідею підтримав президент Росії Володимир Путін. Але поки її практичну реалізацію не розпочали.

Керченський міст

Будівництво транспортного мосту через Керченську протоку стало найпопулярнішою темою в Криму за останні два роки. На думку кримських і російських чиновників, цей міст має докорінно змінити життя на півострові, позбавивши його від проблем із продовольством, електро- та водопостачанням.

Читайте: Крим заради газу чи газ заради Криму?

Російська влада неодноразово говорила, що проект майбутнього будівництва вже готовий, проте виникли проблеми з інвесторами. Серйозні компанії відмовляються брати участь у будівництві, адже бояться західних санкцій.

Багато російських та українських експертів, у свою чергу, не вірять у реалістичність появи мосту через особливості протоки.

У той самий час, саме з перспективою його будівництва пов'язують своє майбутнє як чиновники, призначені Кремлем у Криму, так і місцеві жителі. А його відсутність нерідко використовується як виправдання за нездатність вирішити численні кримські проблеми.

Енергоміст

Така ж мрія кримських чиновників, як і будівництво транспортного мосту через Керченську протоку. Актуальність ці обіцянки отримали після початку енергоблокади півострова в листопаді минулого року.

Російські чиновники заявили, що вже підвели до півострова три нитки майбутнього енергомосту, а будівництво підстанції "Тамань", яка стане його частиною, нібито йде повним ходом.

Читайте: Коментар: І цілого Криму замало…

Тим часом, проблеми з електропостачанням Криму після припинення постачання з материкової України тривають, а жителі півострова живуть в режимі надзвичайної ситуації вже кілька місяців.

Окрім перерахованого вище жителям півострова обіцяли, наприклад, ремонт у дитячих садках і скорочення черг для зарахування до них, будівництво житла для дітей-сиріт у Сімферополі, реконструкцію кримських парків, розвиток економічної, промислової та культурної сфер півострова і багато іншого. Перевірити, що з цього збулось, а що ні за останні два роки, може кожен кримчанин.