Зʼявилася понад 30 млн років тому: на Землі є уявна лінія, яку ніколи не перетинають тварини

На нашій планеті існує дивовижне явище: уявна лінія, що розділяє тваринні світи Азії та Австралії, яку більшість диких тварин, включаючи навіть птахів, ніколи не перетинають. Ця невидима межа, відома як лінія Воллеса, є свідченням унікального еволюційного шляху, що формувався протягом десятків мільйонів років.
Вона стала результатом складних геологічних процесів та кліматичних змін, що вплинули на розподіл видів. Цей загадковий феномен і досі викликає жваві дискусії серед вчених, які намагаються розгадати його таємниці.
Ця унікальна фауністична межа, названа на честь натураліста Альфреда Рассела Воллеса, виникла близько 30 мільйонів років тому. Саме тоді Австралійська тектонічна плита зіткнулася з Євразійською, що призвело до формування архіпелагу та зміни океанічних течій, створивши новий регіональний клімат.
З одного боку цієї уявної лінії, на територіях сучасних Індонезії та Малайзії, еволюціонували такі види, як мавпи, слони, тигри та носороги. Водночас з іншого боку, у Новій Гвінеї та Австралії, процвітали сумчасті, однопрохідні, гризуни та какаду. Дуже мало видів змогли поширитися по обидва боки цього природного бар'єра, зазначає видання ScienceAlert.
Лінія Воллеса є не лише біологічним, а й геологічним та кліматичним вододілом. Вона відокремлює Азійський континентальний шельф від шельфу Австралійської тектонічної плити. Глибокі океанські канали, зокрема протока Ломбок, розділяють ці шельфи, створюючи значну перешкоду для перетину тваринами. Навіть у далекому минулому, коли рівень моря був значно нижчим, ця прірва все ще існувала, що ускладнювало міграцію видів. Ця географічна особливість стала однією з ключових причин еволюційного розриву між фауною двох континентів.
Вчені показали лінію Воллеса
Невидимі бар'єри для різноманіття видівХоча лінія Воллеса найбільш помітна при порівнянні ссавців Азії та Австралії, її вплив поширюється й на інші групи тварин, включаючи птахів, рептилій та навіть морські види. Навіть істоти з крилами рідко перетинають цю межу. В океані деякі види риб і мікробів демонструють генетичні відмінності по обидва боки лінії, що свідчить про дуже обмежене змішування популяцій. Вчені продовжують досліджувати, які саме невидимі фактори стримують ці види, але середовище існування та клімат, ймовірно, є ключовими чинниками, що поглиблюють еволюційний розрив.
Дослідження, проведені у 2023 році, аналізували понад 20 000 видів хребетних і показали, що види Південно-Східної Азії еволюціонували у відносно тропічному стародавньому середовищі. Це дозволило їм поширюватися на Нову Гвінею через вологі острівні "трампліни". Водночас дика природа на австралійському континентальному шельфі розвивалася в значно сухіших умовах, що зумовило інший еволюційний шлях. Це означало, що австралійська фауна була у невигідному становищі на тропічних островах ближче до екватора, що пояснює її відсутність по азійський бік лінії Воллеса.
Попри те, що Воллес вперше визначив цю межу понад століття тому, вчені продовжують вивчати її точне розташування та "пористість". Чим більше досліджень проводиться, тим менш абсолютною здається ця лінія. Для деяких видів, які можуть плавати, триматися на воді або літати (наприклад, кажани, жуки, варани або макаки), бар'єр може бути менш суворим. Сучасні дослідження припускають, що лінія Воллеса є радше градієнтом, а не абсолютною межею. Проте, навіть така розмита лінія відіграє ключову роль у розумінні еволюції тисяч видів тварин, продовжуючи формувати наше уявлення про природний світ та його таємниці.
OBOZ.UA писав, що науковці зафіксували на Землі дивне явище у 2023 році. Воно повторювалося упродовж дев'яти днів.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.