Які тварини найрозумніші: робота їхнього мозку вражає

Інтелект у тварин, комах і птахів проявляється по-різному: в умінні розв’язувати проблеми, поведінці, пам’яті, здатності до навчання. Тому порівнювати кмітливість видів, що живуть у абсолютно різних умовах, доволі складно.

Відео дня

Дослідження поведінки диких тварин, методи нейробіології та експерименти в неволі показують, що інтелект у природі набагато багатший і різноманітніший, ніж нам здавалося раніше. Тож цей огляд не варто сприймати як суворий рейтинг, радше як добірку найбільш вражаючих прикладів тваринного інтелекту, які демонструють складні навички, комунікацію та винахідливість.

Шимпанзе

Шимпанзе вміють виготовляти та використовувати знаряддя: дістають паличками термітів, розбивають камінням горіхи, користуються листям як серветками.

Ці знання передаються від покоління до покоління. У дикій природі шимпанзе спілкуються за допомогою системи жестів, звуків та міміки, а в неволі деякі особини засвоювали базову людську жестову мову. Вони також впізнають себе у дзеркалі та на відео – здатність, що свідчить про самосвідомість.

Комодський варан

Це найбільша ящірка планети й водночас одна з найрозумніших рептилій. Хоч комодські варани всеїдні, саме в ролі мисливців вони демонструють дивовижну кмітливість: годинами чекають у засідці, ідеально маскуючись.

У зоопарках ці гіганти розрізняють своїх доглядачів і навіть реагують на власне ім’я – рідкісне вміння для рептилій.

Дельфіни

Дельфіни мають один із найвищих показників співвідношення маси мозку до тіла – одразу після людини.

Їхня поведінка давно підтверджує високий рівень інтелекту:

дельфіни Західної Австралії користуються морськими губками як "рукавичками", риючи дно у пошуках риби;
інші популяції створюють кільця мулу, щоб затиснути здобич у пастку;
у Бразилії дельфіни десятиліттями співпрацюють із рибалками, допомагаючи загнати рибу в сіті – виграють обидві сторони.

Сірий папуга

Його називають найрозумнішим птахом, і недарма. Сірі папуги відомі не лише як блискучі імітатори людських слів.

Папуга Алекс, якого 30 років досліджувала Ірен Пепперберг, умів розпізнавати:

понад 50 предметів,
сім кольорів,
п’ять форм,
цифри до шести.

Він проходив логічні тести на рівні п’ятирічної дитини. На жаль, саме розум зробив вид надто популярним серед браконьєрів – тому сьогодні він у Червоному списку як зникаючий вид.

Щур

Щури – недооцінені генії тваринного світу. Вони мають феноменальну просторову пам’ять, легко проходять лабіринти, розрізняють кількість предметів, впізнають людей і тонко реагують на зміни середовища.

Їхній успіх у природі пояснюється саме поєднанням інтелекту, адаптивності та блискавичного розмноження.

Ворона

Це справжні інтелектуали пташиного світу.

Ворони здатні:

використовувати знаряддя (гілочки, дротики);
розпізнавати людські обличчя;
розв’язувати складні задачі;
вигадувати стратегії.

Класичний приклад – вони кидають горіхи на "зебру", чекають, поки машина розчавить шкаралупу, а тоді забирають ядро, коли світлофори зупиняють рух. Попри невеликий мозок, нейрони ворон розташовані дуже щільно, що дає їм когнітивну потужність, порівнянну з великими приматами.

Кити

Кити мають складні способи комунікації: від глибоких пісень горбатих китів до ехолокації косаток і кашалотів. Різні популяції формують "діалекти", а нові пісні передаються між групами – своєрідна культура.

Вони також співпрацюють під час полювання: горбаті кити створюють "мережі з бульбашок", а косатки збивають тюленів з крижин хвильовими ударами. Окремий феномен – "келпінг", гра з водоростями, яку вчені розглядають як прояв навчання й соціальної взаємодії.

Слон

Фраза "слони ніколи не забувають" має наукове підґрунтя. Самки-матріархи пам’ятають маршрути до води, поведінку хижаків, голоси й запахи людей.

Слони здатні розрізняти групи людей за запахом, мовою та одягом і змінювати поведінку відповідно до загрози. Вони використовують інструменти: гілки як мухобійки чи щітки. Їхня пам'ять пов’язана з великим розміром скроневих часток мозку – зоною формування спогадів.

Восьминіг

Один із найзагадковіших розумів на планеті. Восьминіг має дев’ять "мозкових центрів": головний і по одному в кожному щупальцю. Кожна кінцівка може реагувати окремо – надзвичайно ефективний механізм для втечі та пошуку їжі.

В експериментах восьминоги легко проходять лабіринти, відкручують кришки банок, маніпулюють предметами і навіть вчаться спостерігаючи. Деякі види використовують знаряддя – наприклад, беруть отруйні щупальця фізалій як зброю.